Не щастить «Укроборонпрому» на керівників. Державний концерн, що має поставляти сучасні війську техніку та озброєння, регулярно поставляє… корупційні скандали.

Торік аж у Лондоні затримали утікача колишнього директора «Укрспецекспорту» Сергія Бондарчука, який перебував «у бігах». За звинуваченням у привласненні понад семи млн доларів.  А його наступника, російсько-казахського «варяга» Дмитра Саламатіна, який легалізувався на вершинах української політики через Партію регіонів і замінив «Укспецекспорту» вивіску, на нинішню «Укроборонпром», звинувачують у підривній діяльності проти України. Покерувавши ще й  Міністерством оборони України, Саламатін накивав п’ятами в Росію. На той час утікач зберігав у швейцарських банках понад 11 млн «зелених». Нині спокійнісінько осів в елітному Срібному  Бору під Москвою, чемним сусідою генералів ФСБ.

Не складається з керівництвом оборонного концерну і сьогодні. З подачі Прем’єр-міністра Кабмін пропонує Президенту звільнити генерального директора Романа Романова, за трирічні зарплатні борги на Миколаївському судноремонтному заводі.  Корабели ще у листопаді блокували міст на Одесу. Тоді Прем’єр-міністр наполягав, щоб Романов пішов за власним бажанням. Але той навідріз відмовився прощатися «по хорошому».

Борги перед миколаївцями – то, звісно, лише вершина айсберга. «З 2014 року на всіх держзамовленнях, які виконує «Укроборонпром», стоїть гриф «цілком таємно», 95% всіх контрактів невідомі широкому загалу, що призводить до корупції. За останні два роки п’яту частину оборонного замовлення розікрали», – пояснює член парламентського Комітету з нацбезпеки і оборони Тарас Пастух.  Маючи найвищий рівень доступу до державних таємниць, народний депутат скаржиться, що не домігся від концерну жодної притомної відповіді про витрати. Тим часом доступ до рясних бюджетних грошенят мають «фірми-прокладки» і «компанії-присоски».  За даними СБУ, понад три десятки підприємств «Укроборонпрому» користувалися послугами конвертаційних центрів, відмивши 2016 року близько 300 млн грн.

На той час фінансування і контроль за оборонними замовленнями замкнув на собі голова профільного парламентського комітету Сергій Пашинський: був одночасно і головою наглядової ради концерну. Коли ж запахло скандалами, згадав про «конфлікт інтересів» і полишив нагляд.

В  одному з інтерв’ю Сергій Пашинський стверджував:  військовий концерн створив Віктор Янукович, щоб контролювати  корупційні потоки в оборонно-промисловому комплексі. Але змінилися часи і влада, а принципи лишилися непорушними: Президент України, як і раніше, делегує до наглядової ради концерну трьох своїх представників, ще й призначає та звільняє голову концерну. Хоча усієї наглядової ради й досі не сформовано: з будинку на Банковій замість трьох подали двох кандидатів, а в урядовому домі з кандидатами взагалі зволікають.

Втім генеральний директор концерну Роман Романов, здається, користується в очільників держави довірою: на президентських виборах він очолював херсонський штаб однієї провладної партії. Тому вимога Прем’єра звільнити «свого» через невиплату зарплати таки трохи несподівана. Така ж біда, наприклад, у  ДП «Львіввугілля» давно стала хронічною. Шахтарі Червонограда почергово то страйкують, то мітингують, то перекривають дороги. Нині їм цідять по п’ять-вісім відсотків від заробленого. У січні зарплату за грудень повністю так і не виплатили.Ви чули, щоб в уряді хоча б дорікнули міністру енергетики?

Голову Державної фіскальної служби Романа Насірова затримали майже рік тому, звинувативши в корупційних оборудках на користь підприємств народного депутата-втікача  Олександра Онищенка. Донедавна Насіров вважався головою ДФС і лише минулого місяця його таки «відставили». Злі язики плещуть, що підставою для звільнення стали не корупційні оборудки, а подвійне громадянство. Хоча про його англійський паспорт було відомо ще з моменту затримання.

Як бачимо, кримінальні переслідування, тривалі невиплати зарплат перестали бути вагомими підставами для звільнення топ-менеджерів. Чому зрикошетило по Романову? Можливо, він змінив політичну, а значить і фінансову орієнтацію? Перед тим, як очолити у Херсоні президентську кампанію, Романов керував обласним осередком «Фронту змін» Арсенія Яценюка. Напевне, завдяки тодішньому Прем’єр-міністрові колишній херсонський власник автосалону і став директором такого могутнього державного концерну. На думку експертів, «Укроборонпром» і сьогодні залишається дійною коровою «Народного фронту».

Зрозуміло, що партнери по коаліції не проти підставити і свої відра під мільярдні надої.

Корупційні скандали навколо «Укроборонпрому» вибухають так часто і гучно, як міни бойовиків на Донбасі.

Із наближенням виборів політичні партії та олігархи, що стоять за ними, щільніше кучкуються коло грошових потоків. За «бабло» треба купити ЗМІ, забезпечити роботу штабів і агітаторів, проплатити компромат на суперників, щось кинути й виборцям. Зауважимо, що з приходом Романа Романова у 2014 році концерн став прибутковим, а за останні три роки подвоїв доходи – з 14-ти. до 30-ти млрд грн.

Але.

На Українську армію працює лише 25% потужностей  «Укроборонпрому», три чверті озброєнь іде на експорт, який збиває із бюджетного молока найгустіші вершки.

Вдумаймося: Харківський танковий завод імені Малишева, запроектований на 600 танків, дає за рік менше десяти. Це в той час, як у війні на Донбасі, за відкритими даними, ми втратили понад 300 танків, практично половину задіяних бойових бронемашин і артсистем.

Військо боронить Батьківщину,  а олігархи – надприбутки?

ВІД РЕДАКЦІЇ: 12 лютого 2018 року Президент України П.Порошенко підписав Указ про звільнення Романа Романова з посади генерального директора Державного концерну «Укроборонпром».