Доктор філологічних наук, професор кафедри  української літератури і компаративістики Інституту філології столичного Грінченкового університету Тетяна Вірченко люб’язно погодилася розповісти про новації у програмі підготовки майбутніх літературознавців, що, власне, втілилось у Центр компетентностей.

– Тетяно Ігорівно, як виникла ідея створення такого центру?

– Відомо, з якими фаховими та й психологічними труднощами зазвичай стикаються випускники навчальних закладів на початках свого трудового шляху. А тому вкрай важливо ще у виші не просто наситити їх теорією, дати базу знань, а й підготувати до живої практики. В нашому університеті ми сповідуємо практико-орієнтоване навчання. Звичайно, для цього необхідно мати певний простір. А Центр компетентностей цей простір дає. Ми назвали його «Літературний театр».

– Чим він допоможе випускникам?

– Найперше він має допомогти сформуватися фахово. Ми – філологи, а значить покликані працювати з художніми текстами. Тому центр сприятиме емоційно-виражальній компетентності студентів, поглиблюватиме здібності та вміння аналізувати художні твори.

– Чи охоче беруть участь у проекті самі студенти?

– Студентам подобається все нове. Звісно, є й такі, у кого ці завдання викликають певний внутрішній спротив. Намагаємося їм пояснити, що у житті треба вміти виходити із зони комфорту – тоді людина зростає.

Працювати за цією методикою важче, ніж просто підготувати, скажімо, якусь презентацію. Але головне, що є зворотна реакція, фідбек. Попри складність проекту, студентам це подобається.

– Чи ваш проект може бути цікавим для інших спеціальностей, інших факультетів?

– Безперечно. Річ у тім, що наш Центр фактично працює як театр, і тут глибокий підтекст. Бо театр – це світ мистецтва. З декораціями, гримом, реквізитом, світлом.

Для фахового аналізу літературного тексту потрібна певна база знань. Але надзвичайно цікаво єднати цим творчою методою різні факультети та навчальні заклади.

Ми, наприклад, плідно співпрацюємо з Житомирським державним університетом імені Івана Франка. Там діє науково-дослідний інститут «Драматургія», на базі якого функціонує театр «Бурсаки».

З ними плануємо спільні проекти, обмін досвідом. Це теж – потужний імпульс і росту, і розвитку.