«Змієборець» на хлібній паперті

Які  вони у величі дрібненькі,
Муршки «кириленькі» і «костенькі»!
Вовтузяться, підскакують і піряться,
Змагаються і рейтингами міряться, –
Так, наче плодять сили миродайні!
Якби ж то… Множать Авгієві стайні.

Юрій Костенко (пам’ятатаєте такого діяча «Нашої України», екс-міністра, альпініста, екс-цілого лідера цілої партії, яку потім оптом сплавив одному грошовитому шанувальнику республіканізму?), отож цей політичний «фігаро», який оце з «там» опинився «тут», в ексгумованому ниньки «Русі-1 чи 2», мамою клянеться, що до «чорних» грошей Партії регіонів не має жодного відношення. І – АХТУНГ! цитую одне видання –  «пов’язує появу свого прізвища в документах «чорної бухгалтерії» ПР зі своєю книгою про вплив великого капіталу на прийняття політичних рішень».

Може, я щось пропустив? Може, ця «книга» направду стала новоявленою «Книгою бутя» українського народу? Мо’, костенківський «бестселер» отримав Нобеля, «Букера» чи хоча б «шкандального» «Шнобеля»?

Невже ж я таку подію просьорбав?!

Може, в усіх столицях «Бабусі-Европи», Північної Америки (з Мехіко включно), «Азійського дива» і країн ОПЕК тамтешні книгарні беруть приступом ошалілі читательники – рвуть з рук одне в одного унікальний виплід письмацького ума небувалого ще політекономіста всіх часів і народів Юрія Костенка?

Н-да, від чого точно не вріжуть дуба наше новоукраїнське безсрібне світило, то це від скромності. Скромність – вона ж тільки «большовиків» прикрашає. А наш герой-«змієборець» – точно не із тих. Навіть геть навпаки! Він же комуніст навиворіт. Отак собі живе-кормиться, насівається-вроджується. Виворотом. Зі своїми комуно-візаві на одній хлібній паперті.

І насамкінець. Якщо такими відчайдушними заявками пан Юрій запалився тайним наміром збурити купівельний ажіотаж довкола своєї «книженції» і за рахунок додаткового виторгу тихцем погасити бодай частину тієї регіональної «позики», чи хоча б по совісті сплатити за благодіяння необхідні податки, – най не тішиться, не буде діла. Не посуне валом у крамниці наш читаючий народ. Не піде купувати Костенка, і бубликами не торохтіть! У читаючого народу, хвалити Бога, вже алергія на торішній сніг. Свого часу наслухалися костенківських публічних «вождівсько-міністерських» наснаг  до поперекових кольок. А тепер усе це перечитувати як щиросердне каяття? Нема дурних!

Loading...

Напишіть відгук

Powered by WordPress | Designed by: seo service | Thanks to seo company, web designers and internet marketing company