Наша статистика стверджує, що нібито понад 17 мільйонів (!) українців перебувають у групі ризику, бо… мають порушення сну. Не знаю міру достовірні цих даних, а от про те, що сонливість призводить до кожної третьої ДТП у світі, пише багато авторитетних медичних видань.

Під гаслом «Регулярний сон – здорове майбутнє!» в агенції «Укрінформ» відбулася пресконференція, приурочена до Всесвітнього дня сну.

Модерували сомнолог, президент ВГО «Українська асоціація медицини сну» кандидат медичних наук Юрій Погорецький та Валерій Артеменко, анестезіолог і завідувач МЦ «Медікап». Зосередилися на симптомах та рекомендаціях, розповіли про ризики для людей, які страждають розладами сну, і про те що потрібно, аби щодень бути «повним сили та завзяття».

За статистикою, від безсоння страждає понад 10% населення індустріально розвинених країн світу, а у кожного другого дорослого жителя планети час від часу трапляються симптоми розладу сну.

Юрій Погорецький свідчить: 50-80% пацієнтів з різними хронічними захворюваннями, а також при невідкладних станах мають порушення сну та дихання уві сні, тобто хропіння та апное. 50% чоловіків віком від 19 до 60 років страждають легким ступенем апное, тобто 5-15 зупинок дихання на годину. А це означає, що половина всіх чоловіків перебувають у групі ризику, зокрема і щодо COVID-19. При цьому 80% гіпертоніків живуть з порушенням дихання вві сні. Якщо є цукровий діабет, зайва вага, метаболічний синдром, проблеми з ендокринною системою чи щитовидною залозою, то це гарантовані 100% потрапляння до групи ризику щодо інсульту, інфаркту, вірусних пневмоній та COVID-19.

Саме тому лікар Погорецький застерігає: терапія, хірургія, наркоз та реабілітація повинні починатися з діагностики і лікування порушень сну чи дихання уві сні.

Ще одним тригером патологічних станів при порушеннях сну є гіпоксія. Норма кисню у крові має становити 96-98%, а її критичний рівень – 85%. Що ж до пацієнтів із апное, то їхній показник – 30-50%. Таким чином, лікарі радять завжди мати при собі пульсоксиметр задля контролю рівня кисню. А допоможе налагодити сон лікування методом штучної вентиляції легень.

Утім і Юрій Погорецький, і Валерій Артеменко настійно радять не доводити себе до такого стану. Краще налаштувати свій біологічний годинник за допомогою циркадних ритмів. Засинати о 22.00, а прокидатися о 6.30-7.00 ранку. А ще варто пам’ятати про «синдром рикошету»: якщо у когось із родини порушення сну та апное, погіршений сон зазвичай буде і в інших членів родини. У цьому випадку фахівці закликають звертатися до лікарів.