Звуки війни вигострюють слух і витончують душу. Розпізнавання «Градів» і танків стало банальним. Як і завмирання при звуках літака: чи скине братські подарунки від російського народу? Але вже й пташині перегуки насторожено фіксуєш, а виття далекого пса зрозуміло які викликає асоціації…

Звук мотора на вулиці зараз рідкісний, і наслухаєш: танк чи бетеер? Наш чи?..

Чернігів зустрів ранок без світла, тепла. Але знищують росіяни на очах всього світу Маріуполь і тут вина влади нинішньої й попередньої, що не поставили там ППО, як і в Харкові. Стерта з лиця землі Волноваха. Але херсонські депутати, яких окупанти змушували проголосувати за якусь псевдореспубліку, поголосували за Україну!

У Городні окупанти хотіли поставити якогось чоловіка міським головою, той відмовлявся. Назавтра об’ явили, що застрелився. Явно помогли росіяни.

У Чернігові пильна бабця крізь штору побачила як хлопець з налобним ліхтариком клеїв якісь позначки на П’ятницьку церкву і лавки в парку. Бабуся подзвонила, мітки здерли.

…І був ранок, і був 18-й день Широкої війни. І було голосно чути українську мову біля престолу Господнього – святі наші молили за мир, а щойно прийшлі душі маріупольців, баришівців, харків’ян, волновахців молили про помсту.

*  *  *

Ранок пробирається, виплітаючись із рваних бомбами чорних шматків ночі, страшної своєю безвісті-якою цього разу ціллю російського підлого удару. Але вчора Міноборони повідомило про вже третього збитого літака, що впав у важкодоступному місці. Це хіба в копанку яку запався рашист…

Путіна виростив світ, який не тільки спостерігав, але й помагав руками всяких саркозі та обам вбивати людей у Грузії, Молдові, Сирії. Наприклад, фрау Меркель розв’язувала не проблему Путіна, а проблему створених ним потоків сирійських біженців, і подавала це як гуманізм. Тут доречна думка Черчилля: «Якщо ви не хочете воювати за справедливість, коли можна перемогти, не проливаючи крові, якщо ви не хочете воювати, коли ваша перемога буде певною і не дуже дорогою, можна дійти до миті, коли вам доведеться воювати з усіма шансами проти вас і тільки непевним шансом на виживання».

Це повторено і для сучасного Заходу, що дивиться на винищення української нації…

А українцям, які воюють вже майже 20 днів, як сказав Головнокомандувач ЗСУ генерал Залужний, принаймні, не буде соромно.

Росіяни створюють окупаційну адміністрацію у Ріпках. На колишній Ріпкинський район натягли вже покриття білоруської мобільної мережі. А в Гомелі морг і лікарня переповнені трупами та пораненими росіянами. Білоруси по-сябровськи вже віддали їм 2/3 запасу своєї донорської крові, але її не вистачає. Закликають своїх громадян здавати кров для російських окупантів. Тим часом, українці знищили вже четвертого російського генерала…

І був ранок, і був 19-й день усенародного українського опору нашестю чужинців. І бачив Бог страждання свого народу, і готував повернення духа зла туди, звідки той вийшов.