Литовська столиця завжди відзначалася відкритістю до різних культурних впливів. Значна українська громада, глибоко закорінена в історію цього міста, вельми помітна у його бізнес-середовищі.

Як приклад – ресторан «Київ», відкритий минулого року на одній із затишних вулиць Вільнюса. Спершу власники не мали видів на таке використання приміщення. Все змінилося з великою війною, коли в латвійській столиці враз зарясніло української мови. З вуст вимушених переселенців. З’явився інвестор з пропозицією створити в місті знаковий осідок справжньої української кухні, бо відчувалася нестача автентичного «смаку України» від справжніх українських кухарів.

– Власники приміщення й досі залишаються нашими добрими партнерами, – розповідає директорка закладу Вікторія Байбарза.

Приваблива простота

– Прагнули, щоб назва була простою та зрозумілою, без зайвої вишуканості, натомість наш інтер’єр мав бути елегантним, але без зайвини, – веде розповідь господиня-розпорядниця ресторану. – Використали тиньк, відтворили автентичний вигляд української мазанки та стилізовані під трипільські розписи стін. Навіть наша люстра мають символіку – птаха, на якого звертає увагу багато гостей. Це горлиця або дикий голуб, наш символ миру.

Ресторан завоював прихильність українців, литовців та мандрівників з інших країн. Можливо, секрет у словах Вікторії: «Тут, у Вільнюсі трохи бракує сонячного світла, і ми вирішили створити заклад, який би вигравав сонечком у часто похмуру погоду».

Смаки зближують

За словами Вікторії Байбарзи, серед відвідувачів «Києва» українців і литовців – найбільше і приблизно порівну, десь по 40%. Решта – посланці інших країн.

– Литовці охоче прагнуть відчути смак автентичної української кухні, часто повертаються сюди за новими враженнями, додає Вікторія. – І, звісно ж, як справжні європейці демонструють свою відкритість до культурних різниць.

Унікальність ресторану не лише у його кулінарних перевагах. Тут працює славний колектив, команда українців. У такий спосіб допомогли працевлаштуватися у Вільнюсі хай і невеличкій, а все ж таки частині наших тимчасово переселених земляків. Ще й допомагають їм психологічно адаптуватися і фахово вдосконалюватися. Патріотичний інвестор має намір розвивати його як центр культурного обміну та співпраці, що сприяє зближенню України та Литви.

Конкуренція

У цій сфері це завжди великий виклик. Але для колективу ресторану вона стала стимулом для розвитку і вдосконалення його унікальності.

– Розглядаємо наш заклад як місце, де можемо не лише представити страви, а й поділитися нашою культурою та традиціями, – зауважує Вікторія. – Тому не вважаємо інших рестораторів нашими конкурентами, бо ми таки самобутні.

Маркетингові інновації

У світі цієї премудрості колектив «Києва» теж обрав нестандартний шлях. Замість великої команди та інтенсивної реклами покладаються на «черезтинне радіо», вважаючи цей спосіб незаслужено недооціненим.

– Віримо у силу щирості та непідробленості, – запевняє директорка. – Наша команда прагне створити максимально душевну атмосферу для кожного гостя. Віддаємо перевагу їм, а не статусу. Кожен наш гість для нас дорогий і значущий.

Горизонти

Схоже, вільнюський «Київ» незабаром матиме свій «заклад-супутник». Принаймні директорка ресторану не приховує таких намірів. Каже, що нова локація буде спеціалізуватися на різноманітних сніданках, десертах, гарячих напоях.

– Ми помітили, що деякі категорії гостей, зокрема молодь, віддають перевагу невимушеній атмосфері та «легшим» стравам, – пояснює Вікторія Байбарза. – Для них і плануємо відкрити новий заклад, поруч з нашим основним приміщенням. Розширюємо межі можливостей, але залишаємося вірними нашому корінню та цінностям.