В минулому житті пара весільних фотомайстрів, а нині – одні з найвідоміших у світі військових фотографів Костянтин та Влада Ліберови відкривають Читати далі…
В український прокат вийшов документальний фільм «Ми, наші улюбленці та війна» блогера і мандрівника Антона Птушкіна. За задумом творців, це спроба Читати далі…
Я волонтерка в «Helpingto Leave» – організації, яка допомагає виїжджати людям з тимчасово окупованих українських територій, прифронтових зон та й із Читати далі…
В соціальних мережах широко обговорюється скандал довкола харківського коктейль-бару «Поза зоною», на сторінці якого в інстаграмі розміщене меню з аморальними назвами
Україна може опинитися на порозі кадрового голоду лікарів Міністерство охорони здоров’я пропонує свій варіант розподілу для інтернатури: студенти обох форм навчання
Березень 21, 2019Андрій МИХАЙЛИК, світлини автораКоментарів немає
Напередодні
380-тої річниці уродин Івана Мазепи у столичному Музеї гетьманства – ошатній
кам’яниці, яка, за переказами, свого часу належала славетному гетьманові,
відкрито виставку художника Івана Стоянова. Хтось зауважить: «І що з того, не
така й дивина, виставки у цьому музеї – дійство регулярне». Так, якби не дві
обставини: експозиція називається «Пам’яті Іван Мазепи», а її автор – болгарин.
Ні, не «наш», не з Одещини – Стоянов народився і виріс у Болгарії.
З ДОСЬЄ «ГРІНЧЕНКО-ІНФОРМУ»: Іван СТОЯНОВ народився 1961 року. Закінчив Шуменський університет ім. Єпископа Костянтина Преславського, отримав ступінь магістра класичних мистецтв. З 1986 року бере участь у колективних національних і міжнародних виставках. Провів 37 персональних виставок у Болгарії і закордоном. Україна є улюбленою країною митця: він відбулося чимало його персональних виставок. А в Музеї гетьманства художник виставляється вп’яте. Його полотна зберігаються в музеях і приватних колекціях Болгарії, Китаю, Японії, Білорусії, Португалії, Іспанії, Італії, Польщі, Франції, Македонії, Ізраїлю. І, звісно ж, України.
– Наша творча дружба бере початки 2011 року, коли Іван уперше завітав до нашого музею, – пригадує директорка Музею гетьманства Галина Ярова. – Торік він виставлявся у Португалії. Буває у багатьох країнах світу, але щиро любить Україну. І наш музей. На цю виставку ми чекали. Подивіться, які теплі, колоритні роботи! А який вишуканий герб Мазепи! І цю експозицію Іван Стоянов подарував нашому музею.
– Дуже приємно, що я знову з вами в Києві, в
цьому розкішному музеї, – перебирає слово художник, до речі, розмовляє доволі
чистою українською. – Задум проекту «Іван Мазепа» дуже давній. З великим
натхненням малював картини про Мазепу, відтворював елементи українського, «мазепинського»
бароко та українського народного мистецтва. Це мій сьогочасний, індивідуальний
погляд на особистість Мазепи – великого українського європейця. Україна – це Європа,
Європа – це Україна. Бажаю щоб у вас, як в мене, в серці була частина величного
духу Мазепи.
