Замість того щоб стати символом сталого розвитку і дбайливого ставлення до природи, гірський масив Полонина Руна ризикує перетворитися на приклад юридичного цинізму та безкарності.

У червні 2025 року понад пів тисячі небайдужих українців, від екологів і юристів до ветеранів війни, об’єдналися в колективному зверненні до Генерального прокурора Руслана Кравченка. Причина – екологічна загроза для унікального високогір’я Карпат. Ця небезпека, відчута не лише розумом, а й серцем, переконала автора цих рядків долучити і свій підпис до звернення.

Йдеться не про банальне порушення, а про системне ігнорування закону – масштабне будівництво компанією «Вітряний парк «Турянський» промислових вітряків у серці екологічно чутливого високогір’я Закарпаття. Без оцінки впливу на довкілля, без законних дозволів, із прорізанням вікових пралісів, руйнуванням інфраструктури… Ці дії обурюють не лишень як фактаж, а й як знак втрати відповідальності держави перед власними громадянами.

Полонина Руна є частиною Смарагдової мережі Європи – системи природоохоронних територій, створеної, щоб зберегти рідкісні види тварин, рослин і природних оселищ, яким загрожує зникнення на цілому континенті. Вберегти їх Україна зобов’язалася перед міжнародного спільнотою. А тепер її герострати цинічно наводять тут свої порядки?

Нічого сказати – «славна» заявка на поглиблення нашої євроінтеграції!

Автор не раз милувався безкраїм простором, що відкривається з верхів Руни. Власними ногами, з наплічником і камерою, «хекав» чистим гірським повітрям на підйомах, або «комонно» – в сідлі надійного коня-гуцулика – досягав самісіньких вершин. Саме на цих незайманих теренах західної частини Полонинського хребта, між верхів’ями річок Люта, Шипіт, Туриця, Прелучний та Воєводин знімав фільм «Коні, що живуть під небесами». Так народжувалася картина про свободу, взаємність і природну гідність.

Серед цієї первозданної краси, що надихає і заряджає енергетикою правічного спокою, особливо відчувається, наскільки гірські екосистеми вразливі для будь-якого стороннього втручання. Шкода, заподіяна бездумним будівництвом, може виявитися непоправною.

Громадськість вимагає не абстрактної відповідальності, а конкретних дій: зупинити незаконне будівництво, притягнути до відповідальності посадовців, які йому потурали, забезпечити належне розслідування фактів перешкоджання професійній журналістській діяльності через медійну кампанію дискредитації, яку розгорнули особи, пов’язані із будівництвом ВЕС, проти журналістів, екологів, інших захисників унікального високогір’я Карпат.

Це також – момент істини для офісу Генерального прокурора. Саме в таких справах, де правова позиція зустрічається з публічним інтересом й екологічними зобов’язаннями, перевіряється здатність прокуратури пройти шлях внутрішнього оновлення. Збережена Полонина Руна – це тест на спроможність цього органу бути не лише інструментом покарання, а й гарантом справедливості. І виклик для України: чи зможемо по-справжньому поєднати європейські стандарти з нашою природною спадщиною.