Архів розділу: ТЕМА

Український біатлон: «немедальний» початок сезону

Під завісу листопада стартував новий сезон біатлоністів. Приймати перший етап Кубка світу випала честь фінському Контіолахту. Відкривали змагання естафетами.

Клеймо страху

Важко бути наодинці зі страхами, викликаними війною. Незалежно, ти цивільна людина чи оборонець, внутрішній переселенець чи занесениий за тисячі кілометрів мігрант.

Відчуваєш, що ракета летить вбити саме тебе. Відчуваєш, що не можеш жити на повну, поки інші помирають, що твоя буденність ніби на паузі. Що так би хотів повернути «до», але воно, це «до», залишилося хіба що на фотознімках і млоїть пам’ять. До всього цього додаються постравматичні синдроми, набуті неприродні страхи та нерозуміння завтрашнього дня… Про це та інше поговорили з екзистенційним терапевтом, психологинею Наталією СІРЕНКО.

– У кожного своє «пережиття» початку повномасштабного вторгнення. Та попри все чому важливо не применшувати цей досвід?

– Бо всі ці пережиті емоції насамперед відображаються тілесно. Йде викид адреналіну, кортизолу, гормонів незалежно від того, де особа перебуває. Ці всі реакції можуть нести як психологічні проблеми, так і психосоматичні, соматичні. Ніхто не знає, як це проявиться далі.

Повсюдно зараз проявляються соматичні проблеми, і найголовніше, що людина може навіть не пов’язувати це з набутим стресом. Вона ніби ситуацію прожила, але в тілі слід залишається. Бо це відображення несвідомого. І якщо не виводити емоції на поверхню, вони залишатимуться всередині і потім дають про себе знати вже іншим чином.

Як постійне життя під сиренами впливає на моральний стан, якщо навіть не помічаємо цього?

– Боязнь сирен в нас уже прихована, латентна. Тобто, ми чуємо тривогу. Але організм так влаштовано, що за умови постійної стресової події мозок уже здатен її ігнорувати, щоб захистити організм.  А коли поїдете закордон – одразу побачите наскільки нервова система там розслабиться, стане набагато міцнішим сон, може навіть з’явитися період апатії. Організм подає сигнал розслаблення нервової системи, знак, що небезпека минула. Так, ми цю небезпеку запам’ятовуємо, а коли вона минає – ніби видихаємо.

Не можна сказати, що ми просто стовідсотково звиклі до тривог. Вночі, особливо коли літають дрони, відчуття страху за своє життя більшає.

– Це правда, як тільки чую тривогу, зазвичай здається, що це знову хочуть убити саме мене. Починаю засинати і не можу заснути, поки не почую сигналу відбою. Знаю, що таких людей багато.

– Вночі людина беззахисніша, розслабляється, вимикає свідомість. І не здатна відразу зреагувати на небезпеку. Вона сонна, вона спить. Це й у природі трапляється: жираф спить стоячи, бо якщо нападає лев, потрібно швидко зреагувати, щоб втекти. Лежачому жирафові це не вдасться. Можна сказати, що тих, хто лежав, – їх з’їли.

Так само і людина: не може заснути, доки загроза не мине, бо очікує на небезпеку, готується на неї реагувати. Це одне з простих пояснень, чому ця тривога непокоїть вночі найбільше.

І ще один аспект. Удень ми не так сильно реагуємо, бо здебільшого перебуваємо серед людей. Спільнота в якійсь мірі підсвідомо надає людині відчуття захищеності. А вночі залишаємося один-на-один із собою. Від того, що немає кому виговоритися про свою тривогу, – тим самим ще більше себе «накручуємо». Через це з’являється відчуття, що «саме мене хочуть вбити».

– Як іще в цивільних, котрі прожили воєнні дії, проявляється посттравматичний синдром?

– Наше суспільство ще дуже довго і дуже багато матиме справу з посттравматичними синдромами. Вони проявляються по-різному. У когось може бути реакція на гучні звуки, літаки, різкі дії, неадекватна емоція на незнайомих людей, – і це ще тільки найменші прояви.

Якщо не пропрацьовувати свої посттравматичні синдроми, вони можуть лише посилюватися. Наприклад, переростати в алкогольно-наркотичні залежності, проявлятися в асоціальній поведінці, у надмірній агресії чи емоційності, з якими людина не може сама впоратися, у депресії, суїцидальних думках, у розладах стосунків. Це можуть бути і психосоматичні розлади: від алергії й аж до злоякісних пухлин.

– Які нові емоції тепер масово проявляються у людей?

– Підвищена тривожність. Вона провокує за собою багато інших станів. У когось це максимальна продуктивність, а в інших – постійна апатія. Тому я б виділила агресію та тривогу. На жаль, наше суспільство, замість того щоб переосмислити свої цінності і йти морально «в плюс», навпаки, йде «в мінус», на поводу своїх емоцій.

– За ці два з половиною роки повномасштабної війни склалося враження, ніби всі постаріли вже років на 5, навіть на вид.

– Передусім, це реакція на стрес. Гормональні та ментальні зміни. Люди дуже сильно дорослішають, переходять з інфантильної поведінки на все більш усталений стан. І через це може здаватися, що люди постарішали.

Візуально у когось з’являється сиве волосся, більше зморшок. Тіло реагує таким гормональним збоєм, хай як нам цього не хотілося б.

– Як правильно проживати емоції тим, у кого рідні в полоні, на фронті? І як коректно поводитися, спілкуючись із ними?

– Людина переживаннями заганяє себе якщо не в могилу, то в лікарню. На жаль, є випадки, коли вже просто не витримує серце. Тому тут варто думати та піклуватися про себе. Як би не любили іншого, ви не можете допомогти йому своїми переживаннями, допоможете більше, якщо піклуватиметься про себе та зберігатимете внутрішній спокій.

А спілкування з військовими? Багато з нас, які відносно далеко від фронту, не знають, про що їх питати доречно, а про що не варто.

– Якщо є знайома людина, котра повернулася з війни, і бачите, що вона замкнулася, не хоче говорити, – тут потрібно бути дуже акуратним. Є метафора, що особа після травматичного досвіду – це неконтрольоване вогнище. А ви, котрі готовим прийти на допомогу, – метелик, який літає над цим полум’ям. Головне, не підлетіти дуже близько, бо можна згоріти.

І надважливо: уникайте пропонування допомоги. Питання: «Тобі потрібна допомога?» може відсторонювати, і вам відповідатимуть, що, мовляв, зі мною все гаразд, нічого не потрібно. Тут навпаки, потрібно по-іншому – слід попросити про невеличку послугу. Так висловити, щоб людина відчула: ви її потребуєте. Це поверне їй відчуття своєї важливості.

У людей з’явилися страхи, непритаманні для звичного життя. Наприклад, не йти в душ, поки тривога, щоб тебе не знайшли серед завалів без одягу. Які б могли дати узагальнені поради, як правильно людині бороти  страхи?

– Взагалі всі страхи людини – породжені одним. Боязню смерті. Наприклад, аби не знайшли оголеним під завалами. Для людини відчути сором у такій ситуації – це все одно, що померти. Зі страхом смерті не справитеся ніяк. У цьому абсурдність життя: не зрозуміло, коли приходимо на світ і коли підемо.

Той-таки страх павуків чи змій – це також боязнь смерті. Вона буде завжди і в різних проявах. Як справлятися? Насамперед, прийняти факт своєї смертності. Тому й варто жити найбільш наповненим своїм життям. Найбільше фіналу бояться ті, хто хвилюється ще на старті.

Лас-Вегас: джекпот для пілотів «Mercedes»

Двадцять другий гоночний вікенд у Лас-Вегасі приніс чимало неочікуваних та цікавих подій, які залишать помітний слід в історії автоспорту.

Кому віримо

В умовах війни довіра до українських медіа змінюється. Більшість віддає перевагу перегляду новин в інтернеті, соціальних мережах, аудиторія споживачів теле- і радіоновин потроху маліє. А проте у масі люди все частіше ведуться на маніпуляцію чи дезінформацію – надто підступними стають вірусні фейки. Українців турбують питання: кому довіряти? Які соціальні мережі використовувати, щоб отримувати незаангажовану, правдиву інформацію? Як перевіряти чистоту інформаційних джерел?

Ініціатива проти работоргівлі

Російське вторгнення в Україну спровокувало одне з найбільших масових переміщень людей у Європі з часів Другої світової війни. Мільйони українців вимушено покинули свої домівки, шукаючи прихистку в сусідніх країнах та за їхніми межами.  На жаль, це викликало новий  сплеск торгівлі людьми.

Режисерський урок гігієни. Інформаційної

«Звідки у вас впевненість що я Ахтем? Перше дослідження правди – сумнів», –  так відомий актор і кінорежисер Ахтем Сеітаблаєв розпочав свій «Вечір критичного мислення» у MIL-house.

Медіаполе без блекоти й дурману

На початку повномасштабного вторгнення потреба перебувати в бомбосховищах та телефон як єдиний спосіб виходу «в світ» зробили свою справу: сайти онлайн-медіа відчутно втратили колишню популярність. Всі занурилися в «телеграм», він став основною платформою отримання новин.

Як нас полюють

В епоху соціальних мереж таргетована реклама зустрічається постійно. Instagram і TikTok самі пропонують сторінки, де можна знайти потрібні товари чи послуги. Однак пересічний користувач нечасто замислюється над тим, який великий вплив мають ті, хто створює цей контент і запускає рекламу.

На передовій підприємництва

Війна покликала до життя нові бізнеси, які змогли швидко адаптуватися до суворих реалій, задовольняючи потреби суспільства.

Медико-прокурорське поганьбисько

В Україні розгорівся гучний скандал з прокурорами, котрі, ухиляючись від мобілізації, оформлювали собі інвалідність. Такий гучний, що став предметом розгляду на засіданні РНБО, після якого Генпрокурор подав у відставку, а уряд оголосив про ліквідацію до кінця року медико-соціальних експертних комісій (МСЕК). Нові резонансні корупційних схеми підривають основи соціальної справедливості та довіри до державних інститутів.

То чиє зверху?

У наш медіапростір поступово повертаються звичні розважальні телешоу, які роками залишалися в «репертуарі» українського ТБ.

Про поляків і «пісяків»

«Banderoviec eb*ny». Це я. В очах п’яного поляка, який виказав це мені телефоном о першій годині ночі.
За пів години до того ми з ним побилися, і він мені волав «sperdalaj na Ukraine!».

Кремлівські пальці на «Грузинській мрії»

У Грузії з’явилися нові передвиборчі банери проросійської партії «Грузинська мрія» з написом «Ні війні! Обери мир!». З одного краю полотнища чорно-білі зображення міст, інфраструктурних об’єктів, будівель, зруйнованих росією в Україні, з іншого – кольорові світлини краси грузинських міст і споруд.

Мода проти агресора

Одяг та аксесуари можуть бути не тільки окрасою гардероба. У важкі часи вони стають потужним джерелом допомоги.

Франкофони

За інформацією офіційного сайту уряду Канади, за два роки – з 17 березня 2022-го по 23 березня 2024 року – понад 286700 українських біженців прибули до Канади за програмою CUAET, створеною після початку повномасштабної війни в Україні.

«Епос фактів», або Вкотре про наболіле

Як повідомив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль, за проєктом державного бюджету на 2025 рік доходи очікуються на рівні 2 трлн, а видатки – на рівні 3,6 трлн гривень. Першочерговими для головного кошторису держави будуть оборона, соцзахист і підтримка регіонів та бізнесу. Натомість на державні культурні інституції, такі як Український інститут книги, Український культурний фонд, Державне агентство з питань кіно (Держкіно), бюджетні витрати суттєво скоротять.

В заручниках образу «екой хахол»?

Як нас, українців, бачить пошукова система «Google»? Перше, що вона видає на слово «українець», – аж ніяк не зображення чоловіків на фоні прапора чи вбраних в історично правдиві національні строї жінок.

Грузинський парадокс

У Грузії на вулицях міст майорять українські прапори. Гордий народ Сакартвело демонструє щиру підтримку України. І не лише на відстані. Славетний «Грузинський легіон» отримав у нас офіційне визнання ще 2016 року. Фактично це був перший іноземний військовий підрозділ у складі ЗСУ. Проукраїнські настрої грузин засвідчив Національний демократичний інститут США (NDI) – результатами соціального опитування: 54% ​​громадян Грузії покладають відповідальність за війну в Україні на росію.

 «У мене немає дому»

Кількість біженців по всьому світу вкотре побила сумний рекорд: близько 117 мільйонів. Ще десятиліття тому це лихо вимучувало переважно країни Середнього Сходу – Сирію та Ліван, Ірак, Палестину, Іран… Збурювали його кровопролитні війни, а ще виклично тісні, як це бачимо в Ірані,  стосунки влади з терористичними угрупованнями. Але з початком повномасштабного вторгнення росії світову армію біженців масово поповнила й Україна. За три роки війни понад 6 мільйонів українців вимушено покинули свої домівки. Тепер за кількістю біженців ми поступаємося лише переліченим вище країнам (сумарно), але випереджаємо обидва Судани, Афганістан, і навіть М’янму, хоча кількість втікачів з цієї азійської країни і тепер помітно збільшується.

Яку історію повинні вивчати школярі

Ворожий наступ на предмет “Історія України” йде ще з далеких 1990-х років. Як не дивно, але і проросійський міністр освіти Дмитро Табачник, і проєвропейська міністерка освіти Лілія Гриневич хотіли його скасувати, об’єднавши зі шкільним курсом «Всесвітня історія».
Тепер, на жаль, це хоче зробити і начебто національно притомний міністр Оксен Лісовий…

Занедбане бароко

Воно, звичайно, після «крепового весілля» годилося б десь гарно і «медовий» місяць провести – гайнути, наприклад, на море чи на захід України. Але тримає дача, що вимагає постійного догляду. Та й клята війна, яка бозна-де може тебе наздогнати. Тому залишається задовольнятися тим, що знаходиться в межах оптимальної досяжності.

Вистражданий пам’ятник

Вперше про дев’ятнадцятьох мешканців Диканьки, розстріляних 9 травня 1938 року за звинуваченням у підготовці збройного повстання проти радянської влади, я почув від свого приятеля краєзнавця Василя Кішика. Його дядько Максим Кішик – теж у цьому мартиролозі: слідчі назвали його серед керівників «терористичної групи».

(Не)виліковна «вітамінка»?

Уявімо собі, що корупція – це хвороба. Але не звичайна застуда, а така, що підкрадається непомітно, як кішка до миші, і, на жаль, важко лікується. Наше суспільство – це «пацієнт», який давно вже потребує «оперативного втручання», але «лікарі», схоже,  самі підхопили цю заразливу недугу…

Убивця поштової скриньки

Кожного разу, коли бачу листоношу, який наближається до будинку, мене охоплює легкий тремор. Не від страху, а від очікування чергового фіаско. Листоноша – символ нашої славетної «Укрпошти», яка, здається, має одну головну місію: знищити друковані видання. І це відбувається під час повномасштабного вторгнення росії та безпрецедентної за масштабами інформаційної війни, яку розв’язав проти нас агресор.

Спалімо москву в собі!

Така собі «переможна машина часу». 

Інформаційний фронт: оговтуємося?

Україна бореться із російськими окупантами понад 10 років, проте інформаційну війну з ними програвала ще задовго до початку «гарячої». Причина проста, як білий день: ми навіть не з’являлися на інформаційному «полі битви».

Копаймося!

Волонтери зміцнюють кордони

Від початку російського наступу на Авдіївку тему фортифікацій все частіше висвітлювали в новинах. Посадовці рапортували про активні роботи, про завершення будівництва численних ліній оборони, принаймні така картинка складалася в етері телемарафону. Проте за факту виявилося, що багато позицій не облаштовано належним чином. Через це, склалось враження, росіянам вдалося без значних труднощів перетнути державний кордон на Харківщині.

Пропагандистські наставники вбивць

Організатори пресконференції у Медіацентрі Україна-Укрінформ повідомили про Подання до Міжнародного кримінального суду щодо вчинення злочинів росіянами проти українців. У цьому правовому документі – обвинувачення від імені тисяч жертв. Тих убитих, закатованих, замордованих українців, чию смерть спричинила, зокрема й мова ненависті, якою російська пропаганда затруїла свідомість убивць.

Хвороба-невидимка

«Генетика заряджає гвинтівку, а зовнішні фактори натискають на курок».
Тетяна Лакуста, терапевтка та дієтологиня

Суспільство часто говорить про хворих на рак, ВІЛ та СНІД. Суспільство вчить толерантно ставитися до людей з інвалідністю. З початком повномасштабного вторгнення суспільство нарешті заговорило про людей із депресією та посттравматичним синдромом. Але суспільство надалі продовжує мовчати, коли підбирається до найсмертоноснішого психічного розладу…

Хвороби, про які «не говорять»

Ця напасть з кожним роком набирає розмаху. Можливо, й тому, що говорити про хвороби, які передаються статтевим шляхом, у нас досі вважається поганим тоном. А тимчасом українські лікарі мобільних гінекологічних бригад  щотижня долають сотні кілометрів, щоб надати життєво необхідну допомогу пацієнтам у найвіддаленіших точках України.

Плаче ліс…

За даними Державного агентства лісових ресурсів України, упродовж п’яти місяців нинішнього року вирубано близько 25 тисяч гектарів лісу. На 10% більше, ніж торік. Найдужче страждають Карпати та Полісся, там незаконна вирубка лісів досягла критичних масштабів.

