Володимир БАЛУХ: «Перемога буде за розумом і за духовністю»

Володимир Балух, український громадянин, що не змирився із анексією Криму. Фермер вивішував над своїм будинком прапор України у грудні 2013 року і продовжував це  робити й пізніше. ФСБ затримала Балуха у грудні 2016 року, стверджуючи що на горищі будинку, де живе його родина,  знайдено 90 набоїв і тротилову вибухівку. Його дружина  і сам Балух заявили про умисну фальсифікацію.

У серпні 2017 року суд присудив українському активісту 3 роки і сім місяців колонії загального режиму і штраф у розмірі 10 неоподаткованих мінімумів. Однак згодом апеляційний суд відправив справу на повторний розгляд. Після кількох судових засідань 1 грудня 2017 року Володимира Балуха звільнили під домашній арешт. А вже 7 грудня українцю висунули нове звинувачення, начебто, за «дезорганізацію діяльності установ, що забезпечують ізоляцію від суспільства». Неймовірно, один Володимир Балух зупинив роботу Симферопольського СІЗО. А ще раніше патріота звинувачували у насильстві проти представників влади. Очевидно, «насильство» полягало в тому, що українця Володимира Балуха, сильного духом і незламною волею, так і не змогли підкорити нікчемні «феесбешні» шакали і тюремні вертухаї. Подаємо виступ Володимира Балуха  у підконтрольному Росії Роздольненському районному суді, зроблений 1 грудня 2017 року.

Я не великий юрист, на жаль, а можливо, ‒ й на щастя. Але саме тому я зараз не хочу говорити про саму справу. Тут абсолютно зрозуміло, що це політичне переслідування за мої переконання. Нічого більше. Немає нічого змістовного у цих усіх матеріалах. Про докази провини тут взагалі не йдеться.

Про те, яким чином влаштований (факт переслідування ‒ ред.) ‒ я ось про це хочу сказати. Все було наперед визначене Верховним судом, щоб не було ні у кого ілюзій, що система працює якось в різнобій. Одні ухвалюватимуть хороші рішення, інші ‒ погані рішення. Хороший поліцейський і поганий поліцейський. Тут система працює абсолютно злагоджено. Про те, що суд відбуватиметься саме так, у мене не було жодних сумнівів від Верховного суду.

Ніхто не шукав відповіді на питання, як ось ці, знайдені предмети, опинилися на горищі домоволодіння моєї цивільної дружини. Не досліджував мої свідчення, зроблені під час попереднього розгляду, коли суд в іншому складі розглядав цю ж саму, так звану, справу. Про те, що мені неодноразово погрожували, що у мене знайдуть або набої, боєприпаси, або наркотики, ‒ це суд жодного разу не взяв до уваги. Ніхто цього не досліджував.

Я це все, звичайно ж, не для суддів і прокурорів говорю. А більше для людей, які мене за межами цього залу почують. Ще коли мені шили попередню справу за 319-ю статтею, яку зараз все прокурор використовує у виступах, перед винесенням вироку прокурор запросив 360 годин обов’язкових робіт. У мене тоді запитали: як я до цього ставлюся? Я  відповів і це зараз знаходить підтвердження скрізь: система намагається обробити, зламати, змусити мовчати, не висловлювати своїх поглядів і не виявляти свої переконання людей, які при здоровому глузді, які розуміють, що все, що відбулося навесні 2014 року ‒ це великий злочин, за який рано чи пізно будуть покарані всі. Якщо не покарані за життя, то історія всім розставить правильні акценти ‒ хто як робив. І належна оцінка історією буде дана однозначно. Тут іншої думки бути не може. Був великий гоп-стоп світового масштабу. Політичний гоп-стоп, з віджиманням, як люблять повторювати ось ці ось фігуранти, з віджиманням територій. Таке ось слово вживають: «Красіво отжалі в Украіни Крим» ‒ цьому всьому історія ще дасть оцінку. Але система буде перемелювати в своїх жорнах і простих адептів Путіна, так званих ура-«патріотів».

Ось це все відбувається. Більше ніж два роки тому я ці слова говорив. І рік, перебуваючи в СІЗО, я це прекрасно бачив. Колишніх голів Верховного суду Криму я там зустрічав, і тих же працівників СІЗО, і «міліції», і «міністрів» ‒ в фейковому утворенні «Республіка Крим» такі ж фейкові «міністри», «прокурори», «судді».

