Осіннього вечора, який прозорим оксамитом вкрив величні Золоті Ворота, шукала заховану поміж двориків книгарню «Є». Запізнювалася на лекцію критика Євгенія Стасіневича «Як написати рецензію на книжку українського автора».

Затишок книгарні контрастував із прохолодною вітряною вулицею. Поміж високих стелажів з книгами зависав аромат кави. Поєднання двох запахів – книжок і кави – додавало таємничості й шарму.

В імпровізованій конференц-залі – оточені полицями з розкішними подарунковими виданнями щільні ряди зелених стільців. Слухачі поволі «підтягувалися», обирали свої місця.

«Ти вже робила конспект про Маланюка?..», – допитувалася дівчина своїх подружок…

Зал залюднився. На цю зустріч прийшли слухачі підготовлені та й відібрані. Таких, хто дуже забажав опанувати премудрощі творення рецензії, зібралося аж 67.

Починаючи дійство, головний редактор українського книжкового веб-порталу «ЛітАкценту» Ірина Троскот сповістила: цією лекцією відкриваємо цілий цикл презентацій для творчої молоді. Кожен тренінг передбачатиме майстер-клас, на який учасники обов’язково мають подавати заявки.

Сама ж лекція Євгенія Стасіневича не стала звичним мудрим монологом. Звісно, критик, щедро ділився секретами написання рецензії, зате потім влаштував багатогодинну дискусію. Допізна сперечалися про ідеологічний аспект літератури. Об’єктом дослідження стала Оксана Забужко – і не лише її щедрі письменницькі набутки, а й сама вона, її громадянська позиція.

А з лекції пана Євгенія почерпнула для себе кілька цінних порад. Найперше: не варто вести мову від першої особи.  І ще: непродуктивно писати для «нульового читача», який буцімто живе десь у космосі, нічого не знає, а письменник йому «відкриває очі» чи «розжовує». Та й варто пам’ятати: критик і письменник – у різних човнах.

Під час лекції та дискусії рядами слухачів витупцювало дитинча. Геть маленьке хлоп’я, що, здавалося, тільки-но зіп’ялося на ніжки. І я подумала: ось вона, зміна. Сьогодні отут, у затишку книжкових полиць із запахом кави, пробує на міцність свої ніжки, а завтра? Завтра, віриться, стане новою мистецькою елітою нової щасливої України.