Українські легіонери

Феєричні виступи та критика вболівальників… Уже відома  доля команд УПЛ на наступний рік, але цікаво дізнатися, як справи у наших легіонерів, які представляють Україну на міжнародній футбольній арені.

Кава з добром

У затишку старої будівлі пошти в Броварах, місті біля Києва, розмістилося кафе «21.3». Незвична назва, але в ній і глибокий сенс, і благородна мета.

Пас трансфером

Літо тільки-но почалося, а деякі футбольні клуби вже оформили трансфери гравців. Найгучнішим став перехід Кіліана Мбаппе до мадридського «Реала», на який вболівальники довгенько чекали.

«Олімпіакос»-переможець

Ліга Конференцій – третій за значущістю євротурнір після Ліги Чемпіонів та Ліги Європи. Стартував 2021 року, отож цього року його трофей розіграли втретє. Першою його володаркою стала італійська «Рома», другим – лондонський «Вест Хем», а цієї весни спортивна доля прихилилася до грецького «Олімпіакоса». Знаково: це перший єврокубок в історії Греції.

Нацистська вихватка «мажорів»

На дорогому німецькому курорті, що у селі Кампен, на острові Зюльт, група «золотої молоді» знімала себе на камеру телефона і вигукувала: «Німеччина – німцям, іноземці – геть!».

Робін Гуд із Кончі-Заспи

Столичним шосе мчить чорний «мерседес» найновішої моделі. Дарма, що салон автівки Е-класу обшито натуральною шкірою і сяйна трипроменева зірка вилискуює на сонці. Нашому герою начхати на цю ошатність. Він не погребував би й у старого трухлявлго «жигуля» сісти, йому ж не принципово. Машина повинна мати колеса та кермо, все інше – лише додатки.

Загарбники готують «енергомор»

Країна-агресор бє по об’єктах критичної інфраструктури, виснажує енергосистему України. Низку атак відчула на собі найбільша ГЕС в Україні – Дніпровська що у Запоріжжі.

Тролі українського ТікТоку

Колись в дитинстві ми уявляли собі тролів великими зеленими створіннями, не надто розумними, проте доволі агресивними. Час минав, ми виросли, стало зрозуміло, що зовнішньо реальні тролі не відрізняються від людей, та й мешкають не в лісі, а в соціальних мережах.

«Визволили» для терору і геноциду

Нинішній окупований Крим не блаженствує райським спокоєм. Горять-палають тутешні залишки чорноморського флоту, нафтові термінали, поромні переправи, об’єкти зосередження російської вояччини. Так, це зазвичай «привіти» з-за лінії фронту, від ЗСУ і спецпідрозділів СБУ. Але є в Криму і ті корінні сили, які чинять спротив російським зайдам. Ті, кого дико боїться і люто ненавидить місцева тимчасова маріонеткова «влада».

«Аталанта» – з кубком Ліги Європи

Італійська «Аталанта» здолала «Баєр», перервавши 51-матчеву безпрограшну серію німецької команди.

Енергетичний фронт. Український (про)рахунок

Знову рашисти масовано б’ють по наших енергетичних об’єктах. Поруйновано Бурштинську, Ладижинську, Зміївську, Трипільську ТЕС, деякі гідроелектростанції. Загалом уряд оцінює втрату генеруючих потужностей на рівні 8 ГВт. І повідомляє: через атаки ворога на енергосистему України аварійні відключення триватимуть до серпня.

Народ і його вікове повернення

Новітня війна в’їлася в душу й мозок українців. Перші її етапи вже здаються віддаленими в часі, задимлені новими кривавими боями на східному фронті.

Україна по той бік фронту

За результатами загальноукраїнського соцопитування, проведеного групою «Рейтинг» на замовлення Школи політичної аналітики Національного університету «Києво-Могилянська академія», 60% наших громадян вважають, що недостатньо знають про життя людей на тимчасово окупованих територіях. Лише 14% респондентів ствердили: знають, що там відбувається.

Проти дези

– Якщо інформація – бізнес, то давайте говорити, що під час війни кожен бізнес має бути відповідальним, – заявила в Укрінформі голова Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Ольга Герасим’юк під час круглого столу «Роль українських медіа в протидії дезінформації та інформаційним маніпуляціям під час війни».

Сила поінформованості

Для моїх ровесників інтерактивність інтернету давно стала частиною повсякдення. Ми швидко засвоюємо нові технології, але разом з тим неохоче сприймаємо традиційні форми активного відпочинку, включно з читанням книжок.

«Ми з нею відомі усюди». З англійською

У бутність України все помітніше входить англійська мова. І то майже на всіх рівнях. Нинішні покоління вступників до українських вишів уже не дивує обов’язкове тестування з іноземної мови. Роботодавці також не відстають, ставлячи за умову для теперішніх, а тим паче майбутніх співробітників знання не лише української.

Рашизм – на суд народів!

Необхідно переконати міжнародну спільноту, що рашизм – чергова убивча ідеологія, стоїть на одному рівні з нацизмом.

Убивця мільйонів, руйнатор радянської імперії

Наша історія – не про мир і злагоду. Вона про гострий біль, глибокі рвані рани і шрами, які будуть з нами до кінця життя. Хоча кожна подія, навіть убивча, підштовхує просування вперед. Чорнобильська катастрофа теж такий поштовх, початок кінця радянської імперії.

Ветерани не самі

Війна залишає глибокі шрами не лише на землі, але й у душах людей. Ті, хто ризикував життям, заплатив своїм здоров’ям за нашу свободу, у мирному житті потребують підтримки та допомоги. На цьому наголошували в Укрінформі учасники пресконференції «Підтримка ветеранів та членів їх родин – проєкт «Реінтеграція ветеранів: Слобожанщина».

Премія Берегиням

Нагородний фонд країни поповнився новою відзнакою – міжнародною жіночою премією «Берегиня людства».

Не жалістю, а підтримкою

У щоденному житті часто бачимося з військовими. З незнайомими, просто на вулиці, чи з людьми близького оточення. Налагодити з ними звичне щире спілкування буває непросто. Ольга Рябухіна, психологиня, співзасновниця і ведуча тренінгів, на яких вчаться комунікувати з військовими, стверджує: принцип такого ресурсного спілкування – це 20% допомоги і 80% підтримки.

В кривому кінооб’єктиві

Світ кіно завжди відображає певний культурний контекст та відносини між націями. Російське кіновиробництво не є винятком. Хоча й має свою родову особливість, сформовану віковою ментальністю імперії: все не-російське тут постає з явним нальотом «інородства», до якого треба ставитися щонайменше з підозрою чи недовірою.

Епідемія травм

Здолавши команду Ісландії, збірна України завершила свій шлях до Євро-2024 у фіналі плей-оф-кваліфікації. Викликавши хвилю позитивних емоцій футбольних уболівальників, бо це справді знакова подія в українському спорті. Під керівництвом Сергія Реброва синьо-жовті приєдналися до футбольної еліти континенту. Попереду – вирішальні матчі за чемпіонство на стадіонах Німеччини.

В демографічній трясовині

Як стверджує газета «The Wall Street Journal», ще до широкомасштабного вторгнення росії Україна за рівнем народжуваності пасла задніх в Європі. Тепер українські демографи прогнозують, що за цим показником нам приготовано пасти задніх у світі.

Цирк у броні

Попри те, що з платники податків України стягнуть цього року на «Єдиний телемарафон» ще півмільярда, народний депутат Ярослав Юрчишин прогнозує, що 2024-й стане для нього вирішальним: маємо проблеми з міжнародною фінансовою допомогою, бракує коштів за всіма напрямками.

Мова – мій дім!

Думки пронизують мої самотні вечори, коли для рефлексії потрібна лише тиша. Я давно знала, що колись цей дім був навмисно зруйнований. Із його стін нахабно стерли петриківський розпис, а натомість повісили портрети катів у рамках. Колись його вікна стали відображенням смерті, а червоний прапор окропив кровʼю ретельно побілену стелю…

Брудний слід «чистого бізнесу»

Відмова від усього російського. Або від того, що так чи інакше дотичне до цієї недоімперії. Відмовляємося від їхнього медійного простору, від участі в різних мистецьких заходах, спортивних змаганнях, в яких допускають присутність росіян. Підтримує українців у їхньому прагненні не мати нічого спільного з країною-агресором переважна більшість демократичного світу.

«МОЗ, ізцілися саме!..»

Україна може опинитися на порозі кадрового голоду лікарів

Міністерство охорони здоров’я пропонує свій варіант розподілу для інтернатури: студенти обох форм навчання мають бути в єдиному рейтинговому списку на основі оцінок, отриманих впродовж 6 років. Здавалося б, це ж круто: рівні права на бюджет. То чому ж тоді ця пропозиція викликає неоднозначний резонанс серед майбутніх лікарів?

Українське кіно: завдяки і всупереч

Здобутки українських кінематографістів за минуле десятиліття – це про витонченість роботи, сміливість, право власного голосу. Іноді проти владної доктрини. Наше сучасне кіно – це гармонійне поєднання кінострічки з її митцями у час труднощів, це знак для міжнародної спільноти, що в Україні набирає сили кінематограф, здатний збирати велелюдні кінотеатри.

Польський кордон без «рожевих окулярів»

Від початку повномасштабного рашистського вторгнення західний кордон України став критично важливим маршрутом життєво необхідних товарів, зокрема й військової допомоги, експорту вітчизняної продукції. Але від 6 листопада 2023 року розпочалися страйки на українсько-польському кордоні.

Велика місія малого бізнесу

За даними Мінфіну станом на жовтень 2023 року, з початку повномасштабного вторгнення Україна отримала від міжнародних партнерів 66 мільярдів доларів США фінансової допомоги. Зокрема, 2022 року – 31 мільярд, а решту – за перші 10 місяців 2023-го.

Зерно розбрату

Упродовж довгих десяти років війни українські аграрії вирощують хліб і до хліба так, як творять справжній подвиг: під постійними ворожими обстрілами, під постійною загрозою підірвати сільгосптехніку й себе на російській міні, тягаючи полем плуг, сівалку чи жнивуючи комбайном. Той випадок, коли радянське пафосне словосполучення «битва за врожай» набуло свого істинного і моторошного значення.

Канадська сага працевлашування

Люди, котрі виїхали з України, змушені влаштовувати своє життя фактично з нуля. І перше, чим практично переймаються, – де і як влаштуватися на роботу.

«Американські гірки». Виборчі

США на порозі ювілейних 60-тих президентські виборів. Американські президентські «виборчі гірки» – це зазвичай нові геополітичні виклики для світу. Україна ж пильнує за цими перегонами з незатаєною напругою. Стримуючи збройну агресію російських загарбників, ставши на захист європейських демократичних цінностей, сподіваємося не втратити підтримку країни, яка гордо називає себе світовим оплотом демократії.
Чи новий президент США поверне вектор національних інтересів країни до росії? Чи диктуватиме Україні «новий формат» відносин із нашим зажерливим сусідом, фактичну капітуляцію перед росією? Розгляньмо декілька ймовірних сценаріїв розвитку подій.

Диктатура повертається?

У час, коли кожна новина врізається в серце, депутат від «слуг» Сергій Демченко видав з простацькою відвертістю: «Диктатура – це точно в мінус завжди. Але для перемоги у війні, можливо, це той інструмент, який може допомогти перемогти ворога».

Нічне життя «UKLONістів»

Популярна служба таксі «Uklon» опинилася у центрі скандалу. Анонімний телеграм-канал «Джокер» зацікавився деталями її роботи, чим надав широкого резонансу цій історії.

Слід варвара

Впродовж історії українська культура зазначала чимало утисків: століттями Польща, росія силуванням чи милуванням намагалися асимілювати українську ідентичність поміж своїх. Те ж саме коїли і Румунія з Угорщиною. Всі роки Україна, мов пазл, по клаптику збирала свою ідентичність. Відроджувала традиції, досліджувала побут предків, вписувала в історію стерті імперіями імена.

Минувшина, яку не оминути

Новий мультимедійний проєкт «Площа Героїв» має намір розкрити для широкого загалу маловідомі, а то й незнані драматичні сторінки зародження, становлення і розвитку військового партнерства між Україною і США, перспективи українського євроатлантичного вектору мілітарної співпраці. Його ініціатори кінорежисери Валентин Сперкач й Андрій Михайлик задумали створити однойменний цикл телевізійних програм. Про це й розповіли на зустрічі зі своїми майбутніми глядачами – студентами Львівського національного Франкового університету і курсантами Національної академії сухопутних військ імені Гетьмана Сагайдачного. Розмова відбулася у кінозалі Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького» 

По науку до США? Цілком реально!

Фантастика? Нереальність? Не поспішаймо з висновками: іноді все може виявитися набагато легшим та простішим, ніж видається на перший погляд.

Хлопець за 100 мільйонів

Після початку повномасштабного вторгнення росії український футбол зазнав серйозних змін. Рівень чемпіонату серйозно постраждав ще у 2014 році після анексії Криму та воєнних дій на Донбасі, адже багато легіонерів залишили Україну, а деякі клуби взагалі перестали існувати. З іншого боку, молоді українські футболісти отримали небачену доти можливість проявити себе в «дорослих» командах, на місцях, що звільнилися після від’їзду іноземців.

Поза квітами і листівками

Ця подія нерозривно пов’язана з боротьбою жінок за свої права. День, коли проблеми ґендерної нерівності, сексизму, репродуктивних прав та насильства щодо жінок стають головним питанням. 

За залізничною ековітриною

13 жовтня 2023 року «Let’s do it, Ukraine», найбільший екологічний рух в Україні, запустив разом з АТ «Укрзалізниця» і молодіжною радою Профспілки залізничників і транспортних будівельників України інформаційно-просвітницьку кампанію «Екосвідомі разом!». Щоб «підвищити обізнаність громадян у питаннях культури чистоти, правильного поводження з відходами та дбайливого ставлення до навколишнього середовища». Задля цього у вагонах «Укрзалізниці» розмістили інформаційні матеріали з порадами і закликом купувати електронні квитків замість паперових, з покликанням на екофільми та екокнижки, з мапами пунктів приймання вторинної сировини тощо. Ці матеріали можна зустріти там і досі. А на сайті акціонерного товариства можете вичитати про те, що його корпоративна екологічна політика покликана оберігати довкілля відповідно до статті 11-ї Закону України «Про залізничний транспорт». Та чи так це насправді?

Штучний інтелект. Міфотворчість

Замість прологу. 1971 рік. Новорічна ялинка у столичному тоді ще Жовтневому палаці. Перед початком театралізованого дійства я, семикласник, звернув увагу на «робота» в кутку просторого фоє. Школярі підходили до цього штучного «гуманоїда», розглядали, спілкувалися з ним. «Картонно-електричне» одоробло, блимаючи лампочками, досить швидко відповідало на поставлені запитання. Вся хитрість цієї штукенції у людській подобі з пап’є-маше була у прихованих усередині мікрофоні й динаміку. Звісно, десь сидів «дядечко», чув запитання юних гостей ялинки і підтримував такий «машинно-дитячий» діалог. Бесіда протікала досить жваво, допоки один розумник в піонерському галстуку не врізав запитанням під дих: «Як звати мою бабусю»? Одороблу заціпило, у цій тиші було чутно, як в його нутрощах гули динаміки. Пауза ставала нестерпною. І раптом з динаміка почулося бадьоре: «Діти, а ви знаєте, з яких хімічних елементів зроблено орден Леніна?»…

На Bihus.Info тиснуть…

Офіційний ютуб-канал Bihus.Info оприлюднив відео, назване «Ми їх ЗНАЙШЛИ! Спецоперація СБУ проти журналістів: обличчя, імена, наслідки». За результатами власного розслідування журналісти стверджують: операцію прослуховування та відеозйомки їхніх колишніх колег проведено за наказом одного з департаментів СБУ.

Юрій Ніколов. Як примусити журналістів мовчати

14 січня до квартири Юрія Ніколова намагалися вдертися невідомі особи. На момент інциденту вдома перебувала старенька матір, повідомив на своїй фейсбук-сторінці український журналіст-розслідувач, засновник проєкту «Наші гроші».

«Кому війна, а кому…». Гринкевичі

Державне бюро розслідувань повідомило про затримку львівського бізнесмена (як виявилося згодом – Ігоря Гринкевича) під час спроби підкупу uоловного слідчого управління ДБР. За 500 тис. доларів США той просив організувати зняття арешту із майна його компаній. 30 грудня Печерський районний суд Києва ув’язнив Ігоря Гринкевича з можливістю вийти під заставу в розмірі близько 430 млн. гривень.

Чорнобильська пам’ять

Трагічне 26 квітня 1986 року кардинально змінило свідомість людства: чорнобильське лихо вибухнуло на весь світ, поставивши людство віч-на-віч з болючими проблемами безпеки «мирного атома». А для СРСР це стало початком кінця – розпаду комуністичного тоталітаризму.

На майдані, де пам’ять живе і болить

Десять років тому отут, за вікном відбувався Майдан.
У затишній конференц-залі Будинку профспілок, яка тепер слугує простором Національного музею Революції Гідності, слухаємо Ксенію Дворнікову. Вона штатна працівниця музею, а тоді працювала кореспонденткою «5-го каналу» і вела прямі репортажі з епіцентру революції.

Маланка сама не ходить, Маланку Василь водить

Ой господарю, господарочку,
Пусти до хати Маланочку.
Наша Маланка не сама ходить –
Нашу Маланку Василь водить.

