«Руки геть від медіа!» – скандували 17 травня тисячі чехів. Масові мітинги на підтримку незалежності суспільних медіа пройшли у Брно, Остраві, Оломоуці, Ліберці, Їглаві, Карлових Варах… Загалом  у дванадцяти містах країни. Люди вийшли на площі з чеськими та європейськими прапорами, з плакатами «Без вільних медіа немає демократії», «Медіа не віддамо!», «Руки геть від Чеського телебачення!», «Вільні медіа – вільна країна» та «Не хочемо угорський сценарій!».

Організував протести громадський рух «Мільйон хвилинок для демократії» («Milion chvilek pro demokracii»,) давно відомий у Чехії акціями на захист демократії та свободи слова.

Яблуком розбрату став новий законопроєкт про реформу суспільних медіа, який від імені уряду прем’єр-міністра Андрея Бабіша представив міністр культури Ото Клємпірж. Йдеться про масштабні зміни у фінансуванні та роботі Чеського телебачення (Česká televize) та Чеського радіо (Český rozhlas). Наразі громадяни Чехії сплачують спеціальний збір, завдяки якому суспільні медіа фінансуються незалежно від державного бюджету. Саме це вважається однією з головних гарантій їхньої незалежності від політиків.

Новий закон передбачає поступовий перехід до іншої фінансової моделі. Частину коштів для суспільних медіа планують виділяти безпосередньо з державного бюджету. А отже завдяки цим важелям парламент та уряд матимуть безпосередній уплив на суспільного мовника. Наприклад, знайдуть благовидні причини скоротити фінансування після критичних журналістських розслідувань чи незручних сюжетів. Саме ця частина реформи викликає найбільше занепокоєння серед журналістів, експертів та громадськості. На думку противників, бюджет не повинен мати будь-які важелі тиску на редакційну політику. І тому протестувальники часто згадують ситуацію в Угорщині та Словаччині, де суспільні медіа за останні роки потрапили у певну залежність від влади.

Ще одна суперечлива зміна, передбачена законопрєктом, – дозвіл Чеському телебаченню та Чеському радіо активніше залучати комерційну рекламу, співпрацювати зі спонсорами та отримувати приватні пожертви. Формально це має вигляд добрих намірів: мовляв, необхідно компенсувати можливі фінансові втрати та зробити медіа економічно стабільнішими. Однак журналісти та експерти попереджають, що така система може створити нові ризики впливу на незалежні медіа. Якщо значна частка їхнього бюджету залежатиме від рекламодавців або великих спонсорів, ті зможуть непрямо впливати на зміст новин, програм. Критики цієї новації побоюються, що суспільні медіа поступово можуть втратити свою головну місію – служити суспільству, а не політичним чи бізнес-інтересам.

Суспільство непокоїть і те, що перехід на урядову модель фінансування означатиме суттєве урізання коштів для мовників. Згідно з пропозицією міністра культури, Чеське телебачення наступного року має отримати з державного бюджету 5,74 мільярда чеських крон. Натомість за нинішньою системою, завдяки прямим зборам від громадян, мовник цього року отримає близько 6,73 мільярда. Теж саме чекає і Чеське радіо, яке в разі схвалення законопроєкту має отримати з бюджету 2,07 мільярда крон –  майже на 400 мільйонів менше, ніж нинішні незалежні надходження від радіослухачів. Працівники медіа попереджають, що це може призвести до скорочення регіональних редакцій, журналістських розслідувань, культурних програм та виробництва власного контенту.

Організатори й учасники протестів закликають уряд відкликати законопроєкт про реформу суспільних медіа та зберегти незалежну систему їхнього фінансування. Напруження навколо реформи триває вже кілька тижнів. Зокрема, ще 22 квітня працівники Чеського телебачення та Чеського радіо оголосили стан страйкової готовності, заявивши, що запропоновані зміни можуть становити загрозу для свободи слова та незалежної журналістики.