Нині навіть діти розрізняють італійську піцу, французький круасан, китайську локшину, турецькі солодощі, американські бургери, мексиканське тако… Народ упізнають за тим, що він робить найкраще і чим пишається. Це теж добрий знак неповторного менталітету. А бути собою – тренд сучасних поколінь. У світі цінується унікальність, ідентичність, неповторні етнокультурні риси народу. Коли елементи його матеріальної культури, духовного надбання стають брендом, стійким та упізнаваним. Ідея популярних «лейблів», символіки зазвичай демонструє характер нації, її погляди та традиції.

Нині за допомогою соціальних мереж та інших онлайн-ресурсів можна залучити більше людей до вивчення української культури. «Authentic Foodin Ukraine», сторінка у соцмережах, зосередило багатий відеоматеріал про українські культурні гастрономічні традиції. Тут вчать готувати звичні та забуті страви з цікавою «озвучкою»: шкварчанням сала на пательні, шелестом городньої зелені, потріскуванням дров у печі. Автори взяли на себе велику відповідальність бути репрезентаторами українських надбань. Йдеться не лише про предмети побуту, а й про загальну філософію українця, його характер, цінності, вподобання. Представляючи бренди, наприклад, «Zv’yazani», «Gunia Project», «Faina», чиї продукти створюють домашній затишок, використовують етномотиви, просувають традицію гостинних господарів, дбають про благополуччя, добробут, сімейне вогнище.

Українські страви – також носії сенсів та філософії. Наша автентична їжа водночас демонструє легкість та поживність. Вповні відповідає українському характерові: з виду прості та доброзичливі, але коли треба, то й «березовою кашею» почастувати не побоїмося. Палкість та любов до волі прихована чи не в кожному українському витворі. Наша вишиванка – не музейних експонат, не реліквія для великої скрині, а національне вбрання, яке прогресує разом зі свідомістю українців. Вітчизняні бренди нині демонструють переосмислені традиції у сучасному стилі, які знадобляться для поширення українських трендів після нашої перемоги.

Такий підхід ще можна назвати використанням культурного коду. В маркетингу він на рівні вербальної та візуальної комунікації «заглиблює» бренд у пам’яті цільової аудиторії, і він стає елементом культури спільноти. Культурні коди в сучасній рекламі завжди пов’язані з національною історичною пам’яттю, національним характером, особливостями уявлень про рідну землю, релігію та міфологію. І включають стереотипи та асоціації, виховання, особистий досвід та емоції.

Звісно, надихати творців культури можуть не лише етнічні мотиви чи всім відомі символи. Приміром, автори бренду модного одягу «Lake Studio» надихнулися естетикою епохи Українського бароко XVII—XVIII століть. Це цінний внесок у розуміння глибини українського характеру. У той час коли одні культури тільки поставали, Україна вже мала свою добу відродження і потужним мистецтвом берегла себе від знищення.

Національний ідея, яка живе в традиціях і втілюється в модернових проєктах, може забезпечити вирішальну конкурентоспроможну перевагу в сучасній глобалізованій економіці. Шанування традицій українського села, інтелігенції та загалом усіх верств не лише допомагає зберегти національну ідентичність, але й допомагає розвивати туризм, нарощувати культурний та економічний потенціал громад і регіонів. Тому так важливо розвивати та підтримувати ініціативи для збереження та популяризації у світі традицій українського. Перед у цьому має повести українська молодь – талановита, креативна, озброєна новітніми способами комунікування та інформаційними технологіями. Попри війну, держава мусить знайти можливості для розвитку ініціативних груп, малих стартапів і брендів, які б допомагали зберігати і розвивати культурну спадщину українського народу. Військові дії завершаться, а Україні жити далі – гідною і шанованою в цивілізованому світі.