Революція Гідності: доленосний досвід

– У 2013 році я була студенткою, – пригадує викладачка і громадська активістка Уляна Яцьків. – Тоді мріяла завершити навчання і працювати тут, в Україні. Тим паче влада тоді ще нерішуче, але декларувала європейський вибір. Хоча на деяких опозиційних каналах вже лунали скептичні запевнення, що слова свого Янукович і компанія не дотримаються, багато з нас усе ще вірили владним обіцянкам. А виявилося, що вірили даремно.

Творчість Мужніх

Десятиліття тому наш народ вийшов на велелюдні Євромайдани, аби відстояти своє право жити разом із цивілізованим світом. Тоді мені було всього 7 років і я, звісно, мало що пам’ятаю. Але ніколи не забуду, як снідала і вечеряла під голос Майдану з телевізора. Такі епізоди пам’ять навіки вкарбовує в душу.

Молодь. Свій шлях

Час летить: іноді навіть не встигаєш збагнути, що відбувається. Особливо це лякає молодь, на чиї плечі впало нелегке завдання – вирішити, чому присвятити життя, з чого розпочати, що робити, аби не опинитися в складній ситуації. Переживати за це абсолютно нормально, адже людина не народжується обізнаною, ким є і стане.

Майстри красти і брехеньку скласти

Росіяни славляться унікальним умінням хизуватися брехнею. Прапор украли в нідерландців, матрьошку – у японців, балалайку – у німців, гімн «підслухали» в українського композитора Миколи Лисенка, а автомобіль ВАЗ-2101, у простонародді «жигуль», насправді італійський «Fiat 12». І цей список безсоромно краденого можна подовжувати ще ой як довго. Але в чому нашого східного сусіда можна справді назвати неперевершеним злодіякою – то це у привласненні чужої історії. І ми, українці, при цьому злочині чи не за найбільших свідків і потерпілих.

На зв’язку. Навіть у блекаут

Лише 37% абонентів по всій Україні мають оптичний інтернет, який може працювати за відключеної електромережі. Це надто мало, зважаючи на непередбачувану зиму і підступні наміри росії нищити нашу енергосистему.

Нічия з гірким присмаком

Матч футбольної збірної України зі «Скуадра адзура» за вихід на Євро-2024 завершився нічиєю, рівноцінною нашій поразці: Італія з другого місця в групі С напряму виходить у фінальну частину європейської першості.

Орест Сохар: «У журналістиці сталості немає»

За даними ІМІ, у 2022 році інтернет-видання «Оглядач» посідало п’яту сходинку рейтингу найпопулярніших українських ЗМІ.

Закон, який житиме змінами

В межах дводенної конференції «Donbas Media Forum-2023», яка щорічно збирає журналістів і медіаменеджерів України та світу, де налагоджується комунікація та обговорюються актуальні проблеми професії, відбулася дискусія стосовно закону «Про медіа». За обговоренням безпосередньо спостерігали і студенти українських вишів, зокрема, й волонтери зі столичного Грінченкового університету.

Медики-волонтери зріднюють людей

Українсько-ізраїльська місія медичних волонтерів FRIDA відвідала Сумщину. З користю для області: за два дні – 728 наданих послуг. Консультації, УЗД, дерматоскопія, вимірювання артеріального тиску, десятки вдячних пацієнтів та сотні посмішок, подарованих одне одному.

Розійшлися з нічиєю

Лідери Української прем’єр-ліги команди «Полісся» та «Кривбас» зустрілися у матчі 13-го туру на стадіоні міста Житомира.

За кадром – істина

Навіть у цифрову епоху, коли інформаційний потік сягнув небачених раніше швидкостей, документальне кіно залишається потужним інструментом, здатним проникнути в глибини людського розуму й серця. Такий собі місток між дійсністю та глядачем, у широкий екранний світ.

Готуємося до матчу року

Національна збірна України із футболу вийшла на фінішну пряму кваліфікації до Євро-2024, яке відбудеться у Німеччині. Підопічні Сергія Реброва зуміли здобути шість очок у матчах із Мальтою та Північною Македонією.

Добром зігріті

Вже понад 60 років Український культурний центр «Дніпро» є головним осередком української громади в Манчестері. Він активно підтримує розвиток української культури, освіти, опікується збереженням традицій. Як працює громада в умовах повномасштабної війни, розповіли Ґеня Мандзій, голова манчестерського гуртка Організації українських жінок (ОУЖ), та Богдан Сопель, голова манчестерської філії Спілки українців у Великій Британії (СУБ).

Українці в єврокубках

Українські воротарі Анатолій Трубін та Максим Коваль продемонстрували різні виступи. Трубін отримав похвалу від європейських медіа за вражаючий виступ, а Коваль пропустив шість голів у матчі проти команди з Чехії. Олександр Зінченко несподівано відчув біль поразки від французької команди, а Максим Таловеров нарешті отримав шанс на ігрову практику.

Щоб не вигорали

У сучасному світі поняття «успіх» і «статус» нерідко стають визначальними критеріями оцінки особистості. Надмірна увага до матеріальних досягнень та зовнішнього вигляду може довести до втрати контакту із самими собою. У світі, де розмір гаманця перевершує внутрішні якості, ми реально ризикуємо втратити сенс життя, зневіритися у власних силах.

Чи завернемо дорогу в один кінець?

«Я приїхала сюди з дочкою, вона закінчить курси німецької мови, буде вступати у виш. Чоловік залишився сам на господарстві в Україні, чекає коли відкриють кордони, і він переїде до нас». Переселенка з Київщини ділиться розповіддю про нове життя Німеччині. Зізнається: повертатися в Україну не планує. Мовляв, знайшла нову роботу, за яку отримує більше грошей, ніж дома.

Мова незламних

Вторгнення росії змусило не лише російськомовних громадян України спілкуватися державною мовою, але й іноземців вивчати українську.

Земля стогне…

Війна вбиває довкілля. Обстріли промислових об’єктів, будинків, руйнування систем водопостачання та каналізації, знищення лісів та морських екосистем спричиняють планетарну екологічну шкоду з довгостроковими катастрофічними наслідками для біоценозу та біорізноманіття.

Проти лудоманії – соціальною реабілітацією й… анкетуванням?

В Україні це поширений вид залежності, характерний патологічним потягом до азартних та комп’ютерних ігор. Але кваліфікованої допомоги людям із симптомами лудоманії не надається. Вкрай бракує фахівців, не розроблено стандартів надання такої допомоги, у бюджеті катма сталої статті фінансування таких потреб.

Кінематографісти – з новим головою

У столичному Будинку кіно відбувся IX (XV) з’їзд Національної спілки кінематографістів України.

Закипаємо?

Науковці попереджають: наша планета переживає серйозну кризу клімату – настає ера «глобального кипіння».

Операція деколонізація

На вулицях Єревана велелюдно. На центральній площі вірменської столиці виникають поодинокі сутички з правоохоронцями, розгортаються прапори, лунають вигуки про відставку влади.

Новий етап кримінальної юстиції

Президент України Володимир Зеленський підписав ухвалений парламентом закон, який запроваджує новий вид кримінальних покарань.

Не ростуть колоски зі смерті

Попри військову агресію росії, Україна неухильно виконує свою місію житниці: постачає продовольство в ті регіони світу, де населення перебуває на межі голоду. Сумний факт: близько 470 тисяч гектарів української ниви заміновано.

Наші «ухилянти» – під «парасолькою» ЄС?

Екстрадиція – це форма міжнародної співпраці держав для боротьби зі злочинністю. Одна країна може цілком законно видати особу іншій країні для притягнення до кримінальної відповідальності. За умови, якщо між цими державами чинний договір про взаємну допомогу у кримінальних справах.

Під крилом у сусідів

З початком вторгнення росії в Україну десятки тисяч наших земляків вимушено виїхали закордон. Війна забрала у них рідний дім, звичне середовище, улюблену роботу.
Багатьох їх прийняла столиця дружньої нам Литви. Радикально означивши новий етап їхньої долі.

Не замерзнемо і не переплачуватимемо

Підготовка до нового опалювального сезону в Україні завершується, повідомив 12 вересня на засіданні уряду Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.

Шкільний дзвінок сирена не заглушить

Як стверджує Міністерство освіти і науки України, у майже 80-ти відсотків освітніх споруд до цьогорічного навчального року облаштовано належні укриття. облаштували заклади освіти для безпечного очного навчання. Спеціальна програма інвестицій в цю важливу справу склала 1,5 мільярда гривень.

«Нерівні» тварини

Чому людина так легко застосовує до тварин видову дискримінацію? Чому одних ми любимо, піклуємося про них, вважаємо їх ледь не членами сім’ї, а інші в нашому розумінні – всього лише товар чи навіть їжа? Чому моральні підходи й ставлення до «братів наших менших» такі різні?
Чи часто шукаємо відповіді на ці запитання? Змалечку нас привчають до того, що, приміром, собака чи кішка – це наші «чотирилапі друзі», а свиня чи корова – лишень товар, який людина вигодовує собі на харч.

«Оре він поле, не своє…»

В ярмі скорбот, нужди, неволі
Важке він тягне «житіє»
І, затаївши в серці болі,
Не нарікаючи на долю,
Оре він поле не своє…
Олександр КОНИСЬКИЙ

Кінець ХІХ століття, українські землі в складі Австро-Угорської та російської імперій. Аграрне перенаселення, економічні та культурні утиски, масові смерті від голоду та недоїдання. Ставши заручниками ситуації, люди кидали все нажите роками і на останні гроші їхали шукати кращої долі. А хто ж бо знав, що краще вже не буде?
Початок ХХІ століття, Україна. Несприятлива соціально-економічна ситуація, рекордно низька заробітна плата, повномасштабне вторгнення російської федерації. Діти, які ростуть без батьків, розділені тисячами кілометрів.
Циклічність історії вражає до мурашок…

«Поворознюківщина»

«Україна здавна славетна щедрими застіллями, салом, борщем, горілкою, шароварами, вишиванками, піснями та гопаками» – певно за такою «методичкою» опрацьовували вже екскерівництво Міністерства культури України, яке донедавна готове було виділити тридцять мільйонів кревних гривень на чергову бурлескно-шароварну оперу авторства шоумена та ведучого Юрія Горбунова. Не встиг збіднілий на комедійний дух аматор-«вуйко»  відспівати кремлівського диктатора – у палкій агонії «Похорону путіна» за участі ширвжиткового ексадника глави ОП, як за державні кошти вирішив освіжити інший образ – затятого «господарника» і ватажка «конкретної братви».  

Юрій Малашко: «Ситуація на Запорізькій АЕС контрольована»

Російські окупанти безперестану обстрілюють керованими авіаційними бомбами міста і села Запоріжжя, зокрема Оріхів, Гуляйполе, Малу Токмачку. Варварськи руйнуючи об’єкти цивільної інфраструктури, передовсім домівки, вбиваючи та калічачи мирних людей. Про це вчора на брифінгу в Медіацентрі Україна – Укрінформ повідомив очільник Запорізької обласної військової адміністрації Юрій Малашко.

Про «байрактарщину»

Війна знімає полуду, розкриває людям очі. Щоб бачили в полові зерно. Щоб не велися на макуху. Щоб переоцінювали цінності і знецінювали фальш. Навіть, якщо та фальш убрана в рідні строї.

Молодь Україну не віддасть

З початку повномасштабної агресії росією в Україні зруйновано десятки молодіжних центрів. Програма розвитку ООН вже оцінює ці збитки у 3,3 млрд доларів. Цифру оприлюднив постійний представник ПРООН в Україні Яко Сільє на презентації дослідження «Вплив війни на молодь в Україні», підготовленого ГО «Аналітичний центр «Cedos» і дослідницькою агенцією «Info Sapiens» за ініціативи і підтримки Представництва Фонду ООН у галузі народонаселення в Україні, Програми розвитку ООН в Україні і Міністерства молоді та спорту України. Участь у фінансуванні цього проєкту також узяло МЗС Данії.

Переможний червень «Манчестер Сіті»

У фінальному матчі європейського чемпіонату на полі Олімпійського стадіону Ататюрка в Стамбулі «Манчестер Сіті» здолав міланський «Інтер».

Беззахисні заручники війни

Є люди, які нічого, крім байдужості та зневаги, до тварин не відчувають. Схоже вони, ці люди з черствими душами, справді вважають себе «вінцями природи». Чи нездатними до любові, милосердя, співчутливості. Або безвольними, неспроможними, як писав Антуан де Сент- Езюпері, взяти на себе відповідальність за тих, кого приручили. А то й іще гірше: вони всерйоз думають що кимось призначені знущатися над тваринами, відбирати їхнє життя. Відвозити на трасу, залишати серед безлюддя тісну коробку, в якій запаковане хатнє створіння, і спокійно їхати собі геть. Чи ще гірше – топити беззахисних тварин… Уперше чуєте про таких варварів? Сумніваюся. Навіть у селах, де люди серед тварин , піклуються про них і люблять, як своїх рідних дітей , – навіть такі випадки не рідкість.

Скалічене дитинство

Ніхто нині достеменно не скаже, скільки українських дітей росія вивезла на свою територію чи в окуповані терени. Владці росії ретранслюють звіти про 738 тисяч дітей, вивезених з України. На думку ж Дмитра Лубінця,  Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, це явно перебільшена цифра. Омбудсман вважає, що росія незаконно вивезла з України близько 150 тисяч дітей. Його колега, Уповноважена ВР з прав дитини Дар’я Герасимчук каже, що йдеться про «кілька сотень тисяч дітей, тобто десь 200-300 тисяч».

Забагато путіна – замало росіян

Як «прості росіяни» уникають осуду в західному публічному просторі, навіть напрацьовують жалість.

Українське телебачення: рудимент чи медіаперспектива?

Моє покоління «нульових» ще застало часи, коли телевізор був основним джерелом розваг та інформації. Тоді інтернет не був настільки поширеним, і більшу частину свого вільного часу я проводив, дивлячись мультфільми, серіали, фільми та шоу. Навіть музику слухав з телевізора, бо альтернативи майже не було. Але згодом разом з багатьма змінив свої звички щодо телебачення.

Аллістер і «Ліверпуль». Можливості

Кілька джерел повідомили, що «Ліверпуль» активізувався у намірах підписати півзахисника «Брайтона» Алексіса Мак Аллістера.

Чемпіонський двобій у першій лізі

В першій лізі житомирське «Полісся» та київська «Оболонь» достроково вибороли право наступного сезону долучитися до команд-учасниць чемпіонського маратону Української прем’єр-ліги. Проте перед заключними матчами «Оболонь» не змогла втримати перший рядок. Тож «Полісся» підійшло до поєдинку лідером, випереджаючи «пивоварів» на одне очко

«Картонна» економіка

Чи замислювалися колись, який шлях проходить звичайний картон з поштомата? Той, що був грубезним брунатним папером, а доти – річкою гарячої целюлози, а вона колись була просто… деревом!

Школи готують до «класів безпеки»

З 2023 навчального року в закладах освіти має бути створено «класи безпеки». Це намір Міністерства освіти та науки, який воно втілюватиме спільно з ДСНС та органами місцевого самоврядування. У міністерських є вже й бачення нового стандарту таких безпекових класів в загальноосвітніх школах України. Про це розповідали на пресконференції в Українському кризовому медіа-центрі.

«Наш прапор має…»

Цей символ держави – знак її суверенності і соборності. Відомий людству ще з сивої давнини.
Український Стяг нині несе особливу історичну місію. Він став всесвітнім символ нескореності імперству, героїчного опору тоталітаризму і диктатурі.

Скріплені лицарською кров’ю

Понад дві тисячі грузинів нині воюють в Україні з московською навалою. Їх найбільше з-поміж вояків-іноземців, котрі пліч-о-пліч з українцями стали на наших рубежах супроти рашистської орди. 36 шляхетних синів Сакартвело полягли в боях.
За що ж воюють безстрашні витязі на далекому від Грузії Донбасі, Запоріжжі? Відповідь на це доленосне запитання дає медіапроєкт «Скріплені кров’ю» однойменні книжка-хроніка Олександра Кучерука і документальний фільм Олега Манчури.

Цінуймо себе, щоб нас цінували

Нині навіть діти розрізняють італійську піцу, французький круасан, китайську локшину, турецькі солодощі, американські бургери, мексиканське тако… Народ упізнають за тим, що він робить найкраще і чим пишається. Це теж добрий знак неповторного менталітету. А бути собою – тренд сучасних поколінь. У світі цінується унікальність, ідентичність, неповторні етнокультурні риси народу. Коли елементи його матеріальної культури, духовного надбання стають брендом, стійким та упізнаваним. Ідея популярних «лейблів», символіки зазвичай демонструє характер нації, її погляди та традиції.

«Вся і давність, і обнова…»

За статистикою близько 33 млн людей розмовляють українською. І ця кількість із 24 лютого 2022 року лише зростає. Передовсім, серед українців, які раніше в побуті послуговувалися російською. Звучить надто прямолінійно, але російська агресія справді збурила українізацію за покликом серця. Люди переводять гаджети, соціальні мережі та й загалом своє життя на рідну мову. І почали більше цікавитися історією своєї країни й мови.

Обсіваємося…

Україна відкрила новий посівний сезон. Про хід весняної сівби і перспективи майбутнього врожаю зернових та олійних культур розповів на пресконференції в Укрінформі заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук.

КРЦ став на захист НАТО

Активісти громадської організації «Кримськотатарський ресурсний центр» (КРЦ) скликали в Укрінформі пресконференцію, щоб розповісти, як рашистська пропаганда та окупаційна влада Криму поширюють серед населення півострова брехні про НАТО. Зокрема якими свіжими фейками запудрюють мізки легковірам.

