Серед країн Євроспільноти, Литва – чи не найближча. І не лише географічно. Але, як казав наш великий мандрівний філософ: «Всякому городу нрав і права». Тож декілька порад для тих, хто зібрався до цієї балтійської країни.

Не ловіть перше ж таксі, на виході з вокзалу. Цей лайфхак стосується не лише литовської столиці – так само і у нашому Києві, Львові чи Дніпрі. Отож  краще замовте таксі телефоном. У Вільнюсі задля цього достатньо зателефонувати за номером 1313. Так набагато дешевше і вам точно не накрутять ціну, через те що ви іноземець. У кожному таксомобілі є касовий апарат –  визначає вартість за чіткою формулою, враховуючи швидкість, тривалість, відстань і кількість затрачено пального.

Зважте і на принципове для країн Балтії мовне питання. Для Литви – це навіть украй принципове. Жодним чином тут не рекомендується розмовляти «на магучем и вєліком». Якщо звертаєтесь до людей старшого покоління, то не соромтеся сказати, що ви з України. Тоді до вас по-іншому поставляться, часом навіть почуєте добрі побажання. І це справді  надихає. До слова, в резиденції президента Литви Далі Грибаускайте встановлено наш український прапор.

А найкраще вивчіть декілька фраз, які допоможуть уникнути непорозумінь. Спочатку зазначте: «Aš nesuprantu lietuvių kalbos», – «Я не розумію литовської». Далі скажіть: «Aš iš Ukrainos» – «Я з України». Вона ключова. Тільки тоді варто перейти на російську. Але зробити це «по-крутому», передуючи фразою: «Aš kalbu rusiškai» – «Я розмовляю російською». Після цього можна бути спокійним за ваш настрій.

Часто помічала: коли чують російську мову, можуть вказати неправильний шлях. Так було і зі мною, коли ще не орієнтувалася в місті. Варто пам`ятати про цю ментальну особливість.

А взагалі, щоб у вас не було проблем із транспортом, раджу використовувати суперову штуку – мобільний додаток Trafi. Він ловить вашу геопозицію і показує, яким транспортом краще дістатися з точки А до точки Б, пропонуючи різні варіанти дороги: найоптимальніший, де менше пересадок, і найшвидший. Він працює навіть без інтернету.

Загалом, у Вільнюсі три види громадського транспорту: автобус, тролейбус та швидкісний автобус-експрес з літерою «G».

Як тільки сядете в транспорт – не чекайте, що до вас підійде кондуктор. Талони продають тільки водії. І не додумайтесь їхати «зайцем»! Інакше станете легкою здобиччю «кельвейщиків» (так на місцевому сленгу називають контролерів). Причому, при кожній новій «зустрічі» розмір штрафу зростатиме. І не сподівайтеся пробити свій квиток, тільки-но помітите контролерів. Бо як тільки вони заходять, усі компостери блокуються.

Тож, якщо збираєтеся до литовської столиці надовго, раджу купити проїзний. Мене дуже вразило, що пенсіонери тут теж платять за проїзд. Хоч і значно менше. Студенти сплачують 20% вартості проїзду.

Дуже зручно замовляти собі студентський разом із вмонтованим проїзним. Краще всього придбати проїзні у невеличких магазинчиках, таких як Lietivos Spauda aбо Narvessen. Але зважте: у кожному місті свій окремий проїзний – «кортелє».

Бажаю гарної мандрівки, і ніколи не забувайте поради «бувалих». Хоча: «Всяка імієт свой ум голова».