Від початку повномасштабного рашистського вторгнення західний кордон України став критично важливим маршрутом життєво необхідних товарів, зокрема й військової допомоги, експорту вітчизняної продукції. Але від 6 листопада 2023 року розпочалися страйки на українсько-польському кордоні.

Того дня перевізники Варшави заблокували рух на трьох пунктах пропуску: Краківець-Корчова, Ягодин-Дорогуськ, Рава-Руська-Гребенне. Учасники акції пропускали щогодини лише одну вантажівку. Вже двадцятого лютого 2024 року блокада стало цілковитою, на всіх пунктах. Не пропускали ані гуманітарну допомогу, ні військові вантажі, ані автобусні рейси. Українські компанії через простій втрачали мінімум один мільйон гривень на день.

– Вся блокада на українсько-польському кордоні має лише одне підґрунтя – російські гроші, які заходять у Варшаву і спричиняють увесь цей безлад, щоб знищити нашу економіку, – вважає Руслан Паращич, президент Міжнародної транспортної асоціації України. – Польща, як і Туреччина, нагріває руки на тому, що купує українське зерно, вкрадене росією. На цьому гріють руки не всі поляки, а певна група прорашистських сил, які змінюють назви фірм та вдало обходять санкції.

Керівник української асоціації не має жодного сумніву, що уряд Польщі, зокрема аграрне міністерство, потурає цьому беззаконню, бо «мають дешеве зерно і перепродують його, видаючи за власне».

– Вже були зустрічі в ЄС, Європарламенті, де Польщі дали зрозуміти, що у неї є як можливості, так і зобов’язання, – зауважує Руслан Паращич. – Коли Варшава вступила до ЄС, отримала величезні вливання у свою економіку, а тому має законно працювати на ринку. Польща не має права забороняти експорт будь-якої продукції у транзитному режимі. Тому зараз доходить до етапу, коли вимушено мусить розблоковувати кордон, керуючись вимогами Європейського Союзу.

Політолог Олексій Якубін уважає, що ці протести пов’язали польську владу та опозицію можливими інтересами. «Скоріш за все частина польських аграрних компаній мали вплив на попередню владу, мають і на чинну».

– Українсько-польський кордон – це не просто митниця із Варшавою, а кордон України і ЄС. Тут юрисдикція Європейського Союзу – Шенгенський кордон, – наголошує експерт. І радить українцям зняти «рожеві окуляри» щодо Польщі: – Безумовно, маємо бути вдячні цій країні і за військову допомогу, і за підтримку біженців, але не потрібно забувати, що між країнами є конкуренція, зокрема в економічній сфері. До слова, вона тільки збільшуватиметься.

Охарактеризував політолог і нинішню роль польського прем’єра Дональда Туска:

– В нас очікували, що прийде проєвропейський Туск, буде активніше реалізовувати політику Європи щодо України, яка і полягає у відкритості торгівлі. А виявилося, що Туск орієнтувався на польську кон’юнктуру. Він побачив, що для збереження власної політичної влади потрібно орієнтуватися не лише на загальноєвропейські норми, а й на польські моменти. До того ж він зрозумів, що протести на кордоні можна використати для вигідних моментів у структурах ЄС для Польщі.

Коментуючи підсумок недавньої зустрічі українського і польського прем’єрів, Олексій Якубін сумно пожартував: «З того, що бачу – Туск зі Шмигалем домовилися «домовлятися».

– Польща, як і деякі країни Східної Європи, відстоює позицію, що треба вводити певні обмеження та квоти і за таких умов зберігати доступ українських товарів на ринок ЄС, – зазначає експерт. – Україну ця позиція не зовсім влаштовує, але тут є нюанс: рішення в ЄС приймаються консенсусом, тому маємо робити все, аби домовитися з Варшавою.

Олексій Якубін поки що не бачить у цьому важкому діалозі видів на компромісне рішення.

Втім, на думку Руслана Паращича, те, що високопосадовці двох держав зустрічаються тепер, а не на початку блокади, це добре.

– Нині є докази журналістів, дипломатів, політиків, що Україна ввезла 2,9 мільйона тонн збіжжя, а з росії отримали понад 13 мільйонів. Тобто, Україна має аргументи і чітку статистику. А тимчасом сама Польща втрачає дуже великі кошти через страйки на КПП. Вже не кажу про ЄС. Але розуміємо: протести розпочалися не випадково на тлі нашого контрнаступу та інших подій в країні. Через це ми не змогли виконати всі завдання, які стояли перед нами на фронті. Вони свого досягли… Зайшов мільйон євро для фермерів, а кожен отримав по 100 євро.

Пан Руслан налаштований оптимістично. Вважає, що ситуація зміниться на краще, що буде зерновий коридор і суходолом. Хоча й визнає: «Із тими тоннами, які курсують через море, він все одно не зрівняється».