Війна. День двадцятий

Двадцятий ранок Широкої війни.
Двадцятий, а Україна тримається!

Попри звірства росіян, які на очах світу знищують Маріуполь, бомбили знову Харків і Київ, по заводах Шостки вдарили так, що відновити роботу неможливо…  Попри те що у Києві вранці горять багатоповерхівки на Осокорках та в Подільському районі. Що по Харкову били вчора з території Росії.

Вже майже 3 мільйони біженців перетнули кордони ЄС. Загинуло понад 1,5 тисячі українських захисників. Про жертви серед мирного населення не сповіщають.

А світ… вводить санкції.

Війна обезликує смерті, переводить їх у суху статистику. Ось і вчорашнє повідомлення про вбивство росіянами чотирьох працівників насосної станції у Чернігові потонуло б у інформпотоці, якби Олександр Ларченко не розповів про одного із загиблих. Толік, трохи більше за 50, щодня проїздив мимо їхніх позицій і запам’ятався веселим, подільчивим, свідомим своєї високої місії: «Я даю місту воду!»

Вода, до речі, у Чернігові ледве доходить, і то не скрізь, до третіх поверхів, – тиск слабий. 70 відсотків міста без світла і тепла. Тішить, що 13-го числа дві спроби окупантів прорвати оборону Чернігова було відбито.

І тут постає нова геополітика. Як писав Черчилль 1945 року у листі до канадського прем’єра Маккензі Кінга, росіяни належать до родини крокодилових, вони «світитимуть вам в очі (українці сказали б інакше: не світитимуть, щось інше,  В.Ч.), і водночас готові знищити вас». Тому переговори з ними мають вести стійкі українці, а не арахамії та єрмаки.

Вже наче домовлено про переговори Зеленського з Путіним у Єрусалимі. Ізраїль нібито підштовхує Зеленського до капітуляції, бо він за Росію, щоб не розблокували в світі антиіранські санкції. Прем’єр Ізраїлю Баннет з цією метою літав до Путіна та до Шольца і пробує тиснути на США. Поки що, кажуть, безуспішно. Але хіба може Ізраїль бути нейтральним у переговорах?

Звісно, на капітуляцію Зеленський не піде – Захід і успіхи ЗСУ не дадуть йому це зробити. Але може схилитися на принизливі умови. Буде він слухати голос крові своєї нації чи голос зраненої України, яка очевидно перемагає Росію, хоч і страшною ціною? Оно вже німецькі політологи запереживали, що перемога України приведе до розпаду Росії на окремі держави. І звісно, запам’ятаємо позицію Угорщини, яка заборонила провозити через свою землю зброю для України. Невже й тепер мадяри спробують мружитися на наше Закарпаття, після успіхів ЗСУ? Запам’ятали і Білорусь, що як кліка Хорті чи Антонеску йде в супрязі з агресором. Україна переформатує світ.

…І був ранок, і був у вибухах і смертях українських двадцятий день Широкої війни. І писали скрижалі Господні всі свідчення вбитих, поранених, вигнаних. І переповнювалася чаша гніву Господнього, що стрясалася від «градів», «ураганів» «іскандерів» та іншого смертоносного оружжя. Ще трохи і вона проллється. Так, що ми – за природою свого християнського милосердя –  ще… співчуватимемо росіянам.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Powered by WordPress | Designed by: seo service | Thanks to seo company, web designers and internet marketing company