Студенти Вінницького фахового коледжу мистецтв імені М.Д. Леонтовича доводять, що мистецтво теж потужна зброя. Поміж парами, репетиціями та іспитами знаходять час і сили допомагати нашим захисникам.

– Навчання і творчість – це наша майбутня життєва опора, а волонтерство – це щоденний обов’язок заради цього майбутного, – розповідає   Марина Пльонсак, студентка й активна учасниця благодійних ініціатив. – Ми добре розуміємо: в країні війна  і просто сидіти та чекати перемоги не можна. Коли разом з однокурсниками після непростих репетицій чи занять йдемо організовувати збори для армії, це тримає в тонусі.

– Марино, в чому полягає ваша благодійна та волонтерська діяльність? –  Раніше ми просто збирали якісь базові речі, а тепер усе працює набагато системніше. Потреби фронту стали складнішими та технологічнішими, тому ми намагаємося конвертувати наш талант у реальну допомогу. Проводимо благодійні концерти, творчі вечори та виставки, а зібрані кошти спрямовуємо на закупівлю дронів, систем РЕБ та специфічної оптики для підрозділів, де служать близькі наших студентів чи викладачів.

– Навчальний процес, дослідницька діяльність, репетиції, якісь творчі проблеми, вигорання. Очевидно, це  знайоме і тобі, і твоєму товариству. Де берете сили для волонтерства?

– Надихає зворотний зв’язок. Коли хлопці та дівчата з передової надсилають відео з подякою за закуплене обладнання і кажуть, що це врятувало комусь життя. У такі моменти вся втома зникає. Ми свідомі того, що як майбутні діячі культури не маємо права опускати руки, поки наші брати і сестри, батьки і матері, дідусі, родичі, близькі, земляки там, в окопах, тримають над нами небо.

– Знаю, що й викладачі коледжу активно підтримують ваші ініціативи.

– Так, вони постійно долучаються: допомагають з організацією благодійних заходів, виступають разом із нами на концертах та й самі активно донатять. Ця єдність поколінь у великій родині нашого коледжу допомагає залучати до зборів і волонтерства нових людей.