Пандемія COVID-19 породила безпрецедентні виклики як для урядів, бізнесу, так і для суспільства. Суттєво попсувала життя і людям передпенсійного та пенсійного (чи як прийнято нині писати, «срібного», «третього») віку. Обкраявши їм і так куці можливості працевлаштуватися і стабільно заробляти. Як практично вирішити такі непрості завдання, обговорювали учасники круглого столу «Гендерна срібна економіка для розвитку місцевої громади».

– Нам не треба вигадувати велосипед, бо такі проєкти вже успішно реалізують міста країн ЄС та й України, – констатувала керівниця управління з питань гендерної рівності Департаменту соціальної політики КМДА Тетяна Гузенко. – В італійській Генуї перший «Університет третього віку» відкрили ще 1983 року. У нашій Вінниці навесні цього року затвердили трирічну міську програму «Громада відкритих можливостей для людей похилого віку Вінницької територіальної громади».

А минулої осені ГО «Асоціація університетів третього віку «Клепсидра» презентувала на конкурсному відборі для надання фінансової підтримки з бюджету Києва проєкт «Гендерна срібна економіка». Як запевнила Аліна Халецька, віцепрезидентка асоціації, цей проєкт запрацює в українській столиці. І дасть змогу розвивати ринок праці для людей передпенсійного та пенсійного віку, формувати нове економічне мислення в ГСЕ (гендерній срібній економіці). Зокрема допоможе цій віковій категорії киян комунікувати, обмінюватися досвідом, визначатися у можливостях працевлаштуватися, створюючи умови для самозайнятості.

Гендерна срібна економіка для розвитку сім’ї та материнства

Людей «срібного» віку в нашій країні чимало – кожен п’ятий. І ця категорія громадян кількістю лише приростатиме. Тому цілком природній суспільний попит на конкурентоспроможне й інноваційне економічне середовище, в якому люди від 50-ти років плідно працюють. І завдяки цьому розвивають ринки як споживачі та й ведуть здорове, продуктивне життя.

– Наша програма покликана об’єднати людей, які цікавляться цим напрямом, передати інформацію до депутатів місцевого рівня, до комунальних підприємств, працівників КДМА, роботодавців у Києві, – наголосила членкиня правління ГО «Асоціація «Клепсидра», фасилітаторка, бізнес-тренерка Тетяна Новицька.

Кожна вікова група – цінна. І вкрай важливо, щоб суспільство, влада ефективно розпорядилися цими цінностями. Це, вважає експертка з питань гендерної рівності Олена Білик, допоможе ефективно долати і гендерні розбіжності.

– Звісно, є ризики,– погоджується пані Олена. – Але їх потрібно і можна уникнути, застосовуючи різні аналітичні практики: біотестування, аналіз цінностей та потреб відповідної вікової групи тощо.

Ґрунтовно окреслила значення ГСЕ для розвитку сім’ї та материнства експертка з питань діалогу поколінь, фасилітаторка та бізнес-тренерка Анна Валенса:

– Мами, яким 50+ і в яких виростають діти, відчувають синдром «спустошеного гнізда». Це велика внутрішня проблема, яка стає соціальною. А могла б стати соціальним рішенням. Адже у жінок «срібного» віку є свої економічні переваги: вони мають вільний час і достатньо стабільне соціальне становище, щоб працювати. Вони виважені психологічно, неконфліктні, добросовісні, цінують місце роботи і стабільність, готові вчитися, мають звичку піклуватися про оточення, а це позитивно впливає на команду.

Ринок праці і гендерна срібна економіка

– Основні наші завдання – створювати реальні робочі місця для людей «срібного» віку, – сказав, долучаючись до розмови, засновник соціального підприємства «Університет третього віку «Європейський», бізнес-тренер Віктор Тиркало. – І вказувати нашим слухачам сфери, де вони можуть працювати, заохотити їх до бізнесосвіти, щоб формувати підприємницькі компетенції, які дадуть їм можливість впевнено створювати мікропідприємства.

– Для мене поширений нині термін «підвищення кваліфікації» видається не зовсім коректним, – зауважила, долучившись до розмови у режимі онлайн заступниця директора Департаменту реалізації політики зайнятості Державного центру зайнятості Валентина Мельник. – Було б правильніше назвати це «системою безперервного професійного навчання»… До того ж досить важливим є питання кар’єрного консультування. Необхідно розробити програму з підготовки кар’єрних консультантів для людей «срібного» віку.

– Цих людей можна залучати саме в інтелектуальні сфери життя, – вважає керівниця ГО «Центр освіти «Університет третього віку» Оксана Степанюк. – Адже пандемія і локдаун засвідчили силу виживання інтелектуальних секторів економіки. Тому наші «поважні» можуть спокійно реалізувати себе у цьому напрямі, бо фізичного здоров’я їм не завжди вистачає, а інтелекту не бракує.

Керівниця ВГО «Територія Жінок», експертка з питань культурної спадщини Лілія Шевченко розповіла про роботу над проєктом артілі людей «срібного» віку для збереження культурної спадщини, народних промислів.

– Бажаю нам зібратись через пів року і вже презентувати результати нашої праці, – підсумувала обговорення Тетяна Гузенко.