«Трампгейт»

Незважаючи на постійні перевірки та неодноразові розслідування, Дональд Трамп десятиліттями уникав кримінальних звинувачень, створюючи ауру юридичної непереможності. І цю ауру загрожує розвіяти на порох звинувачення, висунуте Трампу 30 березня окружним прокурором Манхеттена Елвіном Л. Бреггою.

Роботи вистачить на всіх. Відбудовчої

Війна, закриті та зруйновані підприємства, вимушене переселення сотень тисяч людей, втрата бізнесу та скорочення робочих місць на підприємствах, що працюють… Наприкінці 2022 року Україна мала 8,6 мільйона найманих працівників – на 1,2 мільйона менше, ніж у 2021 році.

Березневий «банкопад» у США

Новина про стрімке падіння 16-го за величиною банку США SVB збурила глобальну фінансову паніку: крах банку є другим за масштабами в історії США і найбільшим після фінансової кризи 2008 року.

З рідною книжкою на чужині

За даними ООН, з початку повномасштабного вторгнення близько восьми мільйонів українців, переважно жінки та діти, виїхали закордон. І там, завдячуючи підтримці європейських країн, українські дітлахи мають можливість здобувати освіту. Але, безумовно, важливо зберегти зв’язок дітей з рідною країною, створити атмосферу дому, полегшити їхню адаптацію на чужині. Саме такою благородною метою опікуються учасники благодійного проєкту: «Українським дітям – українську книгу», ініційованого Держкомтелерадіо спільно з офісом Президента і Міністерством культури та інформаційної політики України.

Виклик Байдену

Наступні, 60-ті, вибори президента США відбудуться 5 листопада 2024 року. Без сумніву, це подія, за якою буде прискіпливо стежити світ.

Таємне стане явним?

Від середини лютого 2023 року шпальти світових ЗМІ знову зарясніли повідомленнями про можливі версії появи Covid-19. ВООЗ визнала, що розслідування про походження коронавірусу «зайшло в глухий кут» і зазначила, що пандемія ще не закінчилася.

«Злоначинающих спини»

Уф, слава мамоні, нарешті роздерибанили!
До-овго ж вовтузилися, мньохалися, монькалися, роздуплялися і телилися!

На румовищі «Рідного краю»

Україно мила! Як добрая ненька,
Дітей своїх мову прийми, привітай,
Від щирого, рідного свого серденька!
Лети ж, рідне слово, лети в рідний край!
Олена Пчілка, «Рідне слово».
(З часопису «Рідний край»)

Ольга Петрівна Драгоманова-Косач, відома нам як Олена Пчілка, ніколи не була лояльною ні до царського уряду, ні до більшовицького режиму. Цю нелояльність міцнила велика любов до України – рідної мови, культури, героїчної історії. «Непримиренною» справедливо назвав Ольгу Петрівну Валерій Ясиновський (Архипов) у своїй передмові до книжки письменниці «Викинуті українці».

Інформаційна небезпека

Досі не сходить з екранів телевізорів та соціальних мереж «незручне» запитання Президентові України Володимиру Зеленському, яке поставила кореспондентка «5-го каналу». Президент подякував їй «за виступ», а публіка в залежності від політичних симпатій та антипатій розділилася на тих, хто назвав журналістку «обличчям свободи слова» і тих, хто вважає її спіч мірилом непрофесіоналізму та заангажованості. Тут я аж ніяк не хочу вдаватися в суперечки, тим паче продовжувати цю тему. Бо насправді перед Україною стоять набагато серйозніші виклики, ніж партійні суперечки за участі журналістів.

Медіаротація

Оскільки кадри, як відомо, вирішують все, то вельми цікавим видається підсумкове дослідження, яке наприкінці 2022-го провела громадська організація «Детектор медіа».

Гармонійне цвяхостояння

У час війни психоемоційний та фізичний стани погіршуються як ніколи. Постійні гойдалки настрою, страх, що сковує м’язи, хвилювання та бажання втекти від самого себе – все це невситимо відбирає сили.

Бучанська ялинка спотикання

Після деокупації Бучі минуло сім місяців. Місто загоює тяжкі рани, заподіяні рашистськими нелюдами, й потроху звикає до повсякденних мирних клопотів.

Герої креативного фронту

Після початку війни світ ще гучніше почув про Україну також завдяки потужній кампанії, проведеній українською рекламною агенцією «Banda Agency» разом з офісом Президента України та Міністерством цифрової трансформації.

Відвойовуємо свій інформаційний простір

На звільнені території Херсонщини та частину Миколаївщини повертаються вітчизняні ЗМІ, передовсім, друкована періодика. Про це на брифінгові в Укрінформі сповістив заступник міністра культури та інформаційної політики України Тарас Шевченко. Додавши: це нині найпростіше, адже телерадіопередавальні центри та мережі там зруйновано, і потрібен час, аби їх відновити.

Суспільна солідарність проти владного егоїзму

Україна продемонструвала: сильною є та демократія, у якій суспільство готове захищати себе й свою державу. Про це сказав політолог і співзасновник «Національної платформи стійкості та згуртованості» Олег Саакян на пресконференції про успіхи та невдачі української політики.

Діджиталізація на повну

Про нові сервіси додатку «Дія» розповів на пресбрифінгу в медіацентрі «Україна-Укрінформ» Мстислав Банік, керівник із розвитку електронних послуг у Міністерстві цифрової трансформації України.

Росіяни? Вердикт: «Винні!»

Значна частина західних інтелектуалів, лідерів думок, політичних діячів називають повномасштабне військове вторгнення росії в Україну «війною путіна», відводячи вину від росіян. Але правда полягає в тім, що понад 20 років саме російський виборець у своїй масі голосує за цього лідера з ознаками клічнічних психічних вад. Хіба ж це не робить їх винними у розв’язаній нелюдській війні?

Мова – суспільна обнова

Безпрецедентне єднання українського суспільства на тлі війни різко вплинуло на ставлення до мови. Української загалом стало більше. Як свідчать результати опитування соціологічної групи «Рейтинг», все менше українців спілкуються вдома винятково російською.

Коли загубиться тінь?

Клуби диму, затхле повітря, вібрація, яку відчуваєш животом, пливкі тіні… Для когось до 24 лютого  уява намалювала б нічний клуб з кальяном, голосними сабвуферами та образи розкішниць в прозорих сукнях… А що малює вона тепер? Бучу, Маріуполь, Оленівку?..

Диктатори – брехуни

Їх часто вважають безжальними, але ефективними. Доказом цього є офіційні цифри ВВП: з 2002 року автократії вдвічі швидше зростали економічно, аніж демократії. Втім автократичне закулісся зазвичай вражає, бо диктатори не люблять правди. І звикли перебільшувати реальні показники економічного зростання країни.

Продовольча безпека світу: український вимір

Менше місяця залишилося до завершення терміну дії «Ініціативи про безпечне транспортування зерна та продуктів харчування з портів «Одеса», «Чорноморськ», «Південний», підписаної 22 липня у Стамбулі Україною, Туреччиною та генеральним секретарем ООН Антоніу Гуттерешем і знаної як угода про «зерновий коридор». Пролонгація її дії – одне з ключових питань не лише для України. Від цього залежить стабільність на зерновому ринку і зрештою продовольча безпека світу.

Відтепер офіційно: країна-терорист

Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію, яка визнає режим у Росії «терористичним». Зі ста депутатів ПАРЄ «за» проголосували 99, жодного «проти» і лише 1 «утримався». Голова постійної делегації Верховної Ради України в ПАРЄ Марія Мезенцева на пресконференції в Укрінформі назвала таке рішення історичним і розповіла про його наслідки для України та країни-агресора.

Війна і школа

Перший заступник міністра освіти та науки України Андрій Вітренко зібрав в Укрінформі журналістів, щоб повідати про те, як відбувається навчальний процес у регіонах після нової хвилі масованих ракетних ударів та як його відновлююють на звільнених територіях України.

«Нобель миру»: втішив і здивував

Вибір цьогорічних лауреатів Нобелівської премії миру викликав неоднозначну реакцію українців: окрім української правозахисної громадської організації «Центр громадянських свобод» (ЦГС), Нобелівський комітет ушанував цією високою нагородою представників двох країн, ведуть війну проти України. За «надзвичайні досягнення у встановленні миру» Нобелівськими лавреатами стали білоруський політв’язень Олесь Біляцький та російська правозахисна організація «Меморіал».

Претенденти на булаву: експерти гадають…

Схоже, ім’я наступного Президента України багатьох українців цікавить не менше, аніж точна дата нашої Перемоги. Бо ж під керманством цієї людини нам відбудовувати країну, ввійти повноправною рівнею в демократичну спільноту європейських держав.
Думки експертів розділилися. Втім уже можна окреслити коло ймовірних кандидатів.

Відродимося!

Коли в країні вирує війна, а серед суспільства панує невизначеність, питання майбутніх інвестицій постає досить гостро. Від цього залежить, чи зможе країна вийти з кризи, відродити і розвинути економіку та промисловість.
Експерти заспокоюють: після завершення всіх бойових дій, в Україну щорічно інвестуватиметься не менше 70 млрд доларів. А загалом за наступні 10 післявоєнних років, в нашу країну вкладуть мінімум 750 млрд доларів.

Зупинити ядерного терориста!

На найбільшій в Європі Запорізькій атомній електростанції, з 4 березня хазяйнують російські загарбники. Розміщують на промисловому майданчику станції військову техніку, боєприпаси, обстрілюють прилеглу територію. Гатять і по самій станції, цинічно звинувачують в цьому ЗСУ. Як наслідок – відключення енергоблоків.

Будемо з теплом?

Українці напружено чекають зими: деякі експерти прогнозують складний опалювальний сезон. Та чи справді населенню варто надміру тривожитися? На якому етапі нині підготовка ТЕЦ, котелень, локальних засобів обігріву багатоквартирних будинків? Про це розповів на брифінгу в Укрінформі Олексій Чернишов, міністр розвитку громад на території України.

Нема сирітства серед людяних

Серед узаконених українських свят День усиновлення набув нинішнього року особливої значущості і тональноті. Новітня московсько-ординська навала нагло вкрала в українських дітей дитинство. Із 67 тисяч юних українців – сиріт і позбавлених батьківського піклування, лише 16 тисяч знайшли нові родини.

Учительство на рубежі вогню

Першої неділі жовтня педагогів вітають тільки в країнах колишнього Радянського Союзу. Таку традицію започаткували 1965 року, а офіційно День учителя в СРСР відзначали з 1980-го. В незалежній Україні президентським указом 1994 року визначено щорічним Днем працівника освіти теж першу неділю жовтня. А тимчасом багато країн світу вітають педагогів 5 жовтня, у Всесвітній день учителя, проголошений ЮНЕСКО.

Медичний канабіс: гадаємо і сперечаємося…

Понад 50 країн світу, включно з тими, хто дотримується суворого правового регулювання медпрепаратів, вже давно легалізували канабіс. В Україні ж про це затято дискутують уже два роки. Кілька разів реєстрували у Верховній Раді законопроєкти, але до ухвалення закону так і не дійшло. Про це говорили учасники круглого столу, організованого Українською асоціацією медичного канабісу (УАМК).

Проти «колективного путіна»

Експерти в Укрінформі обговорили причини, етапи, наслідки мобілізації в росії, дії України та світу проти дальшого загарбання рашистами нашої території, а також геополітичну ситуацію у світі та розклад сил у східноазійському регіоні, зокрема позицію Китаю у російсько-українській війні.

Крим рашистам не скорити

Що європеєць чи американець знає про Крим? Можливо про море, гори і … про російську експансію? Погодьтеся, цього замало. Інформаційна кампанія «#LIBERATECRIMEA» нині розширює знання про найпівденнішу частину України, представляючи світові багату та складну історію Криму, його народу.

«Славних прадідів великих…»

За ініціативи Товариства ветеранів походів «Українського козацтва на Кубань» в Укрінформі відбувся круглий стіл, присвячений 230-річчю переселення козаків чорноморського козацького війська на Кубань та 30-річчю походу «Україна-Дон-Кубань».  Як відомо, ці переселенці є  нащадками запорожців та кубанського козацького війська.

Війна – спокій – витримка

Стресові ситуації для нас і в мирний час не дивина. А нині, коли точиться  масштабна війна, це неабиякий тягар для кожного з нас і вельми значний психологічний подразник загалом для суспільства. Його наслідки, схоже, впливатимуть на психічне здоров’я не лише нинішнього покоління українства.
Про психологічний стан наших людей, методи його покращення йшлося на брифінгу «Відповідь на потреби населення у сфері психічного здоров’я під час надзвичайних ситуацій: чому це важливо та які заходи є ефективними?» Організував його медіацентр «Україна Укрінформ» за участі Фамі Ханна, експерта штаб-квартири ВООЗ у Женеві, співголови Референтної групи із психічного здоров’я та психосоціальної підтримки.

Не звикати, щоб не зникати…

Завіса літа: на зміну палючому сонцю прокрадається довгоочікувана осіння прохолода. Незмінною залишається тільки війна. Жорстока. Нещадна. Несправедлива. Пів року війни. За якими – тисячі жертв, десятки тисяч покалічених доль. Кажуть, час лікує. Притлумлює біль, затягує рани, притуплює пам’ять… А ще кажуть, що можна звикнути до виття сирен, до вибухів, навіть до втрат…

Народний вирок рашизмові

Світ засуджує нелюдські злочини російської вояччини в Україні. Польський Краків також додає потужний гнівний голос проти московських варварів-окупантів. Щодня біля пам’ятника Адаму Міцкевичу збираються люди, тримають плакати, прапори, розповідають про звірства рашистів. Так українці привертають увагу до війни. Збирають кошти, закликають приєднуватися до антивоєнних мирних акцій по всьому світові,  нагадують Європі, що Україна потребує допомоги.

Бази ДНК: всемогутні і всезнаючі

Хтось колись образно висловився, що ДНК українця вишите червоними та чорними нитками. Маючи на увазі традиційні барви нашої вишивки і, звісно ж, біологічну значущість самого ДНК, який несе в собі інформацію поколінь і фактично є кодом нації. У багатьох країнах світу вже створюються спеціальні ДНК-бази. Україна теж зробила важливий крок для приєднання до всесвітнього реєстру ДНК.

Дорослі вчинки українських дітей

Щодня чуємо про те, скільки допомагають рідній країні та її оборонцям українські волонтери. Вони за короткі терміни збирають нереальні суми для закупівлі ЗСУ і терообороні озброєння, амуніції, технічних засобів, провізії. Чого варта, для прикладу, славнозвісна всеукраїнська волонтерська акція «Народний «Байрактар», яка засвідчила волю народу до перемоги над агресором і подивувала українською жертовністю світ.

Зерновий шлях України

Світова спільнота стурбована кризовою ситуацією, що складається на ринку зерна, спричиненою широкомасштабною агресією росії проти України, блокадою українських портів – основного шляху вітчизняного експорту збіжжя.

Росіяни воюють зі стадіонами

Від початку повномасштабної війни російські варвари зумисне нищать цивільну інфраструктуру України: житлові будинки, школи, лікарні. Дісталось і спортивним спорудам. Найбільше постраждали спортивні і молодіжні комплекси Донеччини, Луганщини, Харківщини та Київщини. Міністерство спорту практично щоденно поновлює список пошкоджених або зруйнованих об’єктів цієї інфраструктури.

Нас чекають червоні доріжки

За останніх 5-6 років український кінематограф мав потужний поступ, ставав справжньою кіноіндустрією. Свідчення цього – перемоги наших фільмів на великих міжнародних кінофестивалях.
Про завдання, що стоять перед вітчизняними кінематографістами в умовах широкомасштабного рашистського вторгнення, йшлося на брифінгу виконавчої директорки Української кіноакадемії, генеральної директорки Одеського міжнародного кінофестивалю Анни Мачух. 

Рашистська медіамакуха

Ця війна щодня неспинно віддаляє нас від ворожої росії. Все більше переконуємося: сфера сучасних медіаресурсів теж стала повномасштабним полем бою, де противник веде прицільний і нищівний вогонь. Назву принаймні чотири  позиції, на які варто звернути увагу всім нам. Щоб, проаналізувавши, чітко і ясно сказати собі: не ставай покірною мішенню, не ведись на солодку московську отруту!

Український вибір Карлоса Гонсалеса

Чим довше триває в Україні війна, тим більше люди в Європі звикають до українців, адже більшість із 6-мільйонної армії наших біженців знайшла притулок саме тут. І, здається, громадяни ЄС починають потроху звикати до самої війни, втрачати до неї інтерес, а отже співчуття та розуміння. Втім цю тенденцію більше пов’язують з певними країнами. Є навіть така думка, що суспільна увага до нашої біди слабшає, а бажання давати притулок українським переселенцям меншає, чим географічно далі од нас країна.

Великий світ малих бібліотек

Бібліотекам малих громад пророкують незавидну долю, аж до закриття. В кращому випадку на їхніх полицях стоятимуть старі книжки та ще хіба шкільні підручники. Проте я не вірю, що книжка колись втратить щирих своїх шанувальників. Переконана: книгозбірні ще заживуть у кращі часи і для багатьох наступних поколінь.
Але якими вони будуть в цифрову епоху?

Антирашистський бойовий інтернаціонал

До Інтернаціонального легіону, створеного в Україні, долучилися добровольці 55 країн світу. Про це на брифінгу в «Медіацентрі Україна — Укрінформ» заявив речник Інтернаціонального легіону оборони України Дам’єн Магру. Уточнивши у лавах зарубіжних добровольців воюють російським окупантом посланці таких далеких країн, як Бразилія, Південня Корея та Австралія.

