Про виклики, що постали перед українськими медіа у час війни, про те, як виживати регіональній пресі і якими мають стати українські видання після нашої перемоги, – говорили редактори і репортери регіональних ЗМІ під час онлайн-конференції, ініційованої Національною спілкою журналістів України.

За словами модератора зустрічі, голови НСЖУ Сергія Томіленка, давно визріла потреба в такій внутрішній медійній нараді для обміну досвідом і напрацювання пропозицій. Її узагальнення будуть предметом дискусії на Всеукраїнській нараді керівників українських медіа. Очільник НСЖУ презентував результати опитування, яке провели напередодні з представниками 100 регіональних ЗМІ. Картина така: з початку широкомасштабного вторгнення росії 28 відсотків видань тимчасово призупинили роботу, але згодом відновили, ще 28 відсотків працюють в офісі, як і раніше, 11% перейшли на дистанційну роботу в межах свого регіону, 10% переїхали і працюють в інших регіонах, а 8% припинили роботу і досі не відновилися. Найбільшою бідою багатьох місцевих медіа є нині відсутність реклами та коштів для повноцінної роботи. Бракує підтримки як на загальноукраїнському рівні, так і на рівні громад.

Секретар НСЖУ, головний редактор газети «Обрій Ізюмщини» Костянтин Григоренко зміг евакуюватися з фронтового міста і відновив випуск газети у Львові. Він розповідає, що його редакція лише на тиждень припиняла працю через авіанальоти. І вже наступного дня після початку війни поновила сайт. Пан Григоренко переконаний, що такими, якими були до війни, газети здебільшого вже не будуть. За його прогнозом, відновляться хіба відсотків 30 довоєнних видань. Але найоптимальнішою схемою, на думку головного редактора, буде об’єднання видань. До найвпливовіших, найцікавіших мають приєднатися ті, хто з об’єктивних чи суб’єктивних причин не знайшов свого масового читача а то й збанкрутував. Таким чином нові реформовані ЗМІ матимуть шанс вижити. Також необхідно шукати нові платформ для медіа онлайн, адже біржі прямої реклами працюють лише з сайтами.

Невтішні прогнози Костянтина Григоренка про долю паперових видань: вони, вважає фахівець, якщо й виходитимуть, то обмеженим тиражем і на певній території. Адже після цієї війни люди неминуче обиратимуть: передплачувати газету за 200-300 гривень чи відкласти ці кошти на нагальніші потреби.

Непокоїть редактора «Обрію Ізюмщини» і саморегулювання медіа. Держава, переконаний він, не повинна втручатися у редакційну політику незалежних видань. «Після закінчення війни мусимо дотримуватись кодексу журналістської етики, професійних стандартів та забути про плагіати, «чорнуху» і «джинсу», закликає колег Костянтин Григоренко. – Інформаційна гігієна і саморегулювання – перший крок доступу до ринку реклами».

Учасники онлайн-конференції багато і справедливо ремствували на «Укрпошту», яка затримує, а часто й зовсім не доставляє газети навіть на територіях, де нема бойових дій. Монополіст на українському ринку доставки друкованих видань запустив пересувні поштові відділення, які працюють вкрай погано. Організація цієї важливої справи не витримує жодної критики. Керівники ЗМІ обурені: топ-чиновники «Укрпошти» вояжуть Європою, але не здатні вивчити та перейняти там цінний досвід ефективної роботи аналогічний підрозділів, тієї ж таки Франції чи Німеччини.

Олена Калайтан – головна редакторка колись найтиражнішої газети Маріуполя. «Тепер у нас немає газети взагалі, бо немає Маріуполя, нема передплатників», – ділиться болем. Їхню редакцію розграбували російські мародери, підім’яли під себе бренд видання і тепер поширюють фейкову газету. Ще на початку квітня вона повідомила про це листом НСЖУ. І звернулася з проханням зафіксувати цей сигнал, аби потім можна було відшкодувати збитки редакції, адже втрата обладнання, крадіжка бренду та авторських прав – це кримінальний злочин.

Участь у конференції взяли й працівники офісу НСЖУ. Ключові моменти, порушені учасниками, узагальнила Ліна Кущ, одна із керівників координаційного штабу спілки. Наголосила на значущості всіх проблем, як порушували колеги з регіонів, і на важливості оприлюдненого досвіду виживання – бодай задля підтримки одне одного.

Медійники закликають владу створити фонд державної підтримки ЗМІ. Ліна Кущ зауважила: всі пропозиції буде долучено до спільного документа, який винесуть на розгляд парламенту, уряду, РНБО та обласних військових адміністрацій, адже йдеться про нашу інформаційну безпеку, яка у нинішній війні життєво важлива.