Виблискують проти сонця прикраси, довгі елегантні сукні привертають погляди перехожих… Біля Київської міської державної адміністрації – святково вбрані люди, учасники благодійного балу.

Скликав його столичний Грінченків університет, аби зібрати кошти для Ресурсного центру соціально-психологічного супроводу студентів з інвалідністю, якому вволено долею стати першим в Україні. Тут буде створено технічні, психологічні, соціальні, педагогічні можливості для того, щоб студенти з особливими потребами отримати повноцінну вищу освіту.

… Струнка колона «кавалерів балу» – курсантів у ретельно випрасуваній уніформі з шевронами Національної академії внутрішніх справ. Дівчата гучно вибивають жовто-блакитними палицями барабанні ритми. Чітко та синхронно, аж поморочиться голова. Цей закличний темпоритм, а ще пісні про Київ, які співаки виконують просто на приступку до вхідних дверей мерії, підхоплює весняний легіт і  вигойдує аж ген за Хрещатик…

Годинникова стрілка оминає 17-ту. Гості врочисто-поважно заходять до Колонної зали. Поміж яскравих жіночих суконь смокінгів та мундирів вирізняється силует танцмейстера у білому костюмі. Славетний Григорій Чапкіс усмішкою вітає гостей…

У свої 88 літ маестро не лише блискуче танцює, а й навчає цього студентів кафедри хореографії Інституту мистецтв Київського університету імені Бориса Грінченка. Дехто з учасників благодійного балу того дня навчився танцювати вальс. Я порахувала: за чотири хвилини! От що то значить творча сила майстер-класу Григорія Чапкіса!

З-поміж довгих суконь та захоплених хлопчачих очей залою кружляла маленька дівчинка. Її рожеве платтячко то з’являлось, то зникало у натовпі. Легко і граційно переступала з ноги на ногу, щиро ясніла від кожного свого успіху та розгублено ставала навшпиньки, щоб побачити новий рух від танцмейстера…

Організатори свята облаштували благодійну виставка творів декоративно-прикладного мистецтва студентів Київського університету імені Бориса Грінченка. Глиняні фігурки трипільської культури, глечики та кольорові філіжанки, живописні картини та яскраві прикраси, ляльки-мотанки, листівки… Кожен мав чудову нагоду, придбавши і щось із хендмейду, зробити благодійний внесок у майбутній Ресурсний центр.

– Що це за свято? – спитала мене на Хрещатику випадкова перехожа, дослухаючись до музики, яка линула з будівлі.

А коли почула про благодійний бал та довідалася, куди підуть виручені од нього кошти, найперше поцікавилася:
– Як можна зробити свій внесок?..

…Завдяки однодумцям, небайдужим людям цьогорічний Грінченківський благодійний бал зібрав 112,8 тис. гривень.

Ресурсному центрові бути!