У жахах вже не лякають зомбі, вампіри, оборотні, привиди. Тож режисери Спенсер Коен та Анна Халберг заповзялися занурити глядача у таїну карт Таро.

Фабула їхньої нової стрічки доволі проста. Але завдяки динамічному розвитку та несподіваним поворотам сюжет до останнього кадру тримає глядача в напрузі. На початку група друзів-студентів під час вечірки знаходить на горищі стару колоду карт Таро. Нехтуючи попередженнями про небезпеку, вони починають гадати на картах і цим звільняють прадавнє зло, спричинюють жахливий розвиток подій, передбачений картами. Їхні життя перетворюються на кошмар: смерть чигає за кожним кроком. Вона приходить випадково і ніби не має зв‘язку зі звичайними вбивствами. Одержимі жахом, друзі силкуються розгадати таємницю карт і зупинити прокляття, яке їх спіткало. Дійство веде до таємниць їхнього минулого та приводить до власних найглибших страхів. Чи зможуть друзі перемогти зло, перш ніж воно поглине їх усіх? Чи здані змінити долю, передбачену картами Таро?

Темні візуальні ефекти, напружена музика, майстерне фільмування. Кожен скример змусить якщо не закричати, то точно здригнутися. Жахливі монстри, перетворені у старші аркани Таро, чатують у кожному закутні кадру. Режисерам вдалося відтворити на екрані світ справжнього жаху та безнадії, а залі – хвилю напруги і співпереживання долею кіногероїв. Переймаєшся ними ще й тому, їхні образи переконливо втілили молоді талановиті актори. Харрієт Слейтер Зуміла передати весь спектр емоцій головної кіногероїні – від страху та розпачу до рішучості та самопожертви.

«Таро» рясніє символами та алегоріями. Карти, що грають ключову роль у сюжеті, символізують долю, неминучість та зв‘язок між минулим, сьогоденням і майбутнім. Смерть, яка переслідує героїв, можна трактувати як метафору страху, фатальності та неминучості життя. Фільм укотре змушує задуматися над такими питанням, як свобода вибору, воля та передбачення, життя та смерть, добро і зло.

Глядачі розділилися, оцінюючи фільм: хтось називає його посереднім, нецікавим, «кіно на один раз». Інші відзначають моторошну атмосферу, динамічний сюжет. Є й такі, хто зізнався, що після перегляду фільму став боятися карт Таро.

Втім шанувальникам фільмів жахів «Таро» таки приглянеться: динамічний, вельми напружений, із вдалою акторською грою. Картина не позбавлена недоліків: надто простий сюжет, невиразність деяких персонажів. Але має й сильні сторони: атмосфера, цікава візуальна стилістика. Так, це не шедевр жанру, але цілком здатен подарувати гострі відчуття та «вихолодити кров».