Найперше, що тепер побачите, ступивши в хол столичного Українського Дому, – величезну інсталяцію художниці Даші Подольцевої під назвою «Більше». Враження, ніби під ногами і на стінах якісь незв’язні елементи. Але вже з висоти другого поверху перед вашим зором розгортається мистецький колаж –  візуалізація життєвого циклу грошей. Так тут починається виставка-експедиція «Гривня. Більше ніж гроші». Унікальний мистецько-історичний проєкт, створений фахівцями Національного банку України та Українського Дому, розповідає про символічні, історичні та мистецькі аспекти національної валюти, її унікальність, ідентичність.

Розлогий літопис гривні тісно взаємопов’язано з усіма періодами формування української державності. За словами голови Національного банку України Андрія Пишного, через історію грошей організатори виставки намагалися розкрити широкий контекст: історію державності, українського стилю, пошуку та відстоювання себе, поставити запитання про уроки минулого й про те, що нас чекає в майбутньому.

Найрідкісніші монети Київської Русі, церемоніальна Конституція України, повний життєвий шлях нашої національної валюти і навіть погляд в її майбутнє – цим і не тільки цим вражає виставка. Понад 300 експонатів – монети, банкноти, документи, артефакти, твори мистецтва – вперше зібрано в одному виставковому просторі. Своїми скарбами поділилися Музей грошей Національного банку України, Державна архівна служба України, Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України, Львівська національна галерея імені Возницького, Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького, Національний заповідник «Софія Київська», Музей Шереметьєвих та десятки інших інституцій. Це справді музейна експедиція, яка відтворює розвиток, зміну, оновлення. Для прикладу, еволюція гривні – від вагової «гривні» Княжої доби, від банкнот, створених Василем Кричевським та Георгієм Нарбутом у часи Української революції, до сучасних купюр, що відображають естетику незалежної України. Цій темі присвячено таймлайн «Минуле і майбутнє гривні», створений Романом Чізом: «часоряд» проводить вас шляхом від срібника князя Володимира, а на завершення огляду дає можливість глянути на наші банкноти за допомогою сервісу доданої реальності.

Окрему залу творці виставки присвятили візуальній розповіді про «життєвий шлях» грошей – від технології творення паперу до процесів утилізації старих банкнот. Особисто для мене стало відкриттям, що наші банкноти виготовляються  лише з натуральних матеріалів. Працівники Музею грошей Національного банку пояснили, що у банкноті номіналом 1 тисяча гривень використовуються бавовна та льон. Щоб купюра була не лише міцнішою та еластичнішою, а й захищенішою від підробки. До цієї «грошової» бавовни навіть можна доторкнутися – вона є в експозиції.

А ще на