Варшава. Побачення

Сідаю в автобус Київ – Варшава. Комфортабельний салон, телевізор hd, люб’язна стюардеса. Що може бути краще, ніж перша поїздка за кордон на такому сучасному транспорті?

Перші яскраві враження – темно-зелений ліс, дивовижне молоко туману, в якому купається повновидий місяць. Затишок салону і жодних турбот. А дарма. Перетин кордону виявися складним випробуванням для новачка: намагатися на пальцях відповісти прикордоннику на запитання, поспіхом ковтати м’ясні наїдки, перевірка рентгеном всіх речей та пакунків! Що не зробиш, аби перетнути кордон, який за п’ять годин став таким ріднесеньким. Але тільки-но автобус рушає за заповітну смугу, усе це починає видаватися комічним непорозумінням…

Перша вивіска польською рекламує товари для дому, – відчуття чогось нового. Поля, луки, дерева змінювалися з кожним поворотом дороги-серпатнину. Нарешті зупинка для дозаправки. Ми у Любліні. Місто нагадує радянські часи з деяким різноманіттям архітектури. Напевно, через те, що часу обмаль, і роздивитися щось дивовижне було просто ніколи.

Варшава справила геть інше враження: модернова столиця, – ледь не місто з американських фільмів. Новенькі тролейбуси, трамваї та червоно-жовті електрички. Увесь громадський транспорт обладнаний і для людей з інвалідністю. Для прикладу, якщо водій бачить на зупинці такого пасажира, вмикає спеціальний пристрій, і салон перехиляється до зупинки. Проїзд варшавським транспортом коштує майже вдвічі дорожче, ніж в  українській столиці. Місто приязне до велосипедистів – куди не глянь, стоянки прокатних велосипедів, велодоріжки, велосвітлофори. Про ставлення варшав’ян до здорового способу життя свідчать побудовані в кожному районі стадіони, спортивні комплекси.

Варшава надзвичайно охайна: щовечора містом їздять машини – прибирають сміття, миють дороги. Польські страви дуже смачні, сподобалася й місцева італійська кухня. А ось загальновідома мережа кафе «Старбакс» розчарувала: похмуре непривітне приміщення, несмачні напої…

Встигла відвідати майже всі варшавські туристичні цікавинки, про це і розповім.

Цікавинка перша: «Дорогу звірям».

Відвідини столичного зоопарку потішили, мов дитину (навіть монетку з сурикатами придбала!). Тварини доглянуті, для них створено комфортні умови (звісно такі, які можна створити у неволі), температура у вольєрах налаштовується з урахуванням природного перебування для звірини. І дивовижні мешканці охоче позують перед фотокамерами, викликають шал позитивних емоцій у відвідувачів.

Цікавинка друга: «Лавки Шопена».

Такі «музичні лавки», присвячені всесвітньо відомому композиторові, встановлено у місцях, пов’язаних з певними етапами життя і творчості національного героя Польщі.

Цікавинка третя: «Дах у квітах».

Паркова зона розмістилася прямо на даху бібліотеки Варшавського університету. Це чи не найбільший висячий сад Європи: площа озеленення сягає за 10000 м2. Усюди зелені арки, сходи, містки, невеличкі доглянуті моріжки. Дуже незвичне і приємне місце для відпочинку.

Цікавинка четверта: «Назад у майбутнє».

Вона вразила найбільше. Під час Другої світової війни німецькі війська розбомбили місто дощенту. У влади бракувало коштів на відновлення зруйнованої архітектурної пам’ятки – Старого Міста, і варшав’яни власними зусиллями відбудовували середмістя. Фотографій первозданного міста майже не залишилося, тому за основу брали довоєнні навчальні креслення будов студентів-архітекторів. Отак чотири поздовжніх і три поперечні вулиці постали у первісному вигляді.

Цікавинка п’ята: «Набережна Вісли».

Головна ріка поляків несе води половиною країни, поки ті дістаються Варшави. І якщо у Кракові вона чиста, приємна, то у столиці – таки брудна і втомлена. Місцеві жителі жартома припускають, що під утлим шаром води можуть мешкати динозаври чи мавки. Однак навіть це «диво природи» поляки зуміли презентабельно облаштувати. Обабіч берегів – мальовнича зона відпочинку з низкою дитячих майданчиків: міні-батути, чудернацькі фонтанами-класики, напівпорожні усередині стовбури дерев для забав.

Цікавинка шоста: «Експонати».

А ці незвичні металеві труби біля ріки – експонати музею Коперника . Вони здатні відтворювати різні звуки, голоси природи.

Цікавинка сьома: «Будівля-велетень».

Його важко не помітити: помпезний «пам’ятник» сталінської архітектури – Палац культури і науки. Зведений 1955 року, цей кремлівський «хмарочос» досі викликає невдоволення поляків тим, як нахабно радянська влада отаким «подарунком» зіпсувала вигляд міста.

Цікавинка восьма: «Парк королівський».

Коли втомлюєшся від міської метушні і галасу, коли прагнеш відпочити душею і тілом, – завітати у цей парк саме те, що треба: тут резиденція короля, кришталево-чисті озера, статуї грецьких богів, невеличкий амфітеатр, павичі, ведмедики та олені…

«Я люблю, коханий, Київ і Варшаву».

Візит до столиці сусідньої держави неодмінно подарує незабутні враження, відкриє кожному сторінки драматичної історії, вразить принадами сьогодення, змусить замислитися про день прийдешній. Варшава усіма силами намагається знищити залишки радянсько-соціалістичної минувшини, вдосконалити себе. Тут колоритне поєднання романтичного минулого, прагматичного сьогодення, досконалого майбутнього. Місто невтомно шукає свої нові принади, і спостерігати за цими змінами вельми цікаво. Тож до відзення, Варшаво!

Loading...

Напишіть відгук

Powered by WordPress | Designed by: seo service | Thanks to seo company, web designers and internet marketing company