Варшавські враження Іллі Шиндера

Багатьох українських студентів нині приваблює освіта за кордоном. Проте не всі знають, що саме треба робити, аби поїхати навчатись до омріяної країни.

Українець  Ілля Шиндер, третьокурсник Польско-японскої  академії інтернет-технологій, зізнається: став «варшав’янином» майже випадково:

— До останнього моменту не був упевнений, що поїду. І боязко, і цікаво побачити зовсім інший світ…

Правда, є складнощі з оформленням документів?

— Нічого складного, якщо попереду літо і канікули, а отже, багато вільного часу. Можна, звісно,  заплатити чималі гроші, а фірма все зробить за тебе і принесе тобі папери в ліжко. А якщо самотужки, то в інтернеті є вичерпна інформація, що потрібно для візи, а деканат університету, куди ти їдеш, з радістю повідомить, які готувати документи і навіть де ти мешкатимеш в гуртожитку. Єдиною проблемою може бути мова, але більшість деканатів мають російськомовних чи англомовних співробітників, які все пояснюють. Теоретично можна вкластися в тиждень-два.

Які ж документи необхідні?

— Стандартний набір, майже ті самі документии, що і для наших вишів. Але, звісно ж, перекладені польською. Тут також можна скористатись послугами фірм, які за окрему плату все влаштують  і навіть повезуть вас до  Польщі та покажуть, в які двері заходити. Правда, з тим треба бути обачним, аби не потрапити на шахраїв.

А навчальна віза?

— Усе просто. Університет надсилає запрошення. Для цього необхідно мати довідку про наявність певної суми на банківському рахунку, надати чек про оплату першого семестру. Далі приходиш до візового центру і без проблем оформляєш візу.

Що для тебе особисто стало найскладнішим?

— Не тільки для мене —  для багатьох найскладнішим є жити самому в чужій країні. Особливо перший тиждень. А ще у багатьох попервах виникає проблема з грішми. Багато усілякого нового – хочеться спробувати, всюди побувати… І сума, розрахована на місяць, зникає за тиждень. Так само я б радив навчитися готувати, перш ніж їхати закордон. Вміння приготувати улюблені страви, а ще якщо швидко і смачно, — дуже там знадобиться.

Дороге життя у Варшаві?

— Все залежить від того, як плануєш жити. Якщо не часто відвідуєш клуби та всілякі «тусовки», не харчуєшся фаст-фудом, а любиш багато їсти і звик купувати хороші продукти, доведеться розраховувати на 5 500 грн. щомісяця (тільки за харчування) і 3 500 за мешкання в гуртожитку. Оренда квартир коштує дорожче. Але у мене є друзі, які економлять на харчах і їм вдається жити місяць за 3-4 тисячі гривень.

Як тобі далася польська мова?

— Я вчив її 7 місяців на мовних курсах ще в Україні. Вчив не особливо старанно, але щось все-таки запам’ятав і вивчив. Найліпше мова вчиться вже в Польщі, коли нею послуговуєшся.

Як ставляться в Польщі до українців?

— Нормально. Там викладачі загалом краще ставляться до студентів. Справедливіше. Не обирають собі улюбленців… Там все простіше: хочеш вчитися — вчишся, а ні — тебе там ніхто «тягти» не буде.

— А багато серед студентів саме українців?

— Досить багато. В університеті, де я навчаюся, — майже 40% . А у нас на потоці, де навчання англійською, українців навіть більше, ніж поляків.

Як адаптовувався до нової країни, мови, культури?

— Та доволі швидко. Як тільки почав спілкуватися з одногрупниками і поборов невпевненість, усе раптом стало легко. Польська культура подібна до нашої. Ми подібні своєю відкритістю. І навіть співучістю.

Loading...

Напишіть відгук

Powered by WordPress | Designed by: seo service | Thanks to seo company, web designers and internet marketing company