Ця пивниця-музей постала у самому центрі Мюнхена, навпроти відомої броварні «Hofbrauhaus». «Біркельнери» у традиційних баварських костюмах ґречні і метиковані, добре знають свою справу, порадять саме те пиво, яке прийдеться вам до смаку: фірмові «Lager», «Dunkel» чи «WeiBbrier». 

А у старовинній шафі-вітрині красуються такі ж раритетні пивні келихи –  різних епох і форм.

Пивниця «Ayinger» шанує своїх клієнтів. Особливо постійних, які шанують місцевий «пінний нектар». У таких почесних завсідників тут «іменні» літрові кухлі (Maßkrug) – зберігаються у спеціальній шафі, під персональними замками.

Відомим пивним закладом баварської столиці є ресторан «Augustiner-Keller»: його історія сягає ХІХ століття. Тут частують традиційним мюнхенським пивом за рецептами броварні «Augustiner». Перша документальна згадка про пивоварню датується 1328 роком. Монахи-августинці, схоже, знали толк у цьому напої. Очевидно, відтоді дійшла до нас чернеча премудрість «Рідке хліба не перебиває». Принаймні це висловлювання приписують саме баварським монахам, які варили ситний бок (bockbier) і вживали його під час постів.

Пиво з історією подають і в броварні «Вайєнштефан» (Weihenstephan). Їй понад 7 століть, і вона вважається найстарішою діючою пивоварнею світу. Розташована на пагорбі Вайнштефан, в будівлі колишнього однойменного монастиря, вона воістину є місцем паломництва знавців і шанувальників цього напою.  Ще й  визнаним усіма хранителем баварської та світової пивної культури, абсолютним критерієм якості.  З легкої руки абата Арнольда, який викупив права на виробництво і продаж пива у міста Фрайзінга, що був тоді столицею Баварії, на початку сорокових років ХІ століття з’явилася монастирська пивоварня Святого Штефана.  А в 1516 році біля воріт монастиря був зачитаний баварський закон про чистоту пива, підписаний Герцогом Вільгельмом IV Баварським.

У 1865 році, коли пивоваріння перетворилося у Німеччині з ремесла на науку, на той час уже державна пивоварня «Вайєнштефан» запропонувала перші курси пивоварів. За тридцять літ центральна школа отримала статус академії, а революційного 1919 року стала Коледжем сільського господарства та пивоваріння. 1930 року її долучили факультетом до складу Мюнхенського технічного університету. Тут отримали й отримують освіту пивовари з усього світу.  Якість пива «Вайнштефан» підтверджено унікальним правом використовувати як цехову емблему державний герб Баварії.

З Мюнхена – до Гарміш-Партенкірхена, гірськолижного курортного містечка на кордоні з Австрією, біля підніжжя найвищої альпійської гори Німеччини.

Було хмарно, а тому підйом на вершину перенесли на наступний день. Цього ж вечора відвідали місцеву приватну пивоварню з рестораном «Вгаuhaus Garmisch». Вона відроджує історичні традиції пивоваріння XVII століття. Всі сорти тутешнього пива варяться на воді району Цугшпітце з дотриманням уже згаданого баварського закону про чистоту цього напою. Пивоварня серед найпопулярніших місць, де пізнають багатство смаків справжнього баварського пива.

Саме тут, у Баварії я пізнав істинність висловлювання великого Гете «Кварта пива — це їжа для короля». Бо не тільки посмакував справжнім баварським пивом і поповнив свої колекції декелів (підставок під пивні келихи), а й захопився ідеєю вивчати та описувати історію світового пивоваріння.