«Вон!» з України… Україну?

Інформаційний простір самопроголошених сколихнула заява «глави ДНР» Дениса Пушиліна про позбавлення української мови офіційного статусу. Він запропонував знизити її значення в «республіці» і вивести в ранг факультативного вивчення.

Почнемо з того, що українська мова в «ДНР» є офіційною, відповідно до 10 статті «республіканської конституції». Ясна річ, що її було введено виключно для того, щоб  усім продемонструвати: «мы – не бандеровская Украина, у нас языки не ущемляются». Хоча зрозуміло, що сепаратисти робили і роблять все, щоб викорінити «українщину» на непідконтрольних територіях Донбасу.

Звісно, почали з табличок  з назвами вулиць, дорожніх знаків населених пунктів і міст. А далі було продовження.

Дивуватись нічого, але всі офіційні сайти «ДНР» не мають на своїх платформах «другої офіційної мови». Перегляньте інтернет-сторінки «народної ради», «голови», «ради міністрів», «поліції» і «МДБ ДНР». Жоден з них не містить можливості перейти на користування українською. Сайти доступні тільки російською мовою, правда, один сайт, «народної ради», таки двомовний, має англійську версію.

Чому на офіційних сайтах «офіційних структур «ДНР» немає можливості отримати інформацію офіційною українською? І навіщо робити один із сайтів тією мовою, яка не є офіційною і фактично не використовується на території самозванців? Питання відкриті, але швидше – риторичні.

Окремо йдеться про освіту. Зокрема, Пушилін зазначив, що в майбутньому буде введено систему факультативного вивчення української мови. Для цього вже  зараз зі шкіл «ДНР» її  поступово виживають. Скорочують українськомовні класи, а замість них з’являються класи з вивчення «мов народів  Донбасу»… Ще чотири роки тому  батькам «рекомендували» писати заяви про те, щоб діти вчилися виключно в російськомовних класах.

Вчителям української мови та літератури довелося перекваліфікуватися на викладання російської  або ж звільнятися і їхати на підконтрольну територію.

«Урядові» сайти і шкільна освіта, як ми бачимо, не мають альтернативи російській. Отже, вся офіційність української мови на території «республіки» не більше, ніж фарс. Місцеві владці пояснюють, що люди, які живуть в «ДНР», прагнуть до «русского мира». Але є цьому ще одне важливе пояснення. Випускники донбаських шкіл, не пориваючи зв’язків з Україною, враховуючи майбутні перспективи, вступають у виші на «великій землі». Звісно, для цього потрібні хоча б мінімальні знання української мови. Тотальна русифікація –  ще один паркан, який мурують між нами самозвані ватажки «ДНР-ЛНР».

Loading...

Напишіть відгук

Powered by WordPress | Designed by: seo service | Thanks to seo company, web designers and internet marketing company