Війна День тридцять четвертий

Сей ранок пахне дощем і… волею. Тиша і ґелґіт якихось еміграційних птахів. Підсвічені напівсонним сонцем хмари підсвідомо тривожать: чи не від пожеж? Але слава Богу, ні! Просто хмари. Просто схід сонця. І це вже неймовірно.

На Чернігівщині ЗСУ знищили дві броньовані машини «Тигр», танк, машину з боєкомплектом, 20 солдатів. Це офіційна інформація, яка тепер свідомо подається із запізненням на 1-2 доби. Я ж можу додати, що на півдні області знищена впень велика колона окупантів, і це зробили добровольці з однієї країни, уряд якої хитається в сторону Кремля, але народ якої любить українців. Детальніше скажемо, якщо пройде офіційна інформація.

У Чернігові знищено росіянами підприємство харчової промисловості, директор якого свого часу був навіть довіреною особою Януковича. У місті стає важче чи й неможливо робити операції пораненим, а їх щодня від 20 до 40 осіб. А радіо повідомило про чернігівця, який учить земляків заряджати мобільники від… велосипеда. Думаю, що я його знаю і після перемоги зроблю інтерв’ю.

Генштаб повідомив про перекидання Кремлем на схід України найманців, якими керує особистий кухар Путіна і звуть їх «вагнерівцями». Відкинуто росіян на 40 км від Кривого Рогу, йдуть бої у Маріуполі, Херсоні, обстріляні Чернігів, Ніжин, Харків, Миколаїв, Сєвєродонецьк, Рубіжне, Попасна, Буча, Гостомель. Нашими захисниками знищено аж 8 літаків за добу, 3 гвинтокрили, 2 крилаті ракети, 10 танків, командира та начальника штабу 503-ї мотострілецької дивізії Третього ні, не Риму, а квазірейху…

Тим часом 28 парафій російської церкви в Україні перейшли в українську Церкву, зокрема й монастир у Львові (як його взагалі там зареєстрували?). Повільно йде проривання московської облуди, але після перемоги вона зникне, як роса на сонці. Наразі можу повідомити, що корюківський наш священник о. Нестор врятував біля Києва кількох наших воїнів, що їх під час боїв засипало землею. А городнянський священник о. Андрій разом з настоятелем Катерининської церкви о. Романом щодня розвозять допомогу чернігівцям у обложеному місті.

…І ранок був невідворотним, як невідворотною буде українська Перемога і розпад Росії, що не захотіла жити в цивілізованому світі. І настав уже тридцять четвертий день нашого Опору. І всміхався Пан Бог з небесних висот своїх: «Так, дітки мої, воля – то мій дар, невід’ємний від людської натури, захищайте її!».

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Powered by WordPress | Designed by: seo service | Thanks to seo company, web designers and internet marketing company