-
ВОЄННИЙ Щоденник
-
FICTION/OPINION COLUMN
-
ФОТОБУК
-
ДАЙДЖЕСТ
-
Нетлінне
-
На часі
«МАЛЬЧІКІ»
Народжені в СРСР добре пам’ятають пісні Булата Окуджави воєнної тематики. Йшлося в них про події Другої світової та захист рідної землі.
У ПАМ’ЯТІ – НЕВМИРУЩІ
У День захисників і захисниць України в Київському столичному університеті імені Бориса Грінченка урочисто відкрили оновлену Стіну пам’яті – на честь студентів, випускників і викладачів вишу, які віддали життя, боронячи Батьківщину від рашистської наволочі.
ТУРБУЛЕНТНІСТЬ
Усе в цьому світі взаємопов’язано, особливо, коли це стосується глобальних подій. Російсько-українська війна неабияк упливає на світову геополітику. Протистояння демократії та авторитаризму, здається, набуло пікового моменту. Про це свідчить відвертий шантаж кремлівського диктатора ядерною зброєю.
З БОГОМ І БЕЗ «ГУНДЯЙСТВА»!
Про духовну незалежність активно заговорили зовсім недавно, хоча в лабетах московської церкви Україна перебувала століттями. І нарешті 20 серпня 2024 року Верховною Радою України ухвалено закон, покликаний припинити діяльність релігійних організацій, що мають керівний центр в росії. Досі український політикум сторонився «церковного питання», вважаючи його таким, що розколює суспільство.
Архів розділу »
З перших вуст
Не «до лампочки»
Два роки поспіль Україна час від часу занурюється в пітьму. Сусідня «недодержава» методично обстрілює наші енергетичні об’єкти, інфраструктуру, і ми вимушено звикаємо до періодичної відсутності електропостачання.
На цю справді животрепетну тему спілкуємося з фахівцем. Олександр Харченко працює в компанії «Електрія ЮА» директором з продажу електроенергії.
Мирослав ГРИНИШИН: «Ми зможемо запропонувати цілком інакшу модель»
З Мирославом Гринишиним, заслуженим діячем мистецтв України, продюсером і театральним режисером, завідувачем кафедри музично-сценічного мистецтва факультету музичного мистецтва і хореографії Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, нас зазнайомив, як кажуть журналісти, «інформаційний привід». Науковці і практики кафедри, яку очолює пан Мирослав, суттєво оновили освітньо-професійну програму «Акторське мистецтво драматичного театру і кіно» для бакалаврського рівня вищої освіти.
Іван Піляк: «Східниця – це не міський курорт»
«Щороку днів на десять їжджу відпочити і попити цілющої водички до Східниці, і це, повір, заряджає енергією на цілий рік».
Таким красномовним аргументом мій старший колега Валентин переконав мене разом помандрувати у цей карпатський дивокрай. Валентинові 84, але він навдивовижу впевнено почувається за кермом. Здолавши за пів дня майже сім сотень кілометрів гарної дороги, ми надвечір спинилися на східницькій околиці.
Сергій СЕРОШТАН: «Херсон на лінії фронту, тому в нас щодня багато викликів»
В умовах війни особиста безпека стає буквально життєво важливим завданням кожного. Вибухонебезпечні предмети – це те, що нині загрожує нам повсюди і повсякчас. Щодня тисячі працівників ДСНС, поліції та військових рятують нас від цієї біди. Серед них і група піротехнічних робіт аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління ДСНС у Херсонській області, яку очолює Сергій Сероштан. В Державній службі надзвичайних ситуацій Сергій В’ячеславович працює вже 27 років, з них 14 років – у піротехнічній сфері.
Архів розділу »
Постаті
Правдиве шаманство Георгія Ткаченка
Наприкінці 80-х, а може й на початку 90-х пощастило мені побачити й послухати нашого кобзаря/бандуриста Георгія Ткаченка. Гурточок добірних українських інтеліґентів якось умовив діда поспівати нам, а оскільки той уже ледве ходив, то привезли його машиною в Академмістечко, на квартиру одного з учасників нашого гурті «Чумаки».
Незламної волі
У найлихіші часи Україна народжувала бійців. Незламних, одержимих Серед них — Ірина Сеник, яку виховували дві великі школи: школа ОУН і школа митрополита Андрея Шептицького. Член Організації Українських Націоналістів та Української Гельсінкської групи, довголітній політв’язень, поетка, талановита вишивальниця, громадська діячка – все це вмістилося в біографії незламної галичанки.
Параджанян-Параджанов: за кадрами та ґратами
Сторіччя тому в самому серці Сакартвело – Тифлісі, у місті веж та виноградної лози, народився вірменин, який став каталізатором зародження українського протесту. Вірменин, творчі сили якого недооцінила радянська влада. Який виріс у Грузії та сидів у радянській в’язниці за український націоналізм. Саркіс-Сергій Параджанян-Параджанов, якого один із чільних представників українського шістдесятництва режисер Лесь Танюк назвав «Кола Брюньйоном українського кіно».
«Світличник»
Безстрашний, чесний, наполегливий, «доброокий». Він визначав долю творів Василя Стуса. Його найкращим другом був Василь Симоненко. Його київська квартирка на вулиці Уманській ставала осідком легендарного київського «Клубу творчої молоді». І прихистком для шістдесятників.
Архів розділу »
