Цінностей не навчають, цінності всотують!

«Скоб»! Так вітаються, подаючи ліву руку, пластуни. Це означає: швидкий розумом і тілом, щедрий душею, обережний у помислах і планах, активний у ділах. І це ідеал пластуна. Організація сприяє патріотичному вихованню і самовихованню молоді за особливою, «пластовою» методою: добровільне членство, виховання й навчання через гру та працю, програма занять і випробувань, система самоорганізації, життя серед природи, підтримка зацікавлень і здібностей.

Столичний Музей Майдану організував розмову з представниками організації Юрієм Юзичем, Ярославом Храпським та Анатолієм Костенком – про минуле, сьогодення та перспективи «Пласту». Згадали визначних «пластунів», обговорили досвід інших країн, узялися спрогнозувати найближче майбутнє організації, і цей прогноз, на щастя, розгорнув утішні перспективи. А користувачі соціальних мереж мали змогу поспілкуватися з учасниками онлайн.

Виник «Пласт» 1911 року у Львові, зусиллями трьох українських педагогів-інтелектуалів: Петра Франка, сина славетного українського письменника, Олександра Тисовського та Івана Чмоли. Нині ж це найбільша молодіжна організація України. Покликана формувати якісне соціальне середовище. Визначний економіст, професор та «пластун» Богдан Гаврилишин сказав якось: «Якби хоч 1% українців пройшов крізь «Пласт», цю державу було б не впізнати».

Коментуючи тезу Богдана Гаврилишина, Ярослав Храпський вважає, що «питання росту дуже суб’єктивне. Для соціального ефекту треба мінімум відсоток, чи, можливо, навіть менше відсотка, але це поки недосяжні цифри. Для нас – це стратегія до 2030 року».

Важливо згадати, що свою соціальну функцію «Пласт» одного разу вже виконав. У 20-х роках минулого століття в українських гімназіях Західної України діяли його осередки. Туди відбирали дітей здібних та компетентних, батьки яких мали змогу оплачувати навчання. За десять років, у неспокійних 30-х, отаман «Пласту» заявив для преси: 80% тогочасної еліти побували «пластунами». Отак всього за десятиліття організація досягла небувалої масовості. І вражаючої результативності. Нинішні керівники «Пласту» мають намір цей результат повторити.

Після подій 2013-2014 року про «Пласт» заговорили на повен голос.
– У перші дні Євромайдану «Пласт» звернувся до своїх членів із закликом діяти відповідно до пластової присяги. Наші хлопці та дівчата були серед тих, хто першим виходив з прапором на площі, ставив перші намети, збудував перші барикади. «Пласт» був живим організмом Майдану, але «пластуни» не позиціонували себе окремо, – згадує Юрій Юзич.

А цього року Верховна Рада України ухвалила закон про державне визнання і підтримку національної скаутської організації України «Пласт». «За» проголосували 228 депутатів. Закон визначив «Пласт» як єдину національно-скаутську організацію України, визнав внесок руху у громадянську освіту дітей та молоді, «здобуття і становлення української державності».

«Пласт» не є організацією в системі Міністерства освіти. Це частина системи позашкільної освіти. Загалом, вважає Юрій Юзич, поняття освіти та системи освіти слід розмежовувати, бо «освіта дає знання, навички, компетентності, а система освіти не продукує цінності. Цінностей, власне, не можна навчити, їх можна тільки прививати. І тому «Пласт» – унікальна система для формування еліти. І не тільки в Україні, а й у світі. Адже з «Пластом» діти виростають, формуючи цінності. Там є віра в Бога, в державу, там характер, звитяга, лицарство…

Учасники дискусії відзначали помітний приплив бажаючих стати членами скаутської організації.
– Це тому, що ми для всіх зрозумілі, – пояснює Ярослав Храпський. – «Пласт», скаути – це не обтяжливо матеріально, зате і практично, і ґонорово. Це історія, глибокі традиції і чітка виховна програма. Вона, звісно, гнучка за певних моментів, змінюється, але її базові цінності незмінні: Україна і Бог. Це те, що повсякчас плекається і розвивається.

Навертання молоді до «Пласту» не може не радувати патріотично налаштованого громадянина країни. Але водночас виникає проблема: не вистачає волонтерів, «виховників». Цього року на Громадський бюджет Києва було подано проєкт «Іскра», створений для залучення волонтерів до роботи в організації. Як зауважив заступник голови «Київського Пласту» Анатолій Костенко: «За 2 роки 150 волонтерів долучилися до «Пласту», і це позитивний ефект, але ми прагнемо більшого. Наша столиця має потенціал і перспективи стати пластовим осередком – і то світового рівня».

Українці сподіваються, що «Пласт», розвиваючись, виховуватиме справжню патріотичну еліту українців. Життєво необхідну Україні.

Loading...

Напишіть відгук

Powered by WordPress | Designed by: seo service | Thanks to seo company, web designers and internet marketing company