Європейська terra incognita Курта Кайндля

Євросоюз мав би стати панацеєю від усіх наших геополітичних, економічних та соціальних проблем. Така колективна думка витає в українському просторі щонайменше п’ять останніх літ.

А от австрійський фотохудожник і видавець Курт Кайндль, котрий презентує свою виставку «Невідомі європейці» в київській галереї «Дукат», має іншу думку про Євросоюз. Не таку однозначну та й не в усьому оптимістичну.

В полі його мистецького зору – світ європейських громад, етнічних груп, які не змінилися навіть під масованим упливом глобалізації. Кайндль розгортає фотолітопис народів, про які ми або нічого не знаємо, або знаємо надто мало.  Арумуни, сефарди Сараєва, ґотшейські німці з прикордоння Хорватії та Словенії, албанські арбереші, які жили на півдні Італії протягом п’ятисот років, – долі цих етносів, як на мене, разюче нагадують долю українства…

«Ці історії – велика наука про людей, яких ми не розуміємо. Ми читаємо про них одне, а насправді все інакше. І саме цю невідповідність між реальністю та вигадками я демонструю моєю виставкою», – ділиться думками Курт Кайндль. І переконує, що Європа ще й досі в деталях невідома: цілі регіони залишаються terra incognita. Ментальними «білими плямами». Чому? Можливо, причини економічні. Можливо, міжетнічні… А швидше за все – багато всього в одному болючому клубку.

Рівень життя – це наслідок, який на поверхні. А першопричини – очевидно, глибоко: у звичаях, традиціях, ментальності… У здатності людей впокорюватися лихим обставинам чи переборювати їх… Не відаю, як би поводилися нині респектабельні громадяни європейських країн з високими стандартами життя, якби якась уселенська сила бодай на певний час наділила їх життєвими умовами і можливостями середньостатистичних представників третього світу.  Як швидко  у багатьох зникли б і звична респектабельність, і внутрішній лиск, і жага прекрасного…

Такі думки й аналогії – від побаченого на фотовиставці Курта Кайндля.

Отже, якими очікують нас у Євроспільноті? Нас силують до звички, що за нас усе вирішують владні «месії» чи «голови у телевізорі».  А нації, котрі животіють чужим розумом, – це із сумної картографічної екзотики terra incognita і ментальних «білих плям». «Народи в собі». Герої з фотооб’єктива Курта Кайндля.

Loading...

Напишіть відгук

Powered by WordPress | Designed by: seo service | Thanks to seo company, web designers and internet marketing company