«Привиди», «Соколи», Герої…

З початку повномасштабної війни, яку розв’язала проти України росія, зенітно-ракетні війська Повітряних сил ЗСУ збили 500 повітряних цілей напасника, включаючи крилаті ракети, безпілотники, літаки та вертольоти.  Про це повідомив речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат – на брифінгу в агентстві «Укрінформ».

росія нищить довкілля України

Українська громадська організація «Екодія» зафіксувала понад 200 екоцидів, спричинених російською загарбницькою війною.

Бити ворога зброєю, а добивати – гумором

Війна – нищівна і руйнівна стихія, проте навіть з цього кривавого румовиська проростають пагони нової української культури. Ледь не щодня з’являються нові українські патріотичні пісні, сленги, крилаті вислови, нові жарти та анекдоти, чи як їх називає молодь, меми. Чудодійний спосіб не тільки зняти стрес, а й показати собі та всьому світові справжню сутність нашого народу, який здатен сміятися навіть у найважчі часи і «добивати» окупанта словом та своїм неперевершеним гумором.

Після шоку

За 100 днів повномасштабної війни більшість із нас, очевидно, вже поборола страх та паніку. Якщо перебувають у відносній безпеці, ночами можуть спати спокійно, потроху звикають до поганих новин у телеграм-каналах, до певних обмежень у житті. Хоча справжнє життя наче зупинилося: живемо думками про минуле і майбутнє. 

Як там кур’єрка?

Через повномаштабну війну, яку розпалив у нас варвар-окупант, кожен українець вже ніколи не житиме колишнім життям. Перетнувши стоденну межу мужнього опору ворогу, ми точно стали іншими. З нами змінився наш світ. І наш побут.

Наші в Бургдорфі

Кількість біженців з України у Німеччині перевищує двісті вісімнадцять тисяч. Наші об’єднуються і спільно з німцями започатковують інтеграційні, культурні проєкти. Один із таких запрацював наприкінці травня у містечку Бургдорф, Нижня Саксонія.

«Втрачене покоління» рятує країну

Ukrainian Titansholdupthesky
Автор: Kinder Album

А ви раніше теж були адресатом таких фраз: «Єта маладьож вся в тєлєфонах, ані нєабщаютсябєзніх, дажє в туалєт ходят с тєлєфонамі. Что с ніх вирастєт, божє мой! Вот ано – прапащає пакалєніє!»?

Сусіди лихі, вороги тяжкі

Війна у неї в крові. «росія живе і мислить як солдат армії завойовника», – писав майже два століття тому французький дипломат Астольф де Кюстін. «Страший брат», «вєлікій руській народ» справіку заражений жадобою грабунку, захоплення, війни. Так невинною кров’ю і територіями сусідів приростала імперія зла. Мінялися правителі, епохи, а ординська лють на тих, хто не бажав скніти у російській «тюрмі народів», чіпко трималася при всякій владі і правила нею. На весь світ москва лементувала про свою «споконвічну миролюбність», про «дружбу народів», а насправді випалювала найменші парості національної волі.

Біда навчить

У Фонді «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з Центром політичної соціології та за підтримки фундації «John Fell Oxford University Press Research Fund» порівняли, як війна вплинула на думку українців про друзів, ворогів та стратегічні цілі держави.

Навчились воювати – учімось заробляти

Війна вигнала закордон майже 7 мільйонів українців. Втративши домівки, люди вирішили, що найкраще переїхати до іншої країни, де «не чутно постійного виття сирени, в небі не літають крилаті ракети, немає загрози життю для всієї родини». Приблизно так пояснювала своє рішення Анна, мешканка Енергодара Запорізької області. Це місто, до знаходиться найбільша в Європі АЕС, рашисти окупували 5 березня.

Українська нездоланність – у дитячих малюнках

Нині кожен з нас є свідком і самовидцем жорстокої війни, яку розв’язала росія проти України. Війни, що за всіма правовими ознаками і фактичною суттю є геноцидом проти українського народу. Війни, яка забрала життя понад 230 українських дітей і сотні їх примусово вивезла у стан ворога. Зафіксувати кожну деталь цього лихоліття, у фактах, історіях, долях, у слові, барві, музиці і відчуттях – наш святий обов’язок перед нацією, Батьківщиною і нащадками.

Неаполітичний кіберспорт

До початку масштабного вторгнення росії в Україну часто можна було почути щось на кшталт «мистецтво поза політикою»… Хоча ні, не зовсім так, радше «іскусство внє палітікі», «спорт внє палітікі». Хочемо того чи ні, але такі наративи теж упливали на нас. Суспільне прозріння настало на світанку 24 лютого: політика таки повсюди. У кіберспорті зокрема.

Непродуктивні розмови про здоров’я путіна

Якби тему здоров’я путіна, що так інтенсивно обсмоктується у світових ЗМІ, сприймати всерйоз, то слід було б констатувати: маємо справу з трупом.
Водночас чудово розуміємо, що, на жаль, це далеко не так.

Дороги до перемоги

Руїни, винищенні землі, купа ураженої техніки – саме такий «русскій мір» принесли варвари в Україну. Зруйнувало близько 24 тис. км доріг загального користування, з них 8 тис. км – державного значення. Знищено понад 300 мостів, шляхопроводів, переправ тощо. Але працівники «Укравтодору» поступово відновлюють та розчищають дороги, створюють тимчасові споруди практично на всій території країни, розповідає перший заступник голови Державного агентства автомобільних доріг України Андрій Івко.

Пробудження

Війна демаскує і розсекречує. Лише тепер побачили справжні обличчя багатьох друзів та знайомих.Тому деякі з них вже колишні. Кумири мільйонів стали ніким. А ті, кого хейтили, в очах мільйонів стали героями. Маски спали. Кожен отримав досвід. Шкода, що саме такою ціною. Жаль невимовний, що для усвідомлення цінності життя дивимося у вічі смерті. Для кожного українця війна стала своєрідним пробудженням.

Баггі «VOLS»: страшний сон окупантів

«Це ідеальний автомобіль для розвідки, снайперів, партизанської війни. З можливістю розміщення кулеметів, гранатометів і доставки боєприпасів», – з цього допису розпочалась історія поширення баггі «VOLS». Опублікувала його Меліса Садик – дочка підприємця, який виготовляє ці транспортні засоби для українських військових.

На медійному фронті гаряче

Про виклики, що постали перед українськими медіа у час війни, про те, як виживати регіональній пресі і якими мають стати українські видання після нашої перемоги, – говорили редактори і репортери регіональних ЗМІ під час онлайн-конференції, ініційованої Національною спілкою журналістів України.

Зміни та втрати. Розкажи мені…

Перші вибухи, страх, панічний настрій… Так багато українців зустрічали світанок 24 лютого. Реальність ураз змінилася для мільйонів.
Смерть рідних, утрата житла, вимушений переїзд, трагічний досвід –непосильний фізичний і морально психологічний тягар. Звісно, час гоїть рани – з його плином навіть горе вже не так ятрить душу. Вкрай важливо взяти себе у руки, наголошує психологиня Світлана Дундал.

Циклічне горе

Жорстокий час, насичений трагедіями, горем, сльозами, зойками болю. Жахливі кадри тортур, новини про чергові обстріли, невинні жертви. Серце болить за Маріуполь, Бучу, Ірпінь, Бородянку… Українці прагнуть справедливого покарання злочинців, їхньої довічної розплати. І за скоєне сьогодні, і за злодіяння понад 70-річної давнини…

Хворі мультики

Україна позбувається радянського мотлоху. «Братній» народ допоміг – варварською війною. Їдкий дим від палаючих міст і сіл, кров убитих оборонців, зґвалтованих жінок, дітей, замордованих стариків розкрили наші очі і змили полуду: позбуваємося і сліду тієї облудної історії, освіти і культури, яка породила рашизм, – у пам’ятниках, назвах вулиць, у книжках апологетів «русского міра» і московського реваншизму.

Бізнес на стражданні

Б’юсь об заклад, що кожен із нас хоча б раз бував у зоопарку, цирку або дельфінарії. Когось туди ще маленькою дитиною приводили батьки, дехто вже в зрілому віці ходив зі своїми друзями, коханими (це ж бо так цікаво – повитріщатися на живих диких звірів). Та чи задумувався хтось, як почуваються тварини, які стали об’єктом для людських розваг і потіхи? Яка сувора реальність ховається за завісою тих веселих видовищ?

Нелюдів не мине розплата!

На росії довгий час існував міф про неперевершеність російської армії геть у всьому. Що для будь-якого російського вояка честь – не порожні слова. Очевидно, вони й самі вірили у ту маячню, яку несли. Вірили цим брехням і в багатьох країнах.

Українські спортсмени наближають українську Перемогу

Війна зруйнувала нашу узвичаєну реальність. Люди стали мислити справжніми цінностями, розставляти пріоритети, ретельніше піклуватися про близьких та навіть незнайомців, допомагати одне одному і країні, щиро працювати для перемоги.

Касетні засоби ураження: речові докази для Гаазького трибуналу

За два місяці повномасштабної збройної інтервенції в Україну рашисти встигли «засвітитися» для прокурорів Міжнародного трибуналу в Гаазі неспростовними доказами застосування заборонених видів озброєнь, зокрема касетних бойових зарядів. Це варварський спосіб бомбардування ворог російська вояччина застосовувала у Харківській, Сумській, Київській, Донецькій, Одеській, Херсонській і Миколаївській областях.

Чи соромно бути в безпеці

Війна «окупувала» наше буття – вона на вулиці, у мешканнях, у транспорті і сховищах, у медіа, в думках і серцях. У час смертельної небезпеки і тяжких випробувань для України, коли щодень точаться кровопролитні бої, коли ЗСУ і тероборонівці самовіддано борються за кожну п’ядь української території, коли жертвують заради перемоги над ворогом особистою безпекою, здоров’ям, життям, декому з нас доводиться витримувати свій особистий запеклий бій – із самим собою. Тяжку битву, де палять нищительним вогнем не фосфорні бомби не ракети, а… сором.

«Ще не вмерла…» І не вмре!

На початку квітня цього року мережею активно поширювалися законопроекти про зміни тексту Державного Гімну України. Депутати президентскої фракції «Слуга народу» пропонували переписати наш славень, бо це, мовляв, «ознаменує новий історичний етап розвитку Української держави, її народу та нації, закріпить перемогу в боротьбі за існування та захист незалежності». Утім Президент Володимир Зеленський різко остудив гарячі голови «слуг» – заявив, що його підпису ніколи не буде під таким законопроєктом.

Квітень повернення

За даними ООН, повномасштабна військова агресія росії проти України підняла величезну міграційну хвилю: понад 4 мільйони українців виїхали закордон, ще 6,5 мільйона стали внутрішньо переміщеними особам.

Під планетами щастя і кармічних випробувань

Не маю жодних сумнівів: такі біди, як теперішня, трапляються не для того, щоб легко минути. Вони приходять, щоб навчити нас жити по-іншому. Це майже знову народитися, створити кращу версію самих себе.
У цьому сенсі (з моєї скромної точки зору) маємо дві новини: добру і так собі.

Війна на виснаження росії

Про логіку процесів – переговорів, постачання зброї, прямої участі союзників та ін.

Героїка мародерства

Пригадую старі радянські фільми про Другу світову й післявоєнні роки. Час від часу фронтовики чи їх родичі хвалилися «трофейними» речами. Інколи їх, ці «трофеї» передавали з покоління в покоління як «фронтові реліквії».

Скуті префіксом

На письмі, у спілкуванні префікси змінюють тлумачення слова, інколи докорінно. А у суспільно-політичному житті?

Езопова орнітологія 

Часом прогулянки вранішньою безлюдною набережною можуть навіяти цікаві роздуми…

Помінятися місцями з катом

У Путіна – чергове загострення. Цього разу повномасштабне, одержиме, на грані фолу. Чолов’яга, схоже, остаточно втратив розум без шансу на ремісію, а ми потроху «пливемо» за ним слідом, мов зачаровані. Але чому? Символічну відповідь на це запитання дає система Таро «Психологічний портрет», де життєву місію Путіна характеризує 12-й аркан – Повішений.

Риба – де глибше, а люди – де риба

Експерти з Українського інституту майбутнього – директор економічних програм Анатолій Амелін та консультант з економічних питань Юлія Самаєва – скликали в агентстві «Інтерфакс-Україна» журналістів, аби повідати їм, як запобігти мільярдним втратам національної економіки через трудову міграцію наших людей.  Навели сумну статистику: потік мігрантів з України обраховується сотнями тисяч, більшість наших заробітчан обирають чужину місцем пожиттєвого осідку, і що найтривожніше – серед шукачів кращої долі переважає молодь.

Льодова арена біля синього моря

Льодову арену у Маріуполі на Донеччині, відкриту нещодавно, назвали «Mariupol Ice Center». Чи не найпопулярніша вона серед міської молоді: тут секції дитячого та аматорського хокею, фігурного катання, а ще – база професійного хокейного клубу «Маріуполь».

Патріотичний політ мимо…

Чому ми знову пролетіли з Оскаром? Сама номінація на цю престижну премію навіть об’єктивніша, бо в нагородження включаться політики, расові та гендерні квоти, тому я не здивуюсь, якщо цього року переможе досить посередня стрічка «Король Річард», або актор Уілл Сміт, який зіграв там батька двох юних тенісисток.

Ґендерна рівність: рухаємося важко, але правильно

Громадські організації України, які опікуються дотриманням прав з гендерної рівності, підбили підсумки своєї діяльності за рік, що минув. З цієї нагоди за круглим столом в агентстві «Укрінформ» зібралася  символічна дванадцятка громадських активісток

«Дайте можливість творити!..»

Урядова постанова про перегляд тарифів «у бік підвищення» розділила життя творчих спілок на «до» й «після». І фактично добиває галузь образотворчого мистецтва. Такої думки голова Національної спілки художників України Костянтин Чернявський, яку й озвучив на пресконференції «Тарифне знищення української культури».

Кого виручить ринкова виручка

У Київській школі економіки звітували інтернет-спільноті про перші пів року життя і діяльності земельного ринку. Цей маленький ювілей Україна відзначила 1 січня – в акурат під новорічну чарку, «шубу» й олів’є. Втім, судячи із тостів, виголошених у телевізор та соцмережі нашою політичною елітою, цю подію не удостоїли належної уваги ні «верхи», ні тим паче «низи». Виправити прикре непорозуміння взялися безпосередні організатори ринкового обігу української землі. Бо, як стверджують, є всі підстави підняти святковий келих за успіх їхньої справи. 

«Трендодай» київський і всія України

Микола Тищенко, народний депутат від фракції «Слуга народу», не втомлюється шокувати поштиву публіку безстрашними зануреннями у непробудний енциклопедичний морок. Цього разу дісталося… котлетам. Фірмовим і звичайнісіньким – для ексресторатора вони, схоже, всі на один «фейс».

За чим ностальгуємо

Радянський Союз розпався понад тридцять років тому, але думки про те, що «раніше було краще» все ще побутують серед населення країн колишньої імперії. Україна не виняток. Чому?

Проти дезінформації

Медійна програма, запроваджена в Україні завдяки фінансовій підтримці Агентства США з міжнародного розвитку, розробила короткий тест для українців, у якому досліджується, як респонденти відрізняють якісні матеріали в медіа від дезінформації.

Ошуканці в законі

B2B у фінансовому світі розшифровується як «Бізнес для бізнесу», коли продавець і замовник виступають юридичними особами. Та реальний світ жорстокіший за бізнес-модель, і при словосполученні B2B у багатьох українців виникає асоціація з обманом та втратою коштів.

Рабська павутина

І міжнародна, й українська статистики щодо торгівлі людьми цілком виправдано наганяють жах. Цей кримінальний бізнес за прибутковістю на другому місці після торгівлі наркотиками. За даними міжнародних організацій, у рабстві нині – від 27 до 40 мільйонів осіб.  В Україні найпоширенішими є трудова експлуатація, а також примусове і сексуальне рабство та торгівля органами.

Театр у смартфоні

Уявіть: площина екрана вашого смартфона, планшета, ноутбука та простір сцени більше не відділені одне від одного. Актор прямо на ваших очах стає то пласким, то об’ємним і може вільно пересуватися між екранною та сценічною реальностями.

Комунікуючи протистоїмо…

Лихо не без добра: ми таки надбали досвіду протистояння в інформаційній війні з російським агресором. Такого цінного, що ним не гріх поділитися зі світом. На цьому наголошували організатори пресконференції «Стратегічні комунікації в умовах гібридної війни як елемент національної безпеки держави», що відбулася в Укрінформі.

Бубнова Двійка при небубновому інтересі

Найменше кортить повторювати оте банальне «а я ж казала», але у нашому випадку воно того варте… Вчора Петро Порошенко, прощаючись зі своїм медіаресурсом, констатував невтішний факт: теперішній Зеленський схожий на раннього Путіна: той свого часу, прикриваючись боротьбою з олігархами, взяв під контроль телеканали, придушив свободу слова, знищив політичну конкуренцію і побудував диктатуру.

Тонкощі провінційної преси

Від часу здобуття Незалежності українська преса перманентно перебуває в процесі видозміни, оновлення, а з іншого боку – занепаду, аж до фізичного зникнення. Так відбувається скрізь – від загальноукраїнського сегменту до видань обласних і районних. Найважче, напевно, саме районним засобам інформації. Вони намагаються вижити в жорстких умовах конкуренції, змагаючись за читача, а отже за фінансову спроможність, із загальнонаціональною пресою та інтернет-виданнями, які набирають все більшої ваги.

