Війна. День двадцять четвертий

Треба б говорити про день народження геніальної Ліни Костенко, якій сьогодні виповнилося 92 роки. Але ранок знову почався зі зловісного гулу рашистських літаків, які летіли з Білорусі. Лукашенко став підтирачем путлєра, як свого часу були Хорті в мадяр чи Тісо у Словаччині. І білорусам заціпило… 

Стало відомо, що позавчора у черзі за водою загинули п’ятеро чернігівців. Але порадувало ОК «Північ»: позавчора на Чернігівщині знищено танк, бетеер, броньовану машину командування «Тигр», машину радіоелектронної боротьби і головне для чернігівців – дві артилерійські установки росіян, які знищували місто. А ще наші нанесли удар по скупченню окупантів, які проводили ротацію. Як в’їдливо зауважила пресслужба ОК «Північ», ротація відбулася в пекло. Місце їх відходу обачливо не називається.

Тривають бої за Маріуполь, Попасну, ворог бомбардував Миколаїв, Запоріжжя, Авдіївку, а в Тростянці на Сумщині знищили лікарню. Як сказав «ріббентроп путіна» лавров, російська авіація працює ювелірно точно… У Маріуполі росіяни знищують найбільший металургійний комплекс «Азовсталь» –  Ахметов не хоче «погудіть», як у 2014 році?

У Гомелі розвантажують російську бронетехніку для нових убивств українців… Спасибі, сябри, ми запам’ятали!

А в Москві на Лужники звезли біля 100 тисяч росіян з нагоди річниці окупації Криму. Там виступив путін, про славу росії. І його чи не вперше освистали. Мусили вперше в історії виступ свого царя перервати виступом перестарка Газманова.

Зараз нема зв’язку з окупованими селами Ріпкинщини, відомо, що росіяни шукали якогось зрадника, на голову Ріпкинської громади. Наразі з любецької траси постійно підвозять у Михайло-Коцюбинське боєприпаси через Москалі і Довжик, а назад тим же маршрутом вивозять свої трупи.

Я ж думаю про те, що треба писати літопис Широкої війни на Сіверщині – навіть якщо ви в окупації. День у день – не тільки про військові дії, але й про настрої людей, побутові проблеми. Мабуть, чернігівська «Просвіта» ініціює такий літопис.

Скажімо, варто записати навіть такий епізод у Чернігові: молода пара йшла з банкою персиків провідати подругу. Їх у приватному секторі перепинили зовсім незнайомі люди: «Зайдіть до нас пообідати, ми тут оладушек напекли». А молоді вже пообідали, тож відмовились. Та розчулившись, подарували добрим господарям ту ж таки банку персиків. Тут уже й господарі оладушек розчулилися…

І знову до Ліни Костенко. До її думки: «Фенікс вилітає з попелу. Зі сміття він ще ніколи не вилітав». Україна стане таким Феніксом. А Росія розпадеться, як розпався СРСР. І Україна першою відкриє посольства у Татарстані, Башкортостані, Якутії-Саха…

…І ранок прийшов, як приходить по заведеному Господом порядку. І наставав 24-й день Широкої української визвольної війни. Бо, як казала Ліна Костенко, хто за що, а ми за незалежність. І писали на скрижалях вічності янголи Господні імена і дії героїчних українців, які знали: блажен, хто душу покладе за друзів своїх.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Powered by WordPress | Designed by: seo service | Thanks to seo company, web designers and internet marketing company