ВИЩА ОСВІТА: ГРЯДУТЬ ЗМІНИ

Закон щодо змін у сфері вищої освіти ухвалено. За проголосувала конституційна більшість –  321 народний депутат.

Закон вносить точкові зміни одразу в кількох важливих напрямах, повідомляє прсслужба Міністерства освіти і науки.  Серед них – вимоги до керівників закладів вищої освіти, ліцензування, дуальна освіта, міждисциплінарність та дотримання академічної доброчесності.

«Цей закон – результат об’єднання зусиль профільного комітету Верховної Ради, представників вишів та МОН. Ми дуже вдячні депутатам за їхню відкритість і готовність пропонувати нові, такі потрібні нашій системі вищої освіти рішення. Цей закон – один з тих, що допоможуть нам порушити статус кво та принести реальні зміни для якості освіти в наших університетах. Це той результат, за який варто боротися», – зазначила Міністр освіти і науки Ганна Новосад.

З усіма керівниками вишів, які надалі обиратимуться на посади, будуть підписані контракти із зазначенням цільових показників ефективності (KPI), строками їхнього виконання та механізмами перевірки. Формуванням KPI займатиметься міністерство на базі програм кандидатів, які ті подаватимуть в пакетах документів на конкурс. Таким чином, цілі в програмах керівників вишів стануть індикаторами ефективності, а  невиконання програм – підставою для розірвання контракту.

Ліцензуватимуть у режимі онлайн через електронні бази – це зробить процес прозорішим та допоможе уникнути низки бюрократичних процедур. Відтепер ліцензуванню підлягає освітня діяльність вишів на певному рівні вищої освіти і освітня діяльність за спеціальностями для так званих регульованих професій. Відтак скасують ліцензування для майже 100 спеціальностей. Серед «регульованих професій» – спеціальності, які передбачають особливо відповідальну роботу, наприклад, правнича сфера, атомна енергетика, медицина, військова служба тощо. Посилюються вимоги до освітньої діяльності з підготовки фахівців за такими спеціальностями.

Деякі зміни відбудуться і у структурі вишів. Відокремлені структурні підрозділи не можна буде створювати у Києві, Харкові, Львові, Дніпрі та Одесі, а ті, що нині працюють, буде реорганізовано чи закрито до 1 липня 2021 року.

Відчують зміни і вступники та студенти.

Замість «диплома державного зразка», закон пропонує вишам видавати документи про вищу освіту за зразком, затвердженим власною вченою радою. Однак видавати дипломи заклад зможе лише за освітніми програмами, акредитованими НАЗЯВО, іноземними або незалежними українськими акредитаційними агенціями.

За недотримання академічної доброчесності студенти нестимуть більше відповідальності. Виявлення плагіату, фабрикації або фальсифікації в роботах може стати підставою для скасування рішення про отримання ступеня вищої освіти.

Закон передбачає застосовувати технології ЗНО, щоб вимірювати результати навчання на першому (бакалаврському) рівні, для прийому на подальші рівні, а також для атестації здобувачів вищої освіти.

Серед інших новацій – укладання договору зі вступниками, яких зараховуватимуть як на контракт, так і на бюджет. Предметом цих договорів буде не плата за навчання, а саме  права та обов’язки студентів та закладів вищої освіти .

Крім того, під час вступної кампанії заклади зможуть запроваджувати поширений в західних країнах інструмент відбору – мотиваційні листи. Вони стануть одним із механізмів, за якими найбільш вмотивовані вступники зможуть отримати додаткові бали під час конкурсного відбору. Для того, щоб уникнути зловживань, максимальна вага додаткового балу за мотиваційний лист у тих закладах, які його запровадять, складатиме 1% від конкурсного балу. Також прийом мотиваційних листів та їх оцінка буде здійснюватись перед початком сесії складання ЗНО, тобто до того, як вступники дізнаються свої бали на ЗНО.

Loading...

Напишіть відгук

Powered by WordPress | Designed by: seo service | Thanks to seo company, web designers and internet marketing company