Я взагалі не розумію, як морально люди, які стільки разів зламали присягу… Навіть у Біблії написано, що зрада є гріхом. Один з десяти смертних гріхів. І ці люди влаштовують якийсь суд. Самі накидали якогось мотлоху на дах будинку. Будинку, до якого я формально ніякого відношення не маю. При цьому спираються на якісь формальності. Все обвинувачення будується на одній фразі: «Незаконно придбав і зберігав…» А яке це відношення має до мене? Дайте відповідь: хто незаконно придбав та зберігав це все на горищі житлового будинку моєї цивільної дружини до певного моменту?

Найпростішим доказом того, що я не маю до цього жодного стосунку, є той факт, що свідки звинувачення неодноразово тут повторювали, що обшук проводився за двома адресами. За адресою вулиця Миру, 20, де я проживаю разом із матір’ю практично від народження, проводився теж обшук. При цьому жодне горішнє приміщення ‒ там їх чотири ‒ не було обстежене. І там набагато більше будівель, і місця для пошуку подібних предметів набагато більше. Досить порівняти було паспорти цих будинків, щоб зрозуміти різницю. Проводячи ж обшук за адресою проживання моєї цивільної дружини, обшук закінчили відразу після того, як щось знайшли. Ні в гаражі, ні в хлівах ніхто не проводив обшук. Це якнайяскравіше демонструє, що приїхали за тим, що поклали. І я уявляю, який був би переполох у лавах влади цих «так званих», якби не знайшли там нічого. Якби я випадково раз за десять років заліз на горище і побачив цей мотлох привезений, взяв би його й викинув. От цікаво, який би переполох був, хто б списував, як би звітував. Думаю, що знайшли б ходи, як цю всю справу тихцем списати.

Тому все, що відбувається у мене викликає тільки усмішку. На попередньому суді  ми допитували більше фігурантів справи. А тут ми навіть не викликаємо свідків, яких минулого разу викликали й допитували. Тих же самих свідків звинувачення. Не кажучи вже про те, щоб все-таки викликати сюди «феесбешників», колишніх «сбушників», які ще у 2010 році подібними діяннями займалися. Уже в десятому році вони намагалися сфабрикувати проти мене справу ‒ що я, нібито, збирався влаштувати теракт на виборчій дільниці. Бувши членом окружної виборчої комісії, я збирався зірвати вибори за допомогою теракту на виборчій дільниці села Серебрянка. І ось ці ж «феесбешники», тоді «сбушники», люди, які тричі, як мінімум, зламали присягу, тричі зрадники, сфабрикували той фарс чистої води і вже більше ніж рік мене тут маринують. Ви що, мене намагаєтеся навчити любити так звану нову батьківщину? Ну це ніколи у вас не вийде, чого б мені це не коштувало.

Стільки слів уже було сказано. Я навіть не намагався підготуватися до цього засідання, систематизувати всі ці речі ‒ очевидно, що це даремно. І так зрозуміло, що відбувається. Зрозуміло, що справедливе рішення буде ухвалене тоді, коли будуть покарані ті люди, які закидали, піддавали небезпеці життя моєї цивільної дружини та мого сина, закидаючи ось ці ось (боєприпаси ‒ ред.). Я взагалі сумніваюся, й судом не доведено, що ось ті  квадратненькі штучки, визнані вибухівкою, дійсно вибухають. Судячи з того, як вільно тут дівчисько з канцелярії суду оперує вибуховими речовинами за відсутності вибухотехніка, у мене  великі сумніви, що це вибухові речовини.

Природно, будь-який вирок, окрім виправдувального, зовсім незаконний. Але навіть виправдувальний вирок ‒ це ще не все. Мають бути вироки щодо людей, які все це дійство організовували. Ну, до цього будемо потихеньку йти. Шкода, звичайно, що з такими жертвами. Я не себе зараз маю на увазі. Я маю на увазі свою матір, яка змушена лити сльози цілими днями, живучи в цій ситуації вже третій рік. Але віділлються вовкові овечі сльози. Це однозначно. І сльози матерів тих хлопців, які відстоюють законність і право на самовизначення, право на свободу, на гідність, ціною власного життя, скільки вже оплачено… Це все, хлопці, ваша система влаштовує, ця система людиноненависницька. Тому давайте ‒ гуляйте. Радій душа. Ухвалюйте яке завгодно рішення, я однозначно оголосив уже свою позицію і від неї відмовлятися не збираюся, не збирався, немає у мене такого в планах. Ну, а винні все одно всі будуть покарані. Я віруюча людина, тому двох думок бути не може.

Останнє слово:
Мені залишається додати лише те, що, хлопці, все одно перемога буде за розумом і за духовністю, тому Слава Україні!

Loading...

Напишіть відгук

Powered by WordPress | Designed by: seo service | Thanks to seo company, web designers and internet marketing company