Деолігархізація: хто контролює

Законопроєкт за реєстраційним номером 5599 «Про запобігання загрозам національній безпеці, пов’язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну або політичну вагу в суспільному житті (олігархів)» став довгоочікуваним кроком монобільшості Зеленського. Його вже гучно назвали «законом про деолігархізацію». Здавалося б, достатньо сміливий крок: почати боротися з клікою, яку народ давно і дружно кляне до сьомого коліна. І з тими, зокрема, її представниками, хто, за деякими даними, активно допомагав і Володимирові Олександровичу в його президентській кампанії.

«Тихий Чорнобиль»

Що найогидніше в інформаційних маніпуляціях довкола вакцинування? Те, що активне антивакцинаторство безпосередньо впливає на життя і здоров’я українців.

«Глюк» на мільярди «зелених»

Фото власника компанії «Facebook» Марка Цукерберга у зв’язку з численними скандалами з’явився на обкладинці журналу «Time». Поверх його портрета надруковано: «Видалити «Facebook?»

«Паперове» перемир’я

Члени Міжнародної моніторингової місії скликали в Укрінформі пресконференцію, щоб розповісти про ескалацію обстановки на Донбасі російськими окупаційними силами. 

Сила антикорупційного пресу. Пресового

Держкомтелерадіо України скликало експертів за круглий стіл, щоб обговорити місію вітчизняних ЗМІ у нескінченній боротьбі з корупцією. Запросили науковців, експертів, журналістів, представників громадських організацій. Прийшли представники виконавчої та судової гілок влади – з Міністерства культури та інформаційної політики, МВС, СБУ, Національного агентства з питань запобігання корупції, Національного антикорупційного бюро України, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури і Вищого антикорупційного суду.

«Ти знов мені вернуло дальні дні,.. Осіннє свято!»

Відзначили 30-річчя Музею-садиби родини Рильських, що в Романівці Житомирської області. Тепло, по-сімейному щиро й зворушливо пройшло це свято на землі, яку сходив Максим «малими, босими ногами».

Кукурудзяно-соняшникова Україна. Їхня.

Не відкрию таємницю – українські поля засіваються переважно кукурудзою та соняшником. Уже кілька десятиліть. Для людей, далеких від села, цей доконаний факт ні про що не говорить: сіють, то й сіють. Для романтиків – золотисте соняшникове поле асоціюється з поетикою, а в гармонії з блакитним небом взагалі сприймається за національні кольори… Але ж для тих, хто більш-менш розбирається у сівозмінах (вихідці із села розуміють, про що йдеться), це не може не викликати занепокоєння. Звісно, немає криміналу в тому, щоб сіяти кукурудзу чи соняшник. Злочинно те, що ці культури чортом упилися в одні й ті ж ниви на десятиліття: сонях сіють по соняшнику, кукурудзу – по кукурудзі… Відтак українські чорноземи жахливо виснажуються, пісніють! Як свідчать дослідження Національного наукового центру «Інститут ґрунтознавства та агрохімії», наші ниви за останні 130 років втратили до 30% гумусу.

Цяцьки: забава і… небезпека

Обираючи для своїх дітей іграшки, батьки частіше звертають увагу на привабливість обгортки, яскраві кольори та новизну. Проте які наслідки може нести цей красивий дарунок, де і в який спосіб його виготовили чи придбали, задумуються далеко не всі. А даремне. На українському ринку нині близько половини іграшок – сумнівної якості. Нерідко цяцьки, які красуються на полицях наших магазинів, просто заборонені в Європейському Союзі. Тимчасом виробники і реалізатори такого товару у нас майже не несуть відповідальності.

Олімпійські перспективи українського карате

2016 рік став історичним для світового карате: на 129-й сесії Міжнародного олімпійського комітету в Ріо-де-Жанейро цей вид спорту включено до програми літніх Олімпійських ігор-2020. Про підготовку до Токійської олімпіади-2020, яка через пандемію коронавірусу відбудеться у липні цього року, та про олімпійські перспективи наших майстрів карате йшлося на пресконференції в Укрінформі.

Бердянськ чекає онова

Міський голова Бердянська Валерій Баранов анонсував появу на Азовському узбережжі п’ятизіркових готелів із казино. Про це очільник курортного міста заявив на пресконференції, організованій Туристичним прес-клубом України і присвяченій новому курортному сезону.

До успіху – під рідним соцем

Ще донедавна працездатні та активні українці їхали за кордон, щоб заробити і повернутися. А нині багато хто із наших співгромадян, найперше молодих, воліє виїхати до заможніших європейських країн на постійне мешкання. Ці тривожні для країни тенденції примушують український уряд серйозно замислитися, шукати альтернативу. А поки урядовці думають, неурядові організації діють.

Голодна армія? Недобросовісна конкуренція!

Хтось цілеспрямовано модерує та активно поширює в українському інформаційному просторі тему харчування в українській армії. Публікації переважно тенденційні, ущипливі і з безапеляційним висновком: мовляв, українські захисники недоїдають, а часто просто голодують. Тема стала такою суспільно-болючою, що їй присвятили спеціальний брифінг в Укрінформі, який наживо транслювали на YouTube.

Вчителі тестуватимуться на грамотність. Цифрову

В агенції «Укрінформ» презентували національний тест на цифрову грамотність для вчителів. Як складову реалізації проєкту «Дія. Цифрова освіта», ініційованого Міністерством цифрової трансформації. Тест, запевняють його розробникиексперти Академії цифрового розвитку, допоможе кожному вчителеві зрозуміти, на якому рівні цифрової грамотності він є. 

Трутизна привабливих картинок

Наше бурхливе життя вже неможливо уявити без соціальних мереж. Вони помічники в роботі, їх використовуємо для самоосвіти, пізнання, спілкування.

Скажемо курінню «Ні!»

Волею ВООЗ щорічно під завісу травня відзначаємо Всесвітній день без тютюну. Цього дня в Україні відбуваються різноманітні заходи, покликані привернути увагу до небезпеки вживання тютюнових виробів, поширити серед курців і некурців інформацію про пагубу, яку несе людям ця звичка.

Окуповані архіви

Через війну на Донбасі Україна вже втратила 5,7 млн унікальних документів Національного архівного фонду. На захоплених ворогом територіях залишилося 27 архівних установ, у яких налічувалось понад 2 мільйони артефактів. 

Вади слуху – не завада

Від травня кожен виступ Президента України транслюватиметься з перекладом мовою жестів. Про це в Укрінформі на прес-конференції з нагоди презентації сервісу для людей з вадами слуху зазначила Перша леді Олена Зеленська. Пілотний проєкт «Почуй мене» Міністерство соціальної політики запустило 5 березня 2021 року – за участю пані Зеленської та громадської організації «Громадський рух «Соціальна єдність». Сервіс покликаний зробити безбар’єрність новою суспільною нормою.

Влада. Чи треба до розуму серця?

В одному із попередніх матеріалів я досліджував помічну суспільну роль  епістократії, її благотворний вплив на підвищення політичного рівня виборця. А цей роздум про те, як поліпшити фаховість та професійність тих, кого обирають. Про меритократію.

«Вирахуй мене»

Коли політика все більше набуває ознак шоубізнесу, а шоумени не лише пробують себе в новій якості, а й збирають переможні «аншлаги», пропоную розвагу. Взагалі-то могло б вийти токшоу, де учасники намагаються сформувати коефіцієнти для певних політиків, і далі спрогнозувати подальші їхні вчинки.

Манчестерці проти футбольних гешефтмахерів

Надзвичайні події сталися нещодавно в англійському Манчестері. Фани місцевого клубу «Манчестер Юнайтед» вийшли на масові протести, а потім ще й «захопили» поле місцевого стадіону, де їхня команда мала приймати в першості Прем’єр-ліги «Ліверпуль» (матчі відбуваються за порожніх трибун). Це перший випадок в британській футбольній історії, коли гру перенесли через протести фанів.

Щеплення. Антибулінгове

Соцмережі ряхтіють відеороликами, в яких підлітки знущаються над однолітками, лупцюють їх. Таке «кіно» стає до жаху масовим. Є тут і зафільмовані сцени побиття та приниження дітей дорослими, навіть вчителями. Булінг – наче пошесть, ще одна пандемія сьогодення.

«Детектор» рекомендує

Громадська спілка «Коаліція Реанімаційний пакет реформ» розробила рекомендації парламенту та уряду щодо реформ у сфері медіа. З цієї нагоди в агенції «Укрінформ» скликали онлайн-брифінг.

На передовій інформаційної війни

Нарешті на сьомому році війни Україна спромоглася запровадити інституцію, щоб протистояти інформаційній агресії. Центр стратегічних комунікацій відкрило Міністерство культури та інформаційної політики.

Демократія чи епістократія?

Абетка демократії: народ сам вирішує власну долю. А для себе ж завжди хочеться всього найкращого, найякіснішого, найчистішого і най-най-най!.. Чому ж у нашій демократичній державі не так як у людей? Чому тотальна влада ненаситного олігархату, з його багатолітніми необмеженими, безсоромними зазіханнями на наші загальнонародні багатства і персональні гаманці? Чому все продається і купується на тлі промислового занепаду? Чому поруйнована інфраструктура, допотопна медицина, «вбиті» дороги, жахливі маршрутки… І недолугі та кількісно роздуті правоохоронні органи, і суди, які давно забули про справедливість…

Побачити Крим

Крим – Україна. Цей географічно-історичний факт не викликає сумнівів у всього цивілізованого світу. Його регулярно підтверджують у своїх рішеннях усі міжнародні інституції, включно з Генеральною Асамблеєю ООН. Чому ж тоді попри очевидне де-не-де все ж з’являються карти з Україною без Криму, який наче хто відкусив? Хтось наївно виправдовується недоглядом і виправляє мапу, а хтось не робить цього принципово. Не зайве ще раз повернутися до болючої для нас ситуації – тимчасової втрати власної території.

Легко про серйозне

Вижити під час надзвичайної ситуації та в умовах війни. Часто-густо це ціла наука. Як донести ці важливі знання і навички до малечі у легкій і доступній формі? Про це йшлося на презентації посібника для дітей «Як вижити під час надзвичайної ситуації та в умовах війни: легко про серйозне». Організувала цей захід громадська мережа «ЕЛЕОС-Україна», яка в партнерстві з управлінням цивільно-військового співробітництва Генерального штабу ЗСУ і розробила цей порадник.

Здоровий той, хто добре спить

Наша статистика стверджує, що нібито понад 17 мільйонів (!) українців перебувають у групі ризику, бо… мають порушення сну. Не знаю міру достовірні цих даних, а от про те, що сонливість призводить до кожної третьої ДТП у світі, пише багато авторитетних медичних видань.

Бульвар – Манго і проспект – Кокосовий

Гортаю оце новітню історію міст півдня України. І серце холоне… Що декомунізація наробила! Якщо раніше обов’язково була вулиця Лєніна-Кірова, то тепер куди не кинь оком – як не вулиця Затишна, то Квітуча, Баштанна. Бував я в містечку Ногайськ у Приазов’ї (тепер Приморськ), то там тепер – і Вербова, і Яблунева, і Абрикосова, і Малинова вулиці! Не містечко направду, а ніби якийсь дачний кооператив!

Політичні «телепузики»

Дискредитація професії телеведучого на вітчизняних телеканалах, схоже, досягла апогею. Її вже й професією важко назвати, після того як екрани взяли штурмом… депутати. Українські обранці звикли мелькати у всіляких телешоу. І там уже краще почуваються, ніж у сесійній залі. Бо на своєму робочому місці, куди тебе народ обрав, треба закони писати, вносити до них поправки, відстоювати позицію… А в телестудії значно цікавіше: розділили учасників на два непримиренні ідеологічні табори, як в совєцькій дитячій грі про «білих» та червоних», – і ті «б’ються»! Вправляються в красномовності, дотепності, хамстві: ось, мовляв, який я! І то все – не так собі, не задурно. Загальновідомо, що «спікерів» на ці «бої без правил» відбирають їхні партійні вожді.

«Нас мало, але ми у себе вдома…»

У День рідної мови пішли із сином на дитячий майданчик. Зустріли там жінку з нашого двору – гуляла з онукою. І поки малеча гойдалася, ми спілкувались.

«Ковідна» статистика: у дзеркалі і за дзеркалом

Україна – у п’ятірці країн, громадяни яких не задоволені тим, як їхні уряди борються з пандемією Covid-19. Такий невтішний висновок за результатами соціологічного дослідження, яке наприкінці минулого року провела у форматі телефонного опитування Міжнародна асоціація «Gallup» («Gallup International Association»).

Чорнило у каламарі і в кориті

Соціологічна група «Рейтинг» оприлюднила результати дослідження, яке проводила з 6 по 8 лютого серед населення віком від 18 років в усіх областях країни, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу. Понад три чверті українців начувані і мають власну думку про санкції РНБО проти телеканалів «112.Україна», «NewsOne» і ZIK. Більшість людей – близько 60 відсотків – підтримують рішення Президента Зеленського. Не згодні з ним 37 відсотків респондентів.

Знову цькують Мову?

Україна тільки-но почала жити за новими мовними нормами, із 30 статтею «мовного закону», а вже маємо шалений спротив. З різних куточків країни чуємо обурливі, зневажливі лементи, ба навіть заклики не виконувати закон, який, буцімто, порушує чиїсь права.

«За Україну з вогнем завзяття…»

Святкового суботнього дня на Миколая громадська спілка «Бойове братерство України» вітала чергове поповнення: в Немирінцях, що на Житомирщині, Клятву служіння Україні та «Бойовому братерству» принесли нові члени організації. Святкову церемонію спілчани – безпосередні учасники російсько-української війни: бойові офіцери, солдати, добровольці, волонтери і капелани – довершили концертною програмою.
Але спершу була врочиста хода і спів Державного гімну України.

Пандемія і готелі: прогнози втішні

Протипандемійні заборони та обмеження добряче насолили підприємцям. Підраховують збитки і власники готельно-ресторанного бізнесу. Готельєри змушені скорочувати витрати, припиняти роботу, шукати нові можливості. Цілковите відновлення цього сектору може зайняти не один рік. Асоціація готелів та курортів (UHRA) прозвітувала про стан туризму в Україні на онлайн-зустрічі, організованій Державним агенством розвитку туризму.

По той бік екрана

Карантин карантином, але конвеєр освітнього процесу просто так зупинитися не може. В багатьох українських школах канікули вже завершилися, отож теоретично школярі до кінця локдауну повинні без турбот учитися дистанційно. А як на практиці?

Ще одне життя

– Зайшов попрощатися… — на порозі стояв наш сусід Костя і якось винувато посміхався.
– Ви на дачу? Ну, передавайте вітання батькам.
– Та ні… Ми зовсім їдемо… З України…
– ???
Найближчі сусіди, з якими сто років дружимо! Як, куди ви зібралися?!

Дим-димок сигарет, мов дівочі літа…

Минулорічне вибіркове опитування в Україні засвідчило: маємо понад 5 з половиною мільйонів курців. Цю цифру зафіксував щорічний державний статистичний звіт.

Наука про «чистоту мізків»

Чи не кожен українець по декілька годин щодня проводить в інтернеті. Хтось працює за монітором, хтось відкрив блог, комусь необхідно переглядати сторінки соціальних мереж. Власне, так чи інак, але тепер не уявляємо себе без усесвітньої павутини. Та чи завжди розуміємо, що саме прочитали, хто і для чого сотворив і подав нам ту чи іншу інформацію?

Не завіртуалюймося!

У соціальних мережах люди спілкуються, зустрічаються, сваряться, закохуються, навчаються. Словом, роблять все те, що й у реальному житті.
А для багатьох інтернет замінює живу реальність.

Знай і наших!

Низький уклін панові Маску за талант і новаторство! Він схожий на чарівника, котрий втілює у життя найпотаємніші дитячі мрії та фантастичні вигадки: від супер-космольотів до всесвітнього інтернету, електрокарів, підземних магістралей…

Український дім завойовує світ

Хочете жити в ошатному будиночку неподалік водоспаду, або десь біля лісового озера, чи в горах? Вибір місця залежить лишень від фантазії, адже тепер можна забути про бетон, цеглу та підмурівок. Команда українських інженерів на чолі з Максимом Гербутом спроєктувала пересувний енергоефективний дім.

Комусь пандемія, а шахраям «лафа»

Уселенська пошесть Cоvid-19 попсувала життя навіть криміналітету. В Україні теж. Поліцейська статистика констатує тридцятивідсоткове зменшення кількості надзвичайних пригод. І це в усіх містах країни.

Поштовий роман. Кібершахрайський

Середина тижня, звичайний осінній робочий день. Близько обіду брат просить піти до крамниці по тканину – у нас невеличке виробництво автоподушок. Він створює продукт, я займаюся маркетингом. Матеріал закінчився, треба йти, бо замовлення «горять».

Про Нескорених і Вільних

Кожен предмет цієї експозиції має свою історію, повну тривоги, жаху та розпачу, але й пронизану надією, вірою та безумовною любов’ю. Неймовірна енергетика переносить тебе у зовсім інший вимір реалій…

Міський транспорт без страху і догани

«Kyiv Smart City Forum 2020», який цього року відбувався в онлайн-режимі, скликав тисячі учасників та десятки спікерів. Й охопив увагою чимало злободенних питань українських міст. Як зауважив директор програми «Інфраструктура майбутнього» аналітичного центру «Український інститут майбутнього» Володимир Шульмейстер, форум працював у кількох напрямках: соціум, якість життя, довкілля, уряд, економіка та мобільність.