– До постаті Івана Мазепи ніхто не був байдужим,
– зауважила Галина Ярова на церемонії відкриття виставки. – Минали століття:
царська Росія, радянська історіографія, потім українські історики, українці
світу, наша діаспора – кожен бачив свого Мазепу, його роль в історії. Діаспора
мала право і можливість відзначати «Академії пам’яті Мазепи». Там завжди
шанували Великого Гетьмана – ми бачимо це з експонатів, переданих нам заокеанськими
краянами. Музей гетьманства відкрито 1993 року, а вже за рік ми проводили першу
в Україні конференцію, присвячену Івану Степановичу Мазепі. Тоді з Канади
отримали листа: «Привіт, мазепівці, яке щастя що в Україні є такий музей»! Це
написав нам світлої пам’яті Степан Ґела. А згодом надіслав нам частинку своєї філателістичної колекції,
де є великий Миколаївський Собор Мазепи і конверти зі спецпогашеннями. За 20
років відзначатимемо 400-літній ювілей Івана Степановича Мазепи. Впевнена, тоді
його сприйматимуть інакше: з кожним роком ми все більше пізнаємо цю знакову
постать. І горді, щасливі цим. Коли постало питання про перейменування
аеропорту «Бориспіль», серед імен-кандидатур був й Іван Мазепа. В Інтернеті почалося
голосування, і ми перемогли: більшість людей висловилася за те, щоб аеропорт
«Бориспіль» носив ім’я Великого Гетьмана. На жаль, керівництво Бориспільського
аеропорту до такого рішення не дозріло. Виправдовувалося: мовляв, їхня
профспілкова організація цього не прийняла. Чути це дуже сумно і боляче. Коли
детально читаєш біографію Мазепи, розумієш, як йому було важко. Є народне прислів’я:
«Від Богдана до Івана на Вкраїні не було гетьмана». З роками Україна таки по-справжньому
оцінить Мазепу.
– Радо познайомився з паном Іваном, з його
творчістю, – долучився до розмови Ігор Мазепа, голова міжнародної громадської
організації «Родина Мазеп». – З приємністю відкрив для себе його неповторні
тематичні роботи про Івана Мазепу і наш родовий герб. Звісно, історія роду
Мазеп ще рясніє чистими сторінками. Мазепа походить з Волині, а деякі
європейські історики стверджують, що цей край частково заселяли вихідці з
Болгарії. Герб Мазеп дуже схожий на герб правлячої тоді в Болгарії династії Дуло.
Свого часу побував у Болгарії, захопився книжками болгарською мовою (читати їх
нескладно). Це були книжки болгарських націоналістів, які використовують у
своїй символіці цей герб. Я накупив тоді цих праць, і поки відпочивав на морі, багато
читав про історію Болгарії. Там багато цікавого і для нас невідомого. У своїх
картинах пан Іван майстерно пов’язав козацьку тему коней з елементами
фамільного герба Мазепи. Півмісяць, зірка є сакральними знаками і я
переконаний: ці роботи мають потужну енергетику. Тому різні ворожі сили неодмінно
відступлять від музею.
Справді, того доволі похмурого дощового дня у
музейній залі пломенистим шалом фарб вигравали колоритні, виконані темперою
роботи болгарського художника. Про живопис розповідати – справа невдячна. Та й
репродукції не можуть достеменно передати магію фарб Івана Стоянова. Аби
пересвідчитися в цьому, не минайте Музею гетьманства.
Опановуючи нейромережі, люди завжди будуть на крок попереду. Штучний інтелект освоює практично всі галузі: медицину, маркетинг, дизайн… Без нього вже важко
Внаслідок ракетного обстрілу Києва російськими варварами серйозно постраждав столичний виш – Державна академія декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука. Зруйновано
Українське видавництво «Компáс», що іспанською означає «ритм», засноване 2018 року Анабель Рамірес та Мариною Марчук. Щоб відкривати нашому читачеві безкрайній світ
Щороку у День фізика Вільнюський університет перетворюється на справжнє квітневе місто розваг, де панує атмосфера веселого пошанівку науки, творчості, безмежного ентузіазму.
Литовська столиця завжди відзначалася відкритістю до різних культурних впливів. Значна українська громада, глибоко закорінена в історію цього міста, вельми помітна у
Власник соцмережі «X» мільярдер Ілон Маск незадоволений рекламодавцями, які відмовляються використовувати його платформу. На конференції «DealBook Summit», відповідаючи на запитання про
Залишити відповідь