У соціальних мережах люди спілкуються, зустрічаються, сваряться, закохуються, навчаються. Словом, роблять все те, що й у реальному житті.
А для багатьох інтернет замінює живу реальність.
2018 року німецькі науковці провели дослідження впливу соціальних мереж на оцінки школярів. У ньому взяли участь близько 30 тис. дітей. Результати опублікували в журналі «Educational Psychology Review».
Науковці прагнули дізнатися, як саме соціальні мережі допомагають чи шкодять підліткам у навчанні. Зокрема, скільки часу упродовж дня підлітки проводять в популярних соціальних мережах (Facebook, Instagram, Twitter, Weibo чи Renren), з якою періодичністю розміщують записи, з кимось спілкуються. А ще як часто школярі перевіряли соціальні мережі, працюючи над домашнім завданням.
Дослідники дійшли висновку, що учні – учасники навчальних груп і спільнот, обмінюючись у соцмережах учбовою інформацією, зуміли дещо покращити свої шкільні оцінки. Час, який школярі витрачали на навчання впродовж дня, виявився приблизно однаковим, незалежно від того, як часто вони користувалися соціальними мережами. Проте падала успішність у дітей, котрі під час навчання відволікалися на інтернет для своїх потреб, хто постійно викладав пости у соціальних мережах.
Утім німецькі науковці цим не переймаються: на їхню думку, соціальні мережі мало впливають на навчання дітей. А відтак, мовляв, батькам не потрібно забороняти дітям користуватись соціальними мережами. Звісно, якщо інформація, яку вони звідти черпають, не загрожує психічному чи фізичному здоров’ю дитини.
– Якщо батьки з повагою ставляться до онлайн-активності дітей, вони отримують більше можливостей для комунікації, – зазначив Маркус Аппель, учасник цього дослідження. За його словами, батькам слід обговорювати з дітьми, як правильно користуватися інтернетом. Це важливо, щоб зблизити їх на емоційному рівні, а також дозволити вберегти від небезпек віртуального життя.
Однак соціальні мережи все ж таять загрози.
На думку викладачки Прикарпатського національного університету ім. В.Стефаника, кандидата педагогічних наук Катерини Гоцуляк, під великим впливом гаджетів та інтернету діти деградують, у них з’являються проблеми зі здоров’ям. Онлайн комунікація не замінить живого спілкування. Перевірка граматичних помилок за допомогою спеціальних програм не гарантує, що дитина розумітиме ці помилки. Так, як це було б у разі перевірки написаного самотужки.
– Моя дитина (їй 12 років) не надто захоплюється соціальними мережами, хоча і зареєстрована «VKontakte», – розповідає пані Катерина. – Дочка надає перевагу навчанню, читанню художньої літератури. Це, звичайно, радує. Але після відвідування сайту вона стає дратівливою, швидко втомлюється розумово, виснажується. Безумовно, це негативно впливає на її фізичний і психологічний розвиток.
Сучасні діти, схоже, користуються соціальними мережами 24 год./7 днів. Найбільш активно та самостійно починають «юзати» інтернетом десь із 10-ти років. Ті, хто довго сидять в соцмережах, постійно збуджені, нервові, ведуть малорухливий спосіб життя, мають поганий сон, мало спілкуються. Це погано відображається на розвиткові мови дитини, негативно впливає на її зір, осанку тощо.
Щоб запобігти шкідливому впливу соціальних мереж на малечу, Катерина Гоцуляк розробила низку рекомендацій для батьків.
Зокрема, радить установити функцію «батьківський контроль», щоб обмежити перебування дитини в соціальній мережі. Години на день для інтернету буде цілком достатньо.
А взагалі, варто обрати для дитини хоча б один день на тиждень, вільний від комп’ютера. Скажімо, для зустрічі з друзями. Батькам слід урізноманітнювати реальне життя своєї дитини розвагами та захопленнями.
Мобільний телефон теж є джерелом доступу до соціальних мереж. Тому не варто дозволяти дитині щодня носити його із собою до школи без нагальних потреб.
Треба навчитися отримувати від соцмереж максимум користі і «фільтрувати контент». А при цьому ясно бачити поза екраном ноутбука або гаджета. Справжнє життя.
Залишити відповідь