Коли переїжджаємо в іншу країну, навіть найпростіші побутові речі можуть викликати багато запитань: як оформити документи, де шукати житло, як знайти роботу, до кого звернутися по допомогу, де отримати перевірену інформацію. В такі моменти чати й групи українців стають помічною підтримкою.

Мені, новоприбулій на Кіпр, потрібно було оформити тимчасовий захист. Звісно, я запитувала про це українців, які працювали поруч зі мною, але саме завдяки чату «Українці на Кіпрі» змогла швидше знайти потрібну інформацію. Тоді й зрозуміла, наскільки важливо мати такий простір, де гуртуються люди із досвідом, готові ним поділитися. У цій спільноті допомагають не лише з документами. Українці діляться порадами щодо роботи, житла, навчання дітей, медицини, транспорту, місцевих правил і навіть побутових дрібниць. Вам точно підкажуть, куди рухатися далі.

Хто ж стоїть за такими спільнотами? Хто модерує повідомлення, відповідає на запити, допомагає людям, перевіряє інформацію? Хто часто стає першим «своїм», до кого звертаються українці в складних ситуаціях?

Тетяна Лебедєва, адміністраторка чату «Українці на Кіпрі», перебралася на острів 17 років тому з Херсона. Вважала, ненадовго, заробити гроші для навчання сина та підтримки батьків. Але з часом Кіпр став для неї другою домівкою. Тут побудувала своє життя, вийшла заміж за кіпріота. Але любов до України та рідного Херсона не вивітрила з душі кіпрськими бризами. До української онлайн-спільноти Тетяна долучилася ще в часи пандемії, коли людям потрібно було розбиратися з ковідними обмеженнями, дозволами, перельотами та правилами в’їзду. Тоді чати вже виконували важливу функцію – допомагали українцям орієнтуватися в складних і мінливих умовах.

Після початку повномасштабної війни їхня спільнота набула особливої ваги.Для Тетяни чат став місцем, де вона могла не лише отримувати інформацію, а й підтримувати земляків. Точково.

Допомагала з пошуком роботи, квитками, побутовими питаннями, першими кроками після переїзду. За багаторічне життя на Кіпрі збагатилася контактами і знайомствами, знала, як і чим зарадити землякам.

Її робота адміністраторки – це не лише приємні історії допомоги, а й складні ситуації, непорозуміння, конфлікти… Але саме завдяки таким людям, як ця щиросердна  жінка,  чат залишається місцем, де українці можуть розраховувати на підтримку, пораду, отримати відчуття дружнього плеча.

Ще одна вельми помітна постать української громади на Кіпрі – Ксенія Мукхортова, засновниця та адміністраторка групи «Українці на Кіпрі». Вона тутешня вже понад 10 років. Її активна участь в спільноті почалася ще під час Майдану. У трагічні для Революції гідності дні масових убивств активістів шукала небайдужих своїх на Кіпрі, гуртувала на акції підтримки революційного Майдану. Facebook-група «Українці на Кіпрі» почала зростати, і Ксенія запропонувала допомогу з модеруванням. Стала центровою, серед тих, хто фактично підтримував роботу спільноти.

Після страшного лютого 2022 року роль групи значно зросла. Кількість учасників у Facebook збільшилася в рази, а Telegram-чат помітно додав активності. Українці частіше зверталися з питаннями про тимчасовий захист, житло, роботу, допомогу, школи, документи та життя на Кіпрі. Учасники спільноти активно допомагали і допомагають Україні.

Найприємніше в адмініструванні, розповідає Ксенія, бачити, що робота справді комусь допомагає. Коли люди знаходять відповіді, отримують підтримку або просто відчувають, що їх почули, спільнота існує недарма. А адміністраторка має знайти в собі сили й мудрість за будь-який обставин залишатися спокійною, зважувати слова й іноді швидко зупиняти конфлікт, щоб група не стала місцем сварок.

Підіб’ємо підсумок. Земляків, які планують поїздку до Кіпру – на гостини чи осісти надовше, можу запевнити: українська діаспора тут справді велика, а головне – дієва.