Вишкіл медіаграмотності

Завдяки пандемії та карантинним обмеженням маємо помітне пожвавлення інтересу багатьох українців, особливо молодих, до інтернет-ресурсів. Через те поняття медіаграмотності набирає суспільної ваги, і знову ж таки найперше серед молоді, адже контент, який щодня споживаємо з екранів наших девайсів, найрізноманітніший: від нагального і корисного до шкідливого і руйнівного. Ця гостра тема вибору посприяла появі нових ініціатив, включаючи перший молодіжний мультимедійний та медіаосвітній простір «Youth MediaLab».

Цензура повертається?

Час безжальний, якщо люди байдужі до нього і до самих себе. Демократичні набутки «Революції на граніті» та Помаранчевого Майдану постали перед серйозним викликом. Навіть там, де цього найменше очікували, – у книговидавництві. Нинішня влада невтомно твердить про священність демократизації та європейських цінностей, натомість реалії свідчать: під загрозою демократичні основи нашого суспільства – свобода слова.

Українці «хелловінять». Не всі

Ще два десятиліття тому таке важко уявлялося на наших теренах.
З вітрин магазинів та торгових центрів на нас світять ліхтарі Джека, зирять відьми, привиди та інша бісова сила. День всіх святих традиційно святкується в Західній Європі та Америці. З кінця XX століття, з глобалізацєю мода на атрибутику Хелловіна дісталася до Східної Європи, а також до країн, котрі мають тісні культурні зв’язки зі США, Великою Британією: Японії, Південної Кореї, Сінгапуру, Австралії та Нової Зеландії.
А як в Україні?

«Короніальне». Повчитися б нам в австралійців

Майже рік, місяць за місяцем, день за днем, «той що має корону» потроху руйнує світову економіку, потугу держав, зачиняє людей по домівках та забирає із собою переможених. Попри жорсткі і не зовсім жорсткі карантини та самоізоляції, статистика страхає: лише за 23 жовтня у світі зафіксували 445 419 нових випадків зараження на COVID-19. Від початку пандемії це найбільший добовий показник ураження коронавірусом.

Як козаки канабіс легалізували

На місцевих виборах, що ураганом пронеслися Україною минулої неділі, до самої процедури голосування, «присмаченої» санітарно-епідемічними вимогами, виборцям пропонували ще й розвагу: опитування від Президента.

Інвестиція в майбутнє

Діти – найцінніший ресурс, його не можна втрачати, заявив директор Національного центру «Мала академія наук України» Оксен Лісовий.
Сказано – зроблено: на початку жовтня в одному з павільйонів Національного комплексу «Експоцентр України» відкрили інтерактивний простір «Музей науки».

«Цифра» для державного управління

«Рішельє-форум: державна служба для нової ери» започатковано Кабінетом міністрів України ще 2009 року, щоб мати системний діалог між владою, науковцями та громадськістю для реформування державної служби та органів місцевого самоврядування.
Форум відбувається щоосені, у вересні. «Під прицілом» цьогорічного зібрання була цифровізація.

Під Колесом Фортуни

Відома журналістка написала нещодавно про чернівецьких міських депутатів, котрі направду зібралися відібрати землю у… місцевої психіатричної лікарні. Власне, синдром хворобливої ненаситності у наших можновладців давно межує з клінічним божевіллям, але почастішали випадки, коли вони біснувато стукають вже з протилежного боку свого персонального днища.

Зелені мільйонери

Бізнесмени разом з любителями природи йдуть на рекорд: в Україні за добу буде висаджено мільйон дерев. Спершу планували акцію на березень, але через карантин відклали на осінь. Озеленятимуть усі регіони, що не потрапили в «червону» коронавірусну зону.

«Нелюдська трилогія» про людське

Руйнувати усталені погляди на навколишній світ, спостерігаючи та заглиблюючись у нього, покликана експериментальна виставка NHT – Non Hunan Trilogy («Нелюдська трилогія»), що відкрилася у столичній Лабораторії сучасного мистецтва «Мала Галерея Мистецького арсеналу».

Наламають дров, ще й запалять…

Днями «Financial Times» опублікувала статтю колишнього українського прем’єра Арсенія Яценюка «Європі потрібен новий план для Східної Європи». Приводом для публікації стали події у Білорусі. Але я б сказав, що йдеться не так про Білорусь, як про весь регіон і Україну.

Фіґлярі на марші

Давній КВНщик Олег Філімонов нібито балотуватиметься в мери Одеси від партії «Слуга народу». Це той випадок, коли фатальні граблі вже добряче вдарили по лобі, а нас і далі переконують, що струс мозку, за певних обставин, може бути корисною процедурою.

Про «скрізь-своїх»

Часто так буває, що більше слави мають не герої, а ті, хто про героїв творить. Яскравим прикладом такого феномену був Володимир Висоцький. Граючи магічний образ «свого парня», він і справді був усюди «своїм». Співаючи про ІІ Світову – був «свій» серед фронтовиків, з альпіністськими піснями – «свій» межи альпіністів, зі спортивними – в товаристві спортсменів.

«Шоушизація» культури

Все більше переконуюся: наше суспільство і наша держава не комунікуються жодним чином. Держава за потреби просто «нахиляє» суспільство у потрібний бік або красиво ігнорує. З іншого боку, рівень громадянського суспільства настілький низький, а авторитет і компетенція громадських об’єднань настільки формалізовані, що годі й чекати, щоб суспільство якимсь чином впливало на рішення президента чи уряду.

Празькі уроки «братерства»

21 серпня 1968 року війська тодішнього Варшавського Договору увійшли до Чехословаччини… «Танки йдуть по Празі, танки йдуть по правді», – відгукнувся на це віроломне вторгнення поет Євген Євтушенко. Слова його актуальні й досі: вже понад чотири роки танки Москви намагаються придушити і нашу українську правду.

Лукашенківська Білорусь. Самовичерпання

Як давно ви щось чули про трудовий колектив Нікопольського феросплавного, трудовий колектив ДТЕК, трудовий колектив «Інтерпайп-Сталь»? Між іншим, це флагмани українського промислового виробництва.

Реквієм для олігархів

У країнах, законсервованих диктаторами, почався неминучий процес бродіння. Те, що у нас уже потроху минає, там тільки починається. Звісно, нафталінові старці можуть подовжити період власної агонії ціною маніпуляцій і великої крові, але їм не вдасться позбутися близького і прогнозованого майбутнього, де їхні золоті трони вже зяятимуть порожнечею.

Курс на айсберг?

Київрада ухвалила звернення до Президента України Володимира Зеленського з вимогою припинити політичні переслідування п’ятого президента Петра Порошенка. Київські депутати вважають, що в країну повернулися репресивні методи боротьби не лише з політичними опонентами, а й громадськими активістами і простими громадянами. «Припинити переслідування та репресивні заходи щодо Порошенка, громадських лідерів, волонтерів, військовослужбовців, активістів Євромайдану», –  вимагають у зверненні 68 депутатів. До речі, у Київраді немає жодного представника президентської партії «Слуга народу».

Кодують на поразку?

Соцмережами шириться інформація про ініціативу спорудити в Києві пам’ятник Іванові Богуну – на території військового ліцею, який носить його ім’я. Вже й відомий творець: вінницький скульптор Анатолій Бурдейний – автор монументальних робіт, встановлених у Вінниці та Україні. Є й фото майбутнього пам’ятника: вершник, що тримає в руці оголену шаблю. Правда, наче з доброго дива – та зброя… вістрям донизу. Загальновідомо: шабля донизу, які і гвинтівка багнетом у землю, означає відмову від боротьби. Простіше кажучи капітуляцію.  В історії нашої монументальної культури таке вже траплялося. І теж з національними героями України. 28 серпня 1968 року ЦК КПУ і Рада Міністрів УРСР постановили спорудити в Умані пам’ятник Іванові Гонті і Максимові Залізняку. Легендарний скульптор Іван Гончар створив такий пам’ятник, виготовив макет. Але ніхто не брався його ставити. Влітку 1971 року я у складі неофіційної депутації від уманців побував у майстерні Івана Макаровича. Нас було троє і ми хотіли вияснити причину.

Про дітей. Не лише у День захисту

Міністерство юстиції України за інформаційної підтримки Укрінформу зорганізувало онлайн-конференцію до Дня захисту дітей. Заступниця міністра Валерія Коломієць найперше привітала всіх зі святом і наголосила: Мін’юст щонайактивніше працює над подоланням та мінімізацією проблем українських дітей. Чиновники готують проєкти законодавчих і підзаконних актів для захисту й розширення прав малих громадян країни, ініціюють інтерактивні атракції за участі дітей.

А уряд гальмує…

Позначка економічного термометра України ще до початку пандемії  коронавірусу повзла у мінуси. А після запровадження карантину ось уже  третій місяць виробництво відверто потерпає. Як вітчизняній економіці зупинити падіння? Про це дискутували експерти на зустрічі за онлайн круглим столом в Укрінформі, яку ініціювала консалтингова компанія «CFC BigIdeas». 

Особливості мілітарної культури

Міністерство оборони України започаткувало серію брифінгів, щоб ознайомити широку громадськість з культурою військової символіки та її особливостями. Спікером першого, який відбувся в Укрінформі, був полковник Ігор Непота, співробітник міністерського відділу розробки та впровадження військової символіки ЗСУ. За його словами, інформаційний цикл має привернути увагу українців до особливостей мілітарної культури, розповісти про організації та структури, котрі ту культуру творять та уособлюють.

Не за понюшку тютюну

З нагоди Всесвітнього дня без тютюну біля Офісу Призидента відбувся брифінг «Захист юнацтва від маніпуляцій тютюнової індустрії та запобігання їхнього залучення до вживання тютюну та нікотину».

Дистанційна освіта: трансформація з манівців…

Онлайн-форум цифрової трансформації національної шкільної освіти, що відбувся в Укрінформі, зорганізували ГО «Фонд «Відкрита політика» та Науковий ліцей/пансіон «Міжнародна зелена школа ім. Клима Чурюмова». Щоб у підсумку жвавої дискусії дійти колективного експертного висновку: дистанційна освіта для переважної більшості українських шкіл стала справжнім випробуванням.

Плекаймо Довженків кіносад!

Український кінематограф завжди «страждав».
Беззаперечно, наша країна багата на талановитих акторів, режисерів, сценаристів, операторів… Але вітчизняна фабрика мрій, попри явний поступ останніх років, усе ще не може похвалитися масовим глядацьким попитом, як європейські чи американська кіноіндустрії. Українському глядачеві все ще привабливіше іноземне кіно. Часто не тому, що воно краще, а тому, що ми затято ведемося на зашкарублу звичку упосліджених: «українське не може бути цікавим».

Мертві бджоли не гудуть

«Через чотири роки після загибелі останньої бджоли – загине людство». Таке відкриття-одкровення відомого вченого Альберта Ейнштейна, на відміну від теорії відносності, ми на уроках фізики чи, принаймні, біології не вивчали. В Україні щовесни і літа масового гунуть бджоли. Ось і нині пасічницький сезон ледве розпочався, а вже полетіли сигнали біди із Полісся, степової Одещини, Сіверщини…

Сон карантинної ночі

«Всі плани поруйновано… В мене нема роботи… Я ніхто в цьому житті,.. не маю майбутнього. Я залишуся самотнім… Мені нічого не хочеться…»  Депресія чи переддепресивний стан ладні захопити зненацька будь-кого, навіть найбільшого оптиміста. Під час нинішнього уселенського карантину лікарі констатують наростання у людей негативних емоцій: тривожності, втоми, безсоння… Україна у цьому не виняток.

Блиск і злидні української фалеристики

Комісія державних нагород і геральдики у нинішньому вигляді, не тільки не потрібна, а й шкідлива… Про це на онлайн-брифінгу в Укрінформі  заявив директор виробничо-творчого об’єднання «Орден» Олександр Сопов. Захід для преси, власне, і приурочили 28-річній історії діяльності цього дорадчого органу при Президентові України,  покликаного виробляти єдиний підхід до розвитку нагородної та геральдичної справи. У який спосіб? Готувати проєкти нормативно-правових актів, висновки щодо порушених перед Главою держави клопотань про нагородження, узагальнювати практику нагороджень, провадити експертизу проєктів нагород.

Люди з майбутнього

Альфа ще маленькі, не сформувалися остаточно, але футурологи, маркетологи і психологи вже говорять про намічені тренди: покоління альфа буде жити в світі роботів, зруйнує ґендер, матиме високі моральні стандарти, зможе дожити до ста років та врятувати планету від сміттєвого хаосу. 

«Карантин Ковідович» і «світло знання»

Захопивши під жорсткий і жорстокий контроль цілу планету, вірус COVID-19 надто серйозно вплинув на кожну сферу нашого життя – від натхненної праці окремо взятого двірника до цілих галузей виробництва, до громад сіл, міст і самої столиці. Змінивши звичний уклад життя, міняє людську психологію – попри вік, соціальний стан чи рівень інтелекту. Соціум болісно звикає жити чи й виживати в умовах нового глобального виклику.

«Блондинки» у «сітях»

Хотів сьогодні переглянути з дитиною телеуроки, а опинився у справжній освітній медіабожевільні.

Нумерологічний аналіз агонії

Числа, які будуть актуальними для України з 2021 року, ще місяць тому викликали глибокий езотеричний сум. Тобто і поверхового погляду достатньо, аби зрозуміти, що нова програма через рік-два не дозволить владі (будь-якій!) і далі виводити за «лапки» народ, опускаючи його до рівня мовчазних низькооплачуваних трударів.

Олена Росінська: «Проблема зазвичай полягає не в самій події, а в нашому ставленні до неї»

Четвертий тиждень українці працюють і живуть у режимі посилених карантинних обмежень. За такої напруги перед лицем реальної пандемічної небезпеки психологічний чинник, очевидно, відіграє не меншу роль, аніж дотримання санітарних норм. Як не втратити психологічного здоров’я – про це спілкуємося із фахівчинею з медіапсихології та практичної психології, заступницею директорки Інституту журналістики Київського університету імені Бориса Грінченка Оленою РОСІНСЬКОЮ.

Чорнобиль: ціна брехні

Радянський академік Валерій Легасов пішов із життя у другу річницю Чорнобильської катастрофи, 27 квітня 1988 року. Його знайшли у зашморгу, у власній квартирі. Хтось вважає, він вчинив самогубство добровільно, дехто – ніби йому «допомогли».

Епітафія епітафії

Місяць тому їздили на Житомирщину, батьківщину моєї мами. Заїхали на цвинтар, де поховано бабусю з дідусем. Провідали могили рідних, родичів і просто знайомих. Життя швидкоплинне і коротке. Це усвідомлюєш, коли бачиш оті межові дати на надгробках: народження і смерті.

Що дивляться в «тюрмі народів»?

Впродовж квітня дуже уважно переглядав російські ютуб-канали. По декілька разів, аби визначити їхні політичні позиції. Застосував методологію своєї дисертації з історії української (звичайно, російськомовної) журналістики пореформеної «імперії зла». До речі, цю ідіому приписують Рональдові Рейгану, а насправді автор – його радник Ричард Пайпс.

Уроковикладальне,.. «мамахохотальне»…

Не встигли  «Відкриті уроки» від Міносвіти для школярів з’явитися на телеекранах, як до вчителів, що їх проводять, полетіли докори: купи помилок. То вчителька математики неправильно обчислить швидкість катера, а то на урокові української мови бідних білих ведмедів затурлять в Антарктиду. Вчителька географії сплутала назву океанів, що омивають Австралію. А з уроку історії ми почули  «ліванська війна», хоча йшлося про Лівонську, часів Івана Грозного. Та ще й викладачка обмовилася двічі…

Зиґзаґи небезпечної професії

До переліку особливо небезпечних професій – геройських пожежників, відважних льотчиків, моряків, наших вітчизняних поліцаїв-міліціонерів, що й досі ведуть «нєравний бой», – я б обов’язково додав професійних спортсменів. Найперше – боксерів та футболістів.

Час рентного прокляття

В безмежному морі інтернету вичитав, що у світі подекуди вже заходилися палити ретранслятори мобільного зв’язку. Через… нібито поширення ними коронавірусу. Це спонукає по-новому переосмислити теорію, за якою плоди просвітництва не повинні «бігти» попереду самого просвітництва.

3Д-технологіями проти коронавірусу

Важкі часи вимагають інноваційних рішень. Тому світова спільнота 3Д-майстрів переформатувала свою роботу, визначивши головним пріоритетом боротьбу з коронавірусом.

Голокоронація

Людство за свою історію пережило багато потрясінь – від стихійних лих (природніх та техногенних) до пандемій та воєн. І ось у XXI столітті суспільство має новий виклик – вірус, що з неймовірною швидкістю шириться планетою. І смертельна коса його страшна та розмашиста…

Депутат-блогер, або Бумеранг фатальної дев’ятки

Хедлайнером гастрольного туру коронавірусу в Україні став, без сумніву, народний депутат Сергій Шахов. Він першим із VIP-персон не побоявся зізнатися про глобальну хворобу, першим із-поміж впливових потрапив на лікарняне ліжко і ось вже два тижні поспіль веде репортажі просто з інфекційного боксу.

COVID. У дзеркалі Сімки

Вірус, обтяжений короною і карантином, автоматично змушує шукати бодай якийсь привід для оптимізму. Сам пошук апріорі невдячний, бо цей «позаклітинний інфекційний агент» (характеристика із Вікіпедії) хоч і загрожує найбільше легеням, проте нахабно укорінився у нашому мозку, змішавши реальну симптоматику з класичною іпохондрією.

Вірусний «облом» українського спорту

Початок 2020 року в українському спорті видався багатообіцяючим. «Наш перший серйозний виклик – успішна підготовка, завоювання ліцензій та виступ українських спортсменів на Олімпіаді-2020 в Токіо. Окрім того розвиватимемо масовий спорт, фізичну культуру та пропагуватимемо здоровий спосіб життя», – заявив голова новоствореного Держагентства спорту Сергій Левчук.

Нумерологія вибору: Україна між двома вірусами

З’явилося звернення голови Спілки журналістів ДНР-ЛНР Віктора Петренка до українських колег, де він, бачте, запропонував свої умови для початку діалогу з Україною…
З того боку вимагають виведення ЗСУ за межі кордонів Донецької та Луганської областей у межах 2014 року, виплату контрибуції і покаяння за війну. Мовляв, лише після цього донеччани погодяться сісти за стіл переговорів.
Тобто, вважай, ніколи…

 Шевченкове ярмаркування

У розпал літа 1845 року Тарас Шевченко побував на Іллінському ярмарку, одному із найзначущіших у тодішній імперії. Ця торговиця виникла у Ромнах, але потім її перенесли до Полтави. За товарообігом ярмарок поступався лише Нижегородському та Ірбітському на Уралі:  приймав до сорока  тисяч люду (вдвічі більше за тодішнє населення Полтави!) – з усіх усюд Росії та закордону.

Гаряче дихання Холодного Яру

…Мертвого Василя притягли до батьківської хати, зігнали туди всю родину, закрили знадвору і підпалили. На щастя, підоспіли холодноярці, родину врятували, пожежу загасили, а головного отамана Холодного Яру Василя Степановича Чучупаку поховали на центральному цвинтарі Мельників.  Так вогнем і мечем  чекістські загони душили спроби українських селян захистити себе від торжества бандитського більшовизму, збудувати самоправну незалежну державу.

Чи всі освічені грамотні?

Напевне, більшість людей знає, коли ставити апостроф, не каже «моя автобіографія», розрізняє поняття «проблема» й «дилема»… Завдяки британському серіалу «Шерлок» тепер додалося глядачів, які відрізняють соціопата від соціофоба (фанати точно зрозуміють). Але навряд, чи серед нас є людина, котра без легко і чітко вимовить найдовше, на тридцять літер, слово в українській мові: дихлордифенілтрихлорметилметан. На перший погляд, цей слововитвір не потрібен в повсякденному житті. Але ж інсектицид із такою страшною назвою використовується проти комарів, шкідників бавовнику, соєвих бобів, арахісу, попереджає епідемії тифу й малярії. Але до чого це?

«І корабель пливе». Нова хвиля українського кіно

З кожним роком український кінематограф не лише стрімко зростає та розбудовується, а й шліфується, граниться. Як коштовний камінь. Звісно, конструкція поки що хистка, але крок за кроком вивершуються основи, зміцнюється фундамент. Регулярно відбуваються кінопрем’єри, українські фільми здобувають нагороди престижних світових фестивалів, поступово налагоджується співпраця кінокомпаній з державою, іноземними партнерами.

Знак м’якшення чи м’який знак?

«Покочуся, повалюся…» — приповідала Змія в українській народній казці «Івасик-Телесик». Схоже, те саме, якби вмів говорити, вже міг би сказати про себе й новий правопис. Події розгортаються стрімко: 22 травня 2019 року Кабінет міністрів України, перевищивши надані йому повноваження, затвердив свіжоспечені мовні правила. А оце у видавництві «Наукова думка» новація побачила світ.

Перемога зі сльозами на очах

Держстат оприлюднив дані про інфляцію в 2019 році. Споживчі ціни за рік зросли на 4,1%. Нацбанк формально досяг мети щодо інфляції, зафіксованої в «Основах грошово-кредитної політики на 2019 рік і середньострокову перспективу»: 5%±1 в.П.

Чи б’ють того, кого люблять?

В елітному районі Києва кричала жінка. Просила допомоги. Гукала з припаркованої автівки: у кабіні була з чоловіком,  з’ясовували стосунки. «З’ясування» зайшло надто далеко: обличчя жінки вже заюшила кров…

Морозяний подув нормандського вітру

Груднева зустріч лідерів «Нормандської четвірки», останнє засідання якої проходило три роки тому, вселяла оптимізм. Адже йшлося про підготовку плацдарму для  реінтеграції непідконтрольної частини Донецької і Луганської областей. Але знову з’ясувалося, що на цьому шляху чимало каменів для спотикання.

Мертвий сезон

До теми мандрівок горами у міжсезоння навернув опублікований у «Грінченко-інформі» матеріал «Як ми на Піп Іван ходили».

Бранці наші менші

От-от забринить сльоза і впаде на іржаві ґрати між нами. Такими сумними і запопадливими очима дивиться на тебе те звірятко. Воно навпроти, у неволі. А ти прийшов, заплативши за те щоб роздивитися живу істоту… Побачив та й пішов собі. 

Життя на дорозі не валяється

Щоденно чуємо приголомшливі факти, пов’язані із небезпекою на автошляхах України, і, що найгірше, вже не дивуємося. Тим часом, за сухими цифрами аварій – людські життя, скалічене здоров’я, матеріальна шкода.

Браницькі «воші»

Вони неймовірні – чернігівські ліси. Зелена, шумлива оаза влітку і мовчазна та сувора в білому вбранні взимку. Прадавні сіверські бори зачаровують своєю таємничістю і нескінченністю, дивовижею та гармонією.

Можливості для наполегливих

Ярослава Стельмашенка можна вважати студентом із солідним стажем. Роттердамська Школа Бізнесу, у якій нині навчається – не перший його закордонний виш  До того студіював менеджмент в університеті Козьмінського (Польща), здобув магістратуру у Варшавській школі економіки і навіть навчався за обміном у Сінгапурському університеті.

«Їде маршрутка, як собача будка…»

Таким убивчим рядком починається одна із пісень легендарного українського виконавця Кузьми Скрябіна. Кузьму пам’ятатимемо як чудового співака, телеведучого і просто щиру людиною, якій не була байдужою рідна країна…
Але зараз не про Скрябіна, а саме про маршрутки.

Через терни до НАТО?

Україна отримала незалежність у 1991 році, коли вражена цвіллю тоталітаризму система Радянського Союзу склалася, неначе картковий будиночок. Колишні радянські республіки Балтії поспішили влитися у Союз Європейський, а для гарантії  власної  безпеки – у блок  НАТО.
В ЄС, США і НАТО чудово розуміли, що Російська Федерація, яка на той час перебувала в занепаді і під окупацією криміналу, рано чи пізно заявить свої претензії на світове лідерство, відкинувши геть «чужий і чуждий» лібералізм. Зрештою, так і сталося. Для повернення і розширення впливу  Росія потребувала сателітів, передовсім серед колишніх союзних республік. Основними донорами у європейській частині для неї лишалися слов’янські Україна і Білорусь, а на Кавказі – православна Грузія. Їх Росія використала  як своєрідний  бар’єр перед зростаючим впливом НАТО, нав’язавши умову лишатися у позаблоковому статусі.

Переїхати і не «погоріти»

Пам’ятаю перший приїзд до Києва, трирічної давнини. Емоції залишилися на все життя. Мешкав тоді в Одесі, навчався в Національному університеті «Одеська юридична академія». Були двомісячні зимові канікули, тому  вирішив не лише подивитися Київ, а й пошукати роботу для можливого переїзду. Тобто їхав ще й на оглядини. У столиці мав родичів, отже проблем із житлом не було…

Нумерологія «зеленої вертикалі»

З нумерологічної точки зору вони одного поля. Вже не раз писала, що езотеричні програми Путіна та Зеленського дуже схожі. Як мінімум, обидва президенти своє власне лідерство не можуть реалізувати поза кланом, що всадовив їх на трон.

По землі, як по лезу

«Пан знизив голос…
– Землю скуповую, бо ще не досить маю…
Каже і дивиться поверх діда…
Закипіло в старого на серці від такої неправди…
– Ой паночку…
І злякався дід, що посмів… та продовжує улесливо:
– … Вашій же мосці пів світ належить…
Пан обурився. Він сам те зна, що пів світу…
– Але ж не цілий світ…»

Загралися… до смерті

«Cлабка стать» стає сильнішою і вже не просто зрівнялася у правах із «сильною», а й часом домінує над чоловіками. «Жінка завжди права»,  –  переконання дедалі впевненіше вкорінюється в суспільстві…

Між нами прірва

Пам’ятаєте російську атомну субмарину «Курськ»? Ту саму, трагічне зникнення якої з радарів 12 серпня 2000 року Путін лише за кілька днів прокоментував коротко і буденно: «Она утонула». Наче не про катастрофу з численними людськими жертвами йшлося, а про якесь прикре непорозуміння.

Запліснявілий «Мінськ»

Термін придатності Мінських угод давно минув. Їх уже не можна виконувати. Це треба було робити, коли їх тільки-но підписали, у 2014-му. Чи в першій половині 2015-го, коли з’явився Мінськ-2. А тепер що ж…

Забута битва

620 років тому на берегах Ворскли відбувся бій із золотоординцями, який істотно вплинув на перебіг європейської історії.

Цар на псарні

Жіночка вигулює кучерявого песика, що бадьоренько дріботить біля її ніг. Цуцик тицяється мокрим носом у черевики зустрічного.
– Не бійтеся. Він не кусається, – щебече господарка. Заспокоюючи не так чоловіка, як переляканого кобелька…

Водій без прав, а ми у кузові

Людству відомі декілька форм правління: деспотизм, тоталітаризм, технократія, охлократія, демократія. В Україні нібито демократія: джерелом влади є народ – демос. Але той демос неоднорідний: і науковець – демос, і тисячі простих робітників чи селян – також демос. Якщо в полі зору науковця загальнолюдські проблеми, то тисячі звичайних людей такими «дрібницям» не заморочуються –  живуть у врівноваженому ритмі: встав, поїв, сходив…

Рагулі

Поруч мене зранку розташувалась компанія. Навіть побіжного погляду достатньо: наші. Дві жіночки чомусь натирали піском ноги, (як пояснили потім, що це такий корисний масаж), їхні чоловіки на жахливому суржику обговорювали подробиці туру, доки не дійшли згоди, що краще б відпочили вдома, на Чорному морі: «в Европу едет тот, у кого нет денег на Одессу».

Тепле пиво Житомирського книжкового форуму

Утла пішохідна вулиця Михайлівська в Житомирі, на яку не ступав останні десять років, ніби теж отримала безвіз: причепурилася невпізнанно та модерно – і людьми, і нерухомістю. Вона тепер із безліччю крамничок та гаштетів пахне спокоєм, парфумами і кавою.
У кав’ярні «розбалуваної Галі» весь персонал навіть розмовляє державною мовою! Трохи нарочито, зате відзіґорно – і направду втішно.

Реалії “Зони”

Незаконні збройні формування «ДНР» щільно вкорінилися в Донецьку. Як би ми не звинувачували в тривалому конфлікті Російську Федерацію, факт залишається фактом: Київ не віддав наказ на ліквідацію бойовиків, які, «звільнивши» Краматорськ і Слов’янськ, п’ять років тому вільно, мов хазяї, ввійшли до столиці Донбасу.

У мазанці жити, «антишашлик» поживати…

У Львівському парку культури люди насолоджувались ЕКО-ФЕСТОМ. Ціле еко-містечко, 20 локацій, майже 100 майстер-класів та 24 години активності!

Щасливе число тринадцять

Квітень 2014 року став для Донбасу переломним. Нерішучість українського уряду і політиків, яку можна  назвати й злочинною, призвела до розгортання проросійських проявів і сепаратизму. Колись процвітаючі мегаполіси стали фортецями, а їхні околиці –  руїнами. На південний бастіон перетворився Маріуполь, промисловий центр і морські ворота не лише Донецької області, а й усієї України.

Земля і слово

Гарячі ток-шоу на телеекранах, що дихають одне одному у потилиці, веселі шоумени, готові повсякчас розважати народ, нові «зірки» на глянцевих обкладинках модних журналів, свіжі новини з місця подій, політика – такою бачить загал журналістику. Але гляньмо за лаштунки. Побачимо важливу частину професії, її мозок – аналітику, спеціалізовану журналістику.

Довгий шлях обіцяного

Помітний український журналіст Дмитро Гордон  прокоментував результати другого туру президентських виборів патетичним відеозверненням: «Перемога Зеленського –  це успіх усіх нас, перемога молодої української демократії … Я хочу, щоб в політику прийшли молоді хлопці – діти перших років незалежності».

Троянський кінь з російським паспортом

У Кремлі розпочали «паспортну окупацію» анексованої частини Донбасу: оголошено про масову роздачу місцевим мешканцям російського громадянства. «За бажанням», звісно.

То фарбувати чи чистити?

Соціальна мережа рясніє зойками та зітханнями з приводу новин про «нові» політичні проекти, «нове» бачення, «нові» походу у владу тощо.

Кого обрав би мудрий власник?

Обирай Президента так, ніби обираєш виконавчого директора для власної компанії!

Дізнатися, щоб змінитися

Вуйко Дезьо спокійно мені пояснив: «Віра – це для мене річ очевидна. Вірити – це просто і водночас надзвичайно складно. Ми маємо Книгу. Там усе написано чітко, зрозуміло і ясно. Здавалось би, не повинно бути проблем.  

«Путін’югенд» збився у зграї

На підприємства російського оборонно-промислового комплексу (ОПК)  згори розіслали  настійливе побажання створювати загони військово-патріотичного руху «Юнармія» – повідомило видання «Комерсант».

Хто за кого?

За три тижні до президентських виборів на цю тему вже починають сперечатися навіть не знайомі між собою люди, десь у транспорті чи в перукарні, а що вже казати про знайомих? Так-от, проаналізувавши електоральні уподобання своїх приятелів та приятельок, я зробив для себе деякі висновки. До речі, деколи з їх боку це мало вигляд спроби мене загітувати.

«Заштокане» задзеркалля

«Друзі, раді вам повідомити…»  –  ось уже кілька днів захлинається на FM-радіо, пхається у всі інтернет-шпарини видавництво «Брайт Букс».
Що ж то за алярм, що то за «нова радість стала, яка не бувала»?

Мовою рідної казки, а не окупанта

Після проголошення Незалежності мова для багатьох українців стала чи не найпотужнішим виявом національної та культурної ідентичності. Набирають потуги  націоналістичні рухи, виникають нові організації, розширюючи коло симпатиків. Суспільство міняється: пересічного українця вже не страхає велелюдна факельна хода у Києві та інших містах країни у день народження Степана Бандери, а «Правий сектор» перестав бути чуперадлом навіть для мешканців Криму і Донбасу.

Екзамен на політичну зрілість

В першій половині року українці мають скласти іспит на здатність належним чином відповідати на сьогоднішні виклики і загрози. За результатами голосування буде видно скільки нас і наскільки пройнялися розумінням, що запорукою нашого благополуччя і добробуту є суверенна Українська держава. І що її збереження – це збереження наших нащадків.

Звіринець смерті

Понад місяць тому під Міністерством екології та природних ресурсів України кияни влаштували мирну акцію, щоб звернути увагу на жорстоке поводження з тваринами у звіринці Покровська. В цьому місті – найбільший зоопарк Донеччини, куди привозять на утримання тварин з усієї країни, зокрема, й колишніх циркових.

Язик на мову

Почитав оце ламентації одного справді поважного ветерана журналістики. Про мову. Про російську мову, яку, мовляв, сліпацьки ненавидить та частина українських націоналістів, яку автор називає «дурною». Що це, мовляв, крає Україну на українськомовний Захід і російськомовний Схід. Що не треба сахатися розумних російських сайтів, бо там, мовляв, не всіх Нємцових ще вибили. Що без російської і дієвої контрпропаганди не буде. Що, зрештою, «не можна ненавидіти мову Олександра Пушкіна або Антона Чехова через те, що росіяни зараз вбивають українських (в тому числі й російськомовних!) громадян».

Таке захопливе читання

Ілюстратор Женя Миронюк оздоблює дитячі книжки справжніми мистецькими перлами. А радше сказати – осучаснює видання. Вони мають вабити з першого погляду, проситися до рук.
Її книжки успішно конкурують з популярними інтернет-ресурсами. Якою ж магією творчості володіє художниця, яка створила вже свою чималу авторську книгозбірню?

Європейська terra incognita Курта Кайндля

Євросоюз мав би стати панацеєю від усіх наших геополітичних, економічних та соціальних проблем. Така колективна думка витає в українському просторі щонайменше п’ять останніх літ.

Підсліпуватий «Свідок»

Автори передачі «Свідок», як і натхненники-ідеологи  її засновника – телеканалу НТН, намагаються дотримуватися заявленого формату: вбивства, шахрайства, трагічні чи курйозні випадки, резонансні події. Звісно, є у цій програмі і соціально важливі та й цікаві сюжети. Як наприклад, про ініціативу львів’ян позначати пішохідні переходи поблизу шкіл додатковими інформаційними знаками. Сподіваємося, водії будуть уважнішими. Відстежували репортери й епопею з початком опалювального сезону.

Крафтове пиво у столиці шампанського

Солод, хміль, вода та дріжджі – складники класичного пива. Порівняно віднеавна до цього рецепту пивовари почали додавати різні нап