Дві нові експозиції – «Авангард. АРМУ. Історія» та «Авангард. Культур-Ліга» – представили до першої річниці заснування столичного Музею авангарду.

Це десята філія Музею історії міста Києва. Як зазначає генеральна директорка Вікторія Муха, за рік діяльності музей значно поповнив свою збірку. Тепер у ній понад 145 творів представників різних напрямів авангардного мистецтва.

Проєкт «Авангард. АРМУ. Історія» знайомить з роботами учасників Асоціації революційного мистецтва України, що діяла у 1925 – 1932 роках. Її примусово ліквідували у 1930-х, багато художників зазнали переслідувань. Для експозиції зібрали твори Миколи Глущенка, Марії Котляревської, Оксани Павленко, Василя Седляра, Івана Падалки, Олександра Богомазова, Вадима Меллера, Василя Єрмилова, Віктора Пальмова, Онуфрія Бізюкова, Михайла Бойчука, Олександра Хвостенка-Хвостова, Володимира Татліна, Анатоля Петрицького, Василя Касіяна, Олександра Довгаля, Михайла Жука, Миколи Рапая.

А у проєкті «Авангард. Культур-Ліга», втіленому у співпраці з музейниками Ізраїлю, представлено роботи Марка Шагала, Мане Каца, Давида Штеренберга, Абрама Маневича, Осипа Цадкіна. Цих художників у 1918 – 1924 роках об’єднала єврейська культурно-освітньої організація «Культур-Ліга», що працювала в Україні та інших регіонах тодішньої Російської імперії.

Колекція музею охоплює увесь мистецький спектр українського авангарду: від початку – у першій половині ХХ століття до робіт сучасних художників. Серед знакових імен – Анатоль Петрицький, Вадим Меллер, Олександра Екстер, Олександр Богомазов, а також сучасні автори, зокрема, Олег Тістол, Марина Скугарєва, Віктор Сидоренко. Особливо цінним експонатом є «Портрет Тараса Шевченка» Віктора Артемцева – перша відома авангардна інтерпретація образу Кобзаря.

Обидві виставки в Музеї авангарду залишають сильні враження. Багато робіт виконані олівцем або вугіллям. Жодних яскравих фарб, мінімум деталей. Але завдяки цьому картини виразні, живі, емоційні. Відчуття, ніби художники намагалися передати настрій і думки буквально кількома різкими лініями.

У залі, присвяченій АРМУ, особливо зачепила історія митців. Багатьох їх знищила кривава машина великого більшовицького терору. Коли вдивляєшся у картини Седляра, Падалки чи Богомазова, відчуваєш, як це мистецтво органічно зрослося з нашою трагічною історією. І як не намагалися радянська влада стерти з пам’яті українців ці імена, вони повернулися із забуття в безсмертя.

Виставка «Культур-Ліга» промінить іншим настроєм – світлішим. І розмаїттям власного стилю. Особливо вразили роботи Шагала і Маневича: своїми окремішніми всесвітами.

Обидві виставки дають важливий посил: авангард – це не так складно, як здається. Він про свободу й експеримент. І про те, що навіть олівець чи вуглина можуть сказати більше, ніж ціла палітра фарб.