Мережі підіймають хвилю: хантавірус. І нові розмови про запаси масок та продуктів.

Усе більше переглядів збирають конспірологічні теорії. А медіа обростає фейками і множить занепокоєння українців. Вже й побрехеньки тиражують –  про новий карантин у Польщі…

Світова паніка зародилася після того, як 11 квітня на борту круїзного лайнера «MV Hondius» помер 69-річний нідерландець. Симптоми хантавірусу з’явилися в нього 6 квітня. А 26 квітня померла і його дружина, яка залишила судно, коли воно причалило до острова Святої Єлени. Експерти припускають, що хтось із подружжя і був «нульовим пацієнтом» та заразив вірусом інших пасажирів. Третьою інфікованою стала громадянка Німеччини, яка померла на борту лайнера 2 травня.

147 пасажирів уже помістили на карантин у різних країнах світу, зокрема у Великій Британії, Південній Африці, Нідерландах, США, Швейцарії. Ізоляція чекає і п’ятьох українців, які перебували на борту. Позаяк уже семеро пасажирів отримали позитивний результат тесту на хантавірус. У карантині вони перебуватимуть 42 дні –  саме стільки часу може тривати інкубаційний період цієї напасті.

Проте причин для світової паніки немає. Голова агентства охорони здоров’я ООН заявив, що після евакуації останніх пасажирів з круїзного лайнера «немає жодних ознак» масштабного спалаху хантавірусу.

Він не новиц для науки. МОЗ України пояснює: це група інфекцій з різними штамами і симптомами. Її зафіксовано в багатьох країнах світу, були інфіковані і в Україні. Загалом хвороба вважається доволі рідкісною, адже більшість штамів не передаються від людей, заразитися можна лише при контакті з гризунами, наприклад мишами. Проте на лайнері виявили рідкісний штам «Andes», який при тривалому тісному контакті може передаватися і від людини.

Як запевняє інфекціоністка Ірина Красько, для України цей вірус не є ендемічним. Гризуни, які його переносять, самі не хворіють. Зазвичай зараження відбувається, коли людина вдихає пил із мікрочастинками екскрементів інфікованих мишей – наприклад, під час ночівлі в старій хатині. Щодо штаму, виявленого на лайнері, він справді один із небагатьох здатен передаватися між людьми, проте ризик залишається низьким.

«Це може відбутися, якщо вже інфікована людина в активній фазі хвороби, умовно, посидить із вами на сусідньому стільчику протягом тривалого часу або буде з вами в одній кімнаті, – зазначає лікарка. – Якщо просто пройти повз інфіковану людину – це не страшно».

В Україні жодного випадку передання цього вірусу людьми не зафіксовано, заявив в ефірі «Суспільне Студія» речник Центру громадського здоров’я Микола Ганіч. Раніше, правда,  фіксували випадки зараження через контакт із гризунами. За словами Ганіча, минулого року всі люди, інфіковані хантавірусом, отримали лікування й одужали.

У мережі користувачі часто прирівнюють хантавірус до Covid-19, але експерти запевняють: між ними суттєва різниця. Докторка Марія Ван Керкгове зі Всесвітньої організації охорони здоров’я зазначила, що це не початок пандемії. «Це не Covid, це не грип, він поширюється зовсім по-іншому», – розповіла експертка.

Передавання від людини до людини можливе, проте глобальний ризик інфікування залишається низьким, повідомляє ВООЗ.

Наразі вакцини від хантавірусу не винайдено. Основним методом лікування є лише підтримувальна терапія, зокрема штучна вентиляція легень, діаліз, інколи – підключення до апарату штучного кровообігу.

На думку Федора Лапія, голови Національної технічної групи експертів з питань імунопрофілактики, українцям нині більше вартує перейматися не хантавірусом, а ракетними обстрілами й донатами на Збройні сили. «У нас – пояснює фахівець,– значно обмежені процеси міграції, коли йдеться про контакти з іншими країнами. Так, багато українців перебувають за кордоном, але не думаю, що таким чином будуть відбуватися контакти».

То що, масками поки що не запасаємося?