Війна. День двадцять перший

Цей ранок був би сонячно-радісним, якби не війна. Був би клопітним на півдні, де вже кипіла б посівна, – якби не війна. Йому б раділи пасічники півночі, адже пчілки обліталися, – якби не війна.

…І крізь рясні шуми мого радіоприймача пробираюся на хвилю Українського радіо і натомість чую гидотні голоси російського радіо, яке бреше, що російська авіація знищила 75 відсотків пального для української армії. Правда, скрушно визнає: «І тєм нє мєнєє, украінци ваюют!». Брехня як була, так і залишається визначальною рисою російського менталітету. Брехня плюс злодійство.

Насправді ж наші ЗС мають потужності для дальшого побиття російських окупантів. Недарма ж хвалений вождь тайпузграї Кадиров злякався українців і вже позує у своєму улусі, схоже, збрехавши про поїздку в Україну. Двох його генералів українці вже відправили на суд до Аллаха, шкода, що не вимазали салом… Взагалі ж українська армія вже знищила 5 генералів армії РФ, не кажучи про 81 літак, 90 гелікоптерів, понад 300 танків і понад 13,5 тисячі солдат й офіцерів.

В Україну залізницею прибули прем’єри Польщі, Чехії та Словенії – підтримати українців, які борються на подив всього світу. Прем’єр Словенії взагалі сказав, що сьогодні в Європі немає більш європейської держави, ніж Україна. Натомість Ізраїль відмінив безвіз для українців. Що ж, ми маємо довгу пам’ять…

І не скінчилася війна, а вже починаються, говорячи мовою російських кагебістів, «актівниє мєропріятія». Так, показали, що в студію росТВ забігла якась журналістка з плакатом проти війни. Інтелігенція легко вірить навіюванню, а досвід 5-го управління КГБ в цьому плані величезний. Мало хто задумується – хіба на Москві є прямий ефір? Хіба в Останкіно нема охорони?

І у німців починають стару пісню: мовляв, не можна через Путіна відкидати Пушкіна. Хоча вся, за незначними винятками, російська література є літературою різні, расизму і того ж таки руzzкого міра. Не тільки Пушкін, але до прикладу Тютчев марив: «От Нила до Неви, от Эльби до Китая, от Волги до Ефрата, от Ганга до Дуная… Вот царство русское…» . І недарма сьогоднішній російський «почті-класік» Захар Прілєпін воював проти нас на Донбасі і публічно вимагає знищувати українців, навіть дітей, що росіяни зараз і роблять. Я вчора розповідав про розстріл росіянами трьох дітей у Мохнатині, які просто з дитячою цікавістю спостерігали за їхньою колоною. А в Маріуполі невідомо скільки загинуло дітей, якщо росіяни навіть били прямо по пологовому будинку…

Знаймо нарешті: за Пушкіним, Достоєвським, Висоцьким і Кіркоровим йдуть російські танки, йдуть вбивці, виховані російською культурою, яку нас змусили називати «великою».

… Шукаючи Українське радіо, я знову поминав лихим словом усіх тих наших стеців та герасим’ючок, які за всі роки свого сидіння в кріслах інформаційної політики практично нічого не зробили для української інформаційної безпеки. Он скільки Олег Головатенко бився над радіо на середніх хвилях, над FM-радіо для громади Ічні, а був він гласом вопіющого в пустелі укрчиновництва.

… І був двадцять перший ранок Широкої війни, і був день українського рятування Європи. І бачив усе Пан Бог, та все ще недобачала Європа. І наближалася Українська перемога, якщо вже оно її визнав Френсіс Фукуяма.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Powered by WordPress | Designed by: seo service | Thanks to seo company, web designers and internet marketing company