Валерія Гончаренко: «Контейнери для сміття не прищеплять людям екологічної культури»

Обідрані білборди та шматки паперової агітації на обніжках доріг – свідки того, що в Україні відбулися вибори, цього разу місцеві. На жаль, ніхто не замислюється над тим, скільки розкладатимуться оця передвиборча макулатура з обіцянками кандидатів. Якщо не знаєте, то для «самознищення» маленького глянцевого папірчика знадобиться понад 5 років.

Чи звертають виборці увагу саме на екологічні пункти програми кандидатів у депутати? Про це розпитуємо у Валерії ГОНЧАРЕНКО, голови громадської організації «ЧИСТО. Вишгород» та очільниці комітету з питань екології Громадської ради при Київській обласній державній адміністрації.

– Не казатиму, що кандидати геть нічого не говорять про збереження навколишнього середовища, – зауважила наша співрозмовниця. – Я аналізувала цьогорічні програми кандидатів у депутати місцевих рад, і була приємно здивована. З кожними виборами екологічні питання набирають ваги. Але вони більше на слуху в уже сформованих територіальних громадах, аніж у великих містах. Хоча, як на мене, має бути навпаки. Багато мегаполісів потерпають від сотень тисяч тонн відходів і відсутності відповідної інфраструктури. Тоді як невеликі міста та села активніше розв’язують проблеми відходів: залучають експертів, інвесторів та грантодавців, закуповують новий транспорт, створюють інфраструктуру, проводять безперервні інформаційні кампанії серед населення. З власного досвіду роботи у громадах по Україні можу запевнити: якщо влада зацікавлена, то свідомість населення «екологізується» досить швидко.

Зазвичай після кожних виборів залишаються сотні тонн агітпродукції. Багато її осідає на стихійних звалищах, засмічує дороги, зелені зони…

– Це правда. У час перевиборної агітації кандидати використовують всі засоби комунікації з виборцем. Поліграфічна індустрія в Україні добре розвинена, але питання в тому, що буде далі з купами того паперу. Якщо кандидат вирішив не друкувати десятками тисяч флаєри, щоб не насівати сміття, – це вже варто доброго слова. А якщо він подбав про повторне використання, наприклад, вінілових банерів, або про переробку паперових відходів, – це, як на мене, свідчить про небайдужість людини до довкілля, про персональну відповідальність.

Це кандидати, а виборці?

– Маємо в Україні велику кількість громадських організацій екологічного спрямування. Але рівень свідомості населення бажає кращого. Багато років точаться балачки про необхідність національної екологічної реформи. Це і про екоконтроль, і про те, як поводитися з відходами, і про відповідальність підприємців за велику кількість відходів, які залишає їхнє виробництво. Переважна більшість населених пунктів вельми неохоче бере на себе цю важку ношу – чекають на якісь зміни «згори». А тимчасом звалиська відходів, зокрема й стихійні, катастрофічно множаться.

А іноземний досвід?

– Рівнятись б нам на Швецію, там захоронюють лише один відсоток відходів. Решту переробляють. Але і в нас уже існують дуже хороші кейси. Для мене прикладом для наслідування та взірцем у сфері управління відходами є місто Хмельницький. Там молода команда міського голови (до речі, виграла вибори з результатом 83%) створила окрему структуру, яка переймається тільки відходами. Вони отримали майже 30 мільйонів євро кредитних коштів від ЄБРР та ще 5 мільйонів грантових коштів від Євросоюзу для утилізації міських відходів. Це перший приклад в нашій країні. І конче необхідно, щоб така практика ширилася Україною. Але для цього місцева влада повинна брати відповідальність на себе.

Коли, на Вашу думку, в Україні пріоритетом стануть питання охорони довкілля?

– Як на мене, це мало б стати пріоритетом щонайменше 20 років тому. Але, на щастя, з’являються справді екологічні політсили, готові якісно відстоювати питання довкілля. Бажання жити в чистоті, дихати свіжим повітрям стає мейнстримом. Починати потрібно із садочка, з родини, з власного прикладу. Змінити свідомість безумовно можна, потрібно постійно проводити інформаційні кампанії з населенням. Контейнери для сміття не прищеплять людям екологічної культури. У таких справах має працювати ланцюг: бізнес, влада, громада. Без цього якісного результату годі сподіватися. Новоствореним громадам уже зараз обєднаними силами необхідно подбати про ефективне управління цією сферою, убезпечитися від незворотних процесів в екосистемі.

Напишіть відгук

Powered by WordPress | Designed by: seo service | Thanks to seo company, web designers and internet marketing company