Як Митрик  Путіним заголився

Хто до недавньої зустрічі між командами російського «Локомотива» та турецького «Фенербахче» був начуваний Дмитром Тарасовим? Посередній футболіст, яких мільйони. Забиває один гол за цілий рік, і то випадково, якщо пощастить. Жодного разу не кликали його ні до збірної Росії, ні до пристойного європейського клубу. Так і бігав би до футбольної «старості», поки б списали та й наступного дня забули.

Але послідовники Кіси Вороб’янінова тим і відрізняються, що спочатку пропивають гроші і мізки, а потім у пристойному товаристві дурникувато волають: «Позвольтє!..»  Так і той Димитрик Тарасов, бездарно програвши за всіма статтями стамбульському «Фенербахче» з рахунком 0:2, стяг із себе раптом «локомотивівську» майку і виставив спідню, ніби червону ганчірку проти бика, із зображення… Путіна.

Це ж додуматись треба було – мало не дві години той Митрик-футболіст ховав під головною майкою дорогого йому президента, бігав з ним, мов кінь з голоблями, рясно поливав його своїм футбольним смердючим потом, щоб дочекатися слушної миті і виставити напоказ… Налякати турків мальованим та просяклим потом Путіним…

Це як дебелу тітку лякати стручком гороху!

Все воно – не від доброго життя. Це все – з відчаю. З дуже обмеженої, зомбованої фантазії. А, може, Митрик-футболіст і не сам до того додумався, може, то йому хтось нарадив? А раптом новітня геббельсівська канцелярія почала своїм провокаторам активно давати «вводниє»? І теж – з відчаю? Ось Дмитрик і мусить виставляти себе йолопом, працювати на «найввічливішого президента», на якого працює – прямо чи опосередковано – більша частина населення Росії.

А що Дмитрику Тарасову і таким, як він, лишається? Країну ж при народженні не обирають. Обрати можна лише президента, але не в кожній країні. Грати у футбол не вміють, скрізь програють, жити між людей у світі по-людськи не навчені, і навіть до «гіганта мислі» Кіси Вороб’янінова їм дуже далеко. Ось і мусять хіба що задирати футболку із сумнівним фейсом під нею. Заохочуючи гарячковитих «турецькопідданих» в одвіт жбурляти каміння, як у брудних повій.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Powered by WordPress | Designed by: seo service | Thanks to seo company, web designers and internet marketing company