Повномасштабне рашистське вторгнення змусило українську журналістику пройти через найскладніший етап трансформації. До фізичної загрози ворожої навали доєдналися економічні, інституційні ризики. Дослідження Інституту масової інформації (ІМІ) допомагають зрозуміти, як під впливом кадрового голоду, міграції журналістів та аудиторії змінилися структура, формат репортажу і новинних матеріалів.

До початку великої війни значною опорою для медіа був стабільний рекламний ринок. Нині він катастрофічно скоротився, особливо в регіонах. Бізнес тепер більше зацікавлений розвивати соціальні мережі. А тому багато медіа, опинившись в скрутному економічному становищі, перейшли на режим жорстокої економії. Зокрема, переорієнтувалися на максимально стислий формат матеріалів: лишень короткий оперативний фактаж. Для багатьох аналітичний контент, розлогі репортажі та інші великоформатні жанри  вже не по кишені.

За даними досліджень ІМІ та соціологічних опитувань, для більшості споживачів інформації соціальні мережі стали основним джерелом, а Telegram, очолив цей список. Традиційні медіа змушені наздоганяти аудиторію на нових платформах. І тепер змість класичного текстового нарису, з’являється пост на Telegram-каналі. А головним елементом репортажу стають «сирі», необроблені кадри з місця подій (відео прильотів, кадри з GoPro-камер військових), іноді – у супроводі тесту, що за формою нагадує звичайну текстівку до світлин.

Тож перед журналістами постало нове завдання: робити нові короткі формати, але не втрачати в них достовірність фактажу.

Такі «дикі перегони» лаконізму множать серйозні проблеми. Найперше –  стають вразливими для маніпуляцій та фейків: анонімні телеграм-канали системно поширюють неперевірену інформацію. Для прикладу, молодь охоче користується Tik-tok як універсальною платформою, а там засилля фейків.

Війна породила серйозну кадрову журналістську кризу. Частина медійників пішла на фронт, хтось подався з країни, хтось змінив професію через виснаження та фінансову скруту. Українські журналісти, редакції – під постійним прицілом російської вояччини. Тому наші медіа намагаються максимально спростити внутрішні процеси. Нині справді час універсальних медійників, які досконало володіють майстерністю репортера, фотографа, оператора. І комбінуються з користувацьким контентом самої аудиторії.

Звісно, це не скасовує базові правила та журналістські стандарти. Як свідчать результати дослідження ІМІ за підсумками 2025 року, середній рівень дотримання стандартів онлайн-медіа в Україні залишається вищим за 90%.