Уроки добра

Довкола сьогочасної реформи освіти – чимало розмов, суперечок, коментарів, роз’яснень, а то й чуток та міфів. Нинішнім першокласникам і їхнім педагогам випала доля бути першопрохідцями в «Новій українській школі» (НУШ). Як впроваджується реформа середнього шкільництва, як воно, вчити і набувати знання по-новому? У пошуках відповіді завітали до Новозаліської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Бородянського району, що на Київщині.

– Освітня реформа допомагає дітям краще та швидше адаптуватися, бо заняття проходять в ігровій формі, – розповідає вчителька початкових класів Валентина Голубенко. – Учні поступово звикають до школи та розпорядку роботи. Їм цікаво, бо кожен тиждень наших занять – тематичний. Діти поводяться невимушено, самі організовують освітнє середовище.

– На Вашу думку, наскільки ефективна нова методика «Ранкові зустрічі»?

– «Ранкові зустрічі» проводимо щодня. Учні збираються гуртом, вітаються, кажуть одне одному щось приємне, яке зближує. Тобто їхній робочий день починається з усмішок, обіймів, рукостискань. Так вчимося спілкуватися, поводитися відкрито, вільно висловлювати власну думку, ділитися враженнями. Це надзвичайно ефективна практика толерантності.

А батьки підтримують такі зміни?

– Звісно, вони зацікавлені, допомагають дітям адаптуватися до нових умов, нового освітнього середовища, де комфортно і учням, і вчителям.

– За Вашими спостереженнями, чи дають змогу реформовані уроки глибше засвоювати учнями предмети?

– Тепер діти засвоюють навчальний матеріал граючи. У класі багато наочності, тому учні швидко запам’ятовують необхідне. Працюють слухова, зорова пам’яті, розвивається дрібна моторика. Хоча проводити заняття в такій формі не дуже просто: потрібні копітка підготовка та навики. Зате результат надихає ретельно працювати.

– Помічаєте недоліки, те, що потребує вдосконалення?

– Були затримки із забезпеченням підручниками та зошитами. На щастя, цей вузлик уже розв’язали. А серйозна проблема – забагато дітей у класах, значно більше за ту нормативну «максимальну наповнюваність», до 15-16 учнів, яку передбачає НУШ. Хотілося б, звісно, проводити наші заняття в «зеленому класі». Це практикував ще Василь Сухомлинський: уроки просто неба. Дітям такі уроки – просто за щастя: на свіжому повітрі, серед квітів щебетання пташок, під кронами дерев… Це надзвичайно вагомий, справді життєво важливий складник ефективного навчання.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Powered by WordPress | Designed by: seo service | Thanks to seo company, web designers and internet marketing company