У центрі Бородянки облаштували меморіальний простір, присвячений подіям російської окупації. Навесні 2022 року російські окупанти принесли у це селище на Київщині смерть і руйнування. Стражденним свідком тих подій став пам’ятник Тарасу Шевченку на центральній площі Бородянки. Його погруддя було пошкоджене обстрілами, а на постаменті залишилися сліди варварства. Фотографії понівеченої скульптури на тлі зруйнованих багатоповерхівок поширилися світом. Монумент став символом пережитої Бородянкою трагедії.

У мирний час на постамент памʼятника увічнювали рядки з поезії Тараса Григоровича «Чи ми ще зійдемося знову?»:

Свою Україну любіть,
Любіть її… Во врем’я люте,
В останню тяжкую минуту
За неї Господа моліть.

З початком рашистського вторгнення ці слова набули для бородянців особливо глибокого сенсу – після всіх жахіть, що їх люди пережили в окупації. Відбудовуючи рідне селище, відновлюючи центральну Шевченкову площу, громада вирішила зберегти свого Тараса таким, яким він вийшов із того пекла – з кульовими отворами та іншими знаками російського варварства. Сам постамент відреставрували, щоб забезпечити конструкції стійкість. А частину старого облицювання з викарбуваними словами Шевченка вирізали й розмістили біля основи оновленого пам’ятника.

Поряд облаштували павільйон, де представлено стінописи художників, зняті зі стін пошкоджених бородянських будівель. Серед них і відома «Гімнастка» британського художника Бенксі, який відвідав Україну в листопаді 2022 року. На малюнку у чорно-білих тонах зображено дівчину, яка виконує стійку на руках. Вона з’явилася на руїні багатоповерхівки якраз навпроти площі Тараса Шевченка. Попри застереження автора, що робота втратить сенс, коли її перенесуть з первісного місця, малюнок вирізали, і тепер він музейна реліквія. Є в цій експозиції стінописів портрети Лесі Українки та полеглого українського воїна, Героя України Дмитра «Да Вінчі» Коцюбайла. Їх створив французький вуличний художник Крістіан Гемі, відомий під псевдонімом C215, який творив у Бородянці 2023 року.

А пошкоджені будівлі, чиї стіни знали ці фрески війни, частково демонтували, частково відновили. Життя бере своє. Бородянка поступово змінюється. Відроджується новими будівлями, впорядкованими вулицями, дорогами, громадськими місцями. Заліковує рани.

У липні 2025 року відроджена площа Тараса Шевченка стала частиною проєкту «Київщина. Місця пам’яті». Простір доповнили освітленням і проєкцією рядків із поеми Шевченка «Кавказ».