Гарячі ток-шоу на телеекранах, що дихають одне одному у потилиці, веселі шоумени, готові повсякчас розважати народ, нові «зірки» на глянцевих обкладинках модних журналів, свіжі новини з місця подій, політика – такою бачить загал журналістику. Але гляньмо за лаштунки. Побачимо важливу частину професії, її мозок – аналітику, спеціалізовану журналістику.

Будьмо знайомі: галузеве видання «Землевпорядний вісник». Його головна редакторка Людмила Зінковська переконана: такі видання мають майбутнє. Журнал понад два десятиліття інформує суспільство про важливі аспекти земельних відносин і землекористування, поширює законодавчі і підзаконні новації у цій сфері, кращий вітчизняний та світовий досвід землевпорядкування, акцентує увагу на проблемних питаннях, зокрема постійно порушує дискусійні теми довкола ринку сільськогосподарських угідь, предметно консультує у цій царині своїх активних передплатників – органи місцевого самоврядування і товаровиробників.

Публікації «Вісника» вельми цікаві та помічні для науковців, юристів, сільських і селищних голів, землевпорядників, фермерів, людям «від землі».  Втім, як зауважує Людмила Миколаївна, земля – це не завжди романтичне єднання патріота та природи. В житті-бутті це ще й глибочезні, бурхливі води законів, підзаконних і нормативних актів, змін і доповнень, судових рішень. Усе це нагадує вихор, хаос, торнадо, що розкидає істину шматками на різні сторінки, сайти, вириває контекст, нищачи сутність.

– В Земельному Кодексі вже десятки законодавчих норм суперечать одна одній, – додає Людмила Зінковська. – Ця тема не сходить зі сторінок нашого видання. Детально висвітлюватимемо її і в найближчому червневому числі.

Поради та роз’яснення, аналітика, коливання цін, ґрунтозахисні новації… Журнал як дбайливий господар, який ретельно пильнує, аби все було до ладу, помітне та на своїх місцях.  

– Тема господарювання на землі, землевпорядкування завжди буде актуальною, – запевняє Людмила Зінковська. – Але нам, нашій галузевій пресі бракує справжніх професіоналів, котрі могли би не лише писати про поточні новини, видавати поверхову інформацію, але й заглиблюватись у суть питання, вміти кваліфіковано аналізувати. А для цього потрібні ґрунтовні знання і розуміння питання.

Ми поцікавилися чому такий важливий та корисний часопис не має повноцінної електронної версії.

– Це неминуче й, очевидно, близьке майбутнє для нас і таких видань, як наше – відповіла Людмила Миколаївна. – Нині переважна більшість наших читачів, сільські люди, часто з глибинки, поки що не мають для цього технічних можливостей. І навіть якщо мають інтернет-зв’язок і читають електронні видання, багато керівників звикли всю потрібну інформацію мати на паперовому носії. У журналі, добірку яких легко тримати на видноті – у книжковій шафі чи на робочому столі. Тому нашу спеціалізовану друковану пресу списувати рано.