Ранок таки виборсався, хоч і з натугою, з-під чорнющого хмаровиння, начиненого сніжною крупою, тримаючи в пам’яті нічні видива пожарищ древнього Чернігова. І то були не древні сни про пожарища орди монгольської, а таки свіжі – орди московської.

«Тихое, долгое, красное зарево каждую ночь над становьем твоим», – писав російський поет Блок про свій кочовий народ, який хоче і в хліборобську, осідлу Україну перенести свої «кочевья», що їх нині випалюють вогнем наші ЗСУ.

На Чернігівщині, біля села Вишневе, наші дочекалися скупчення цього завойовницького, здичілого росіянства і багато понищили.

У Славутичі ж ситуація саме та, яку описав учора: окупанти вийшли з міста, але збираються провести обшуки в адмінбудівлях. І що шукатимуть? Українські прапори для омріяної Путіним «денацифікації»?

Удари по Львову – це персональний привіт Путіна президенту США Джо Байдену. Щоб він не був Сонним Джо, а швидше рятував світ від здичілих росіян. До речі, ексміністр Польщі уже заявив претензії на Калінінградську область, окуповану совєтами після Другої світової, – це Східна Пруссія, і Польща на неї має ефемерні права. Але доки тримає язика в одному місці Німеччина, до якої Пруссія належала, поляки «підсуєтилися»… Як і Азербайджан, який зайняв два села в Нагірному Карабаху, оскільки вірмени побігли помагати Путіну в Україні.

На окупованих Курильських островах Росія проводить демонстративні навчання, бо Японія реально хоче їх, ті острови, повернути. Фінляндія завтра припиняє з Московією залізничне сполучення, хоча ще й не має духу вимагати повернення Віпурі (Виборга) та всієї Карелії, окупованої Росією.

…І був ранок, і був 32-й день Широкої української війни з вічним ворогом. І линула в небо ради Хрестопоклінної неділі молитва: «Спаси, Господи, людей Твоїх і перемогу над супротивником подай!»