Поза квітами і листівками

Ця подія нерозривно пов’язана з боротьбою жінок за свої права. День, коли проблеми ґендерної нерівності, сексизму, репродуктивних прав та насильства щодо жінок стають головним питанням. 

Зародження

З середини ХІХ століття жінки в усьому світі почали мітингувати за свої права. 8 березня 1857 року робітниці в Нью-Йорку вийшли на демонстрацію, вимагаючи рівної оплати, 10-годинного робочого дня, права голосу та кращих умов праці. Ці події призвели до створення жіночих профспілок. Витоки самого свята сягають 1909 року, коли в США соціалістична партія організувала «Національний день жінки». Наступного року, надихнувшись американським прикладом, Копенгагенська конференція соціалісток заснувала «День жінок», присвячений боротьбі за виборче право.

Вже 1911 року Міжнародний жіночий день вперше відзначили в Європі: в Австро-Угорщині, Данії, Німеччині, Швейцарії. Та лишень 1977 року ООН офіційно визнала 8 березня Днем боротьби за права жінок і міжнародний мир.

Міжнародний жіночий день зазнав значної трансформації під час радянської епохи в Україні. 1921 року він став офіційним святом, жінки отримали доступ до освіти, роботи та доходу – це був значний крок уперед. Проте після Голодомору та репресій радянська влада почала змінювати акценти. Аборти заборонили, процедуру розлучення юридично ускладнили, а наголос зробили на важливості материнства. З 1966 року 8 березня стало офіційним вихідним днем, остаточно перемістивши його з публічного простору до сімейного кола. Це трансформувало сприйняття події: її почали асоціювати зі святом жіноцтва, материнства, весни та «квіточок».

Як «святкує» світ

Переважно у Європі 8 березня є приводом для жінок знову нагадати про важливість феміністичного руху, який дав їм право голосувати, працювати та розпоряджатися своїм тілом.

Наприклад, в Німеччині проводять різноманітні мітинги та заходи, про «квіти» та «цукерочки» там навіть і не знають. Така ж картина й на Туманному Альбіоні. Якщо 8 березня на вулицях Лондона стрінете людину з букетом квітів, дуже велика ймовірність, що вона виходець зі Східної Європи, де звичка дарувати квіти на це свято глибоко вкорінена. Замість нашого традиційного святкування у Британії Міжнародний жіночий день також є днем активності різноманітних рухів та організацій за права жінок. В Іспанії 8 березня вулиці міст і містечок теж заповнюють маніфестантки та мітингувальниці, незадоволені ґендерною дискримінацією, нерівністю в оплаті праці, домашнім насильством та іншими проблемами. Ще памятний страйк, організований 8 березня 2018 року: тоді понад 5 мільйонів жінок по всій Іспанії на декілька годин відмовилися від роботи, навчання та домашніх обов’язків – солідарно протестували проти ґендерної нерівності. Немає жодних ознак свята і в країні, яка колись означила цей день: 8 березня Сполучені Штати Америки вшановують досягнення усіх жінок. А вітають любих жінок на День матері та День святого Валентина.

Наше сьогодення

В Україні, на жаль, досі є прояви дискримінації за ґендерною ознакою.

Як тут не згадати подію 19 лютого 2024 року – благодійний вечір «Антипремія «Ґендерний патруль – 2023». Тоді оголосили «переможця» антипремії «Сексист року». Український науково-популярний ресурс «Ґендер в деталях» створив спеціальну нагороду – «соромомет», аби нагадати, що будь-який публічний прояв сексизму – це завжди ганебно. До списку номінантів потрапили відомі співаки, політики, блогери, навіть правники.

Тоді сумну перемогу і сумнівне звання «сексист року» здобув юрист Микола Хавронюк. За публічну позицію проти заборони призначати умовне покарання для засуджених за злочини сексуального насильства. Нагадаємо його висловлювання: «Це занадто жорстко… Стосовно військовослужбовців цього не можна було робити і навіть стосовно корупціонерів теж. А тим більше цього не можна робити в сексуальних злочинах, тому що вони дуже всі різні. Одна справа, коли є проникнення в тіло, інша – коли немає. Навіть коли є проникнення, присутні багато аспектів: інтенсивність, груповий спосіб дій чи одна особа, навіть має враховуватися певна провокативна поведінка потерпілої, яка спочатку каже, що ніби хоче (статевих відносин. – Ред.), а потім передумала». «Всяке ж у житті буває. Тому мають бути широкі межі для вибору покарання, щоб суддя міг ними користуватися».

До слова, з нагоди цьогорічного Міжнародного жіночого дня МВС України у своєму каналі Telegram опублікувало правильний варіант не стереотипних привітань.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Powered by WordPress | Designed by: seo service | Thanks to seo company, web designers and internet marketing company