Синя зала столичного Будинку кіно вкотре зібрала поціновувачів проєкту «Кінотерапія зі Стасом Сукненком». Цього разу йшлося про німе кіно 1920-х років та постать голлівудської суперзірки Рамона Новарро. Глядачам представили стрічку «Червона лілія» режисера Фреда Нібло, зняту 1924 року.

Ще до початку показу в залі панувала особлива атмосфера: відвідувачі жваво обговорювали класичний кінематограф, дехто ділився власними враженнями від попередніх зустрічей. На екрані – кадри столітньої давнини, у залі – сучасний глядач, який прийшов відкрити для себе епоху «великого німого».

Передуючи перегляд модератор і автор проєкту Стас Сукненко розповів про розвиток американського кінематографа 1920-х років, творчий шлях Рамона Новарро, тоді одного з найвідоміших романтичних героїв, справжнього символу раннього Голлівуду.

– Німе кіно змушує глядача уважніше дивитися й відчувати кожен кадр, – зазначив Стас Сукненко.

Фільм демонстрували українською мовою в авторському перекладі. Попри відсутність звичних для сучасного кіно спецефектів чи динамічного монтажу, стрічка – драматична історія кохання героїв Рамона Новарро та Енід Беннет –  прикувала увагу й залу від початку й до завершення.

Акторська гра чарувала, захоплювала. Емоційний світ персонажів аж до потаємних глибин відтворювали погляди, жести та міміка, пластика тіла… Справжнє мистецтво не потребує багатослів’я.

Після завершення сеансу тут-таки, в залі влаштували колективне обговорення. Глядачі ділилися думками про актуальність стрічки, особливості німого кіно та атмосферу старого Голлівуду. І про те, що такі зустрічі допомагають по-новому освоювати історію кінематографа, відкриваючи для себе маловідомі сторінки світової культури.