Золоте слово – за мідний гріш?

Громадські організації «Детектор медіа» та «Інститут демократії ім. Пилипа Орлика» публічно обговорили, як наші мас-медіа дотримувалися цього року стандартів журналістських матеріалів, чи вдавалися до маніпуляцій і чи поширювали неперевірену та відверто фейкову інформацію.

Медіа-дослідники, зокрема, скористалися результатами свого сьогорічного моніторингу провідних телеканалів: «України», «1+1», «Інтера», «ICTV», «СТБ», «5-го каналу» та UA-1. Відтак найбільшими порушниками журналістських стандартів визначили телеканали «Інтер» та «Україна»: саме там виявили найбільше «паркетних» замовних матеріалів. Себто таких, в яких некритично висвітлено діяльність високопосадовців та є незбалансовані коментарі. І, як зазначила виконавча директорка «Детектора медіа» Діана Дуцик, завжди в позитивному ключі згадується Президент, Прем’єр-міністр  та інші високопосадовці. Утім, є і приємний виняток. «Єдиним телеканалом, у новинах якого експерти не зафіксували жодного матеріалу з ознаками «джинси», залишається UA-1», – запевнила пані Дуцик.

Окрім керівництва держави, очільника МВС та РНБО, медіа-експерти задокументували активну участь у замовних матеріалах низки політиків. Зокрема, завсідниками на «Інтері» є Сергій Каплін, а на  телеканалі «Україна»  –  Олег Ляшко. Самі ж ці телеканали, за словами керівника «Детектора»,  представляють інтереси переважно «Опозиційного блоку»  та опозиції в цілому. Таким чином, журналісти часто порушують стандарти повноти інформації, балансу думок, не розділяють фактів і коментарів. Канал  «Україна» системно і щодня піарить гуманітарний штаб або фонд Ріната Ахметова. А репортери «Інтера» часто вдаються до власних припущень, виступаючи в ролі експертів, хоча насправді ними не є.

– Це неприпустимо, передовсім для новин: це спотворює реальність і громадяни не можуть отримати правдиву інформацію про те, що відбувається в країні, – зауважила Діана Дуцик.

Серйозною проблемою українського медійного простору є також замовчування деякими ЗМІ гарячих новин з фронту й окупованих Росією та її найманцями територій України. Скажімо, у листопаді жоден із моніторених телеканалів не повідомив ані про те, що внаслідок тортур у російській в’язниці політв’язень Станіслав Клих шість днів перебував у комі, ані про затримання на адмінкордоні з Кримом 7-мох кримських татарок, ані про те, що через війну на Донбасі з початку року загинули 39 дітей.

– Це необхідно висвітлювати: яка б «суспільна депресія» не виникала, журналісти мають виконувати свою роботу, – підсумувала Діана Дуцик.

Керівник аналітичного відділу Інституту масової інформації Олена Голуб відзвітувала про «4 хвилі» моніторингу інтернет- та друкованих видань. Основними замовниками «джинси» вказала «Опозиційний блок» та Радикальну партію. А сам рік за інтенсивністю «джинсування» назвала «стабільно напруженим»: в інтернет-виданнях, за її словами, політична «джинса» переважає над комерційною – 86% проти  14%. У друкованих ЗМІ цей показник «фіфті-фіфті»: 50 на 50. Проте і тут, як і на телеканалах, відчувається стабільний тиск рідного медіамагната. Достатньо проглянути будь яке-число газети «Сегодня»: гарантовано натрапите на рекламу Ріната Ахметова чи його штабу. Той-таки Віктор Медведчук постійно «майорить» на сайті «Кореспондент», а партія «Відродження» «пригрілася» на УНІАНі та «Обозревателе».

Як зазначила Олени Голуб, в електронних виданнях найчастіше порушувався баланс думок та достовірність. Основним джерелом інформації стають соцмережі, і цю тенденцію не можна назвати позитивною: «інтернет-павутину» і засоби масової інформації таки слід чітко розділяти.

Виконавча директорка Інституту демократії ім. Пилипа Орлика Світлана Єременко звітувала про моніторинг 64-рьох регіональних інтернет- та друкованих видань. Ситуацію назвала «сумною»: загалом близько 15-ти відсотків матеріалів – явно замовні. А в розрізі областей картина ще сумніша: цього року «джинсою» «засвітилися» майже кожна третя публікація місцевих медіа Одещини, кожна п’ята – Дніпропетровщини, 17 відсотків – на Луганщині, 13 відсотків – на Житомирщині. А на доважок порушуються стандарти балансу думок, правдивості та точності. За словами експерта, у регіональних ЗМІ засилля інформації про кримінал, а це негативно впливає на свідомість читача. Загалом же, зазначила медіа-аналітик, у багатьох регіональних виданнях просто нічого читати: кросворди, анекдоти, співчуття, привітання… Практично немає аналітики та цікавих фахових інтерв’ю. Не знайдете інформації про загальнодержавні події та реформи. А тематика війни четвертий рік поспіль майже замовчується.

Світлана Єременко вважає явним «перебором джинси» про місцеву владу у виданнях Донецької та Луганської областей.

–  Пан Жебрівський, голова Донецької облдержадміністрації, майже не сходить зі сторінок газети «Вісті Донбасу», а у Луганській області сайти і газети переповнені інформацією про здобутки очільника ОДА Юрія Гарбуза. Водночас мало інформації про простих людей, про їхні потреби,– наголосила експерт. Додавши: регіональні ЗМІ не відображають життя країни та проблеми військових, поранених, переселенців. Більше того, деякі ЗМІ проводять відкриту проросійську  політику. Так, за словами пані Єременко, одеський сайт «Таймер» вже не перший рік нав’язує антиукраїнську риторику – і на це ніхто не звертає уваги. А сайт Ріната Ахметова «Донецкие новости» множить передруки із сепаратистських інтернет-рептильок, які рясніють цитатами Путіна та маріонеток Кремля, – і на це теж нуль реакції влади.

Експерти одностайні у думці: нині, в умовах московської агресії проти України, вкрай необхідно підвищувати і професійний рівень журналістів, і  медіа грамотність наших громадян. А «джинса» та медійне заробітчанство відверто торпедують фаховість українських видань, дезорієнтують читача, засліплюють людей половою напівправди. Яка, як відомо, страшніша од брехні.

Loading...

Напишіть відгук

Powered by WordPress | Designed by: seo service | Thanks to seo company, web designers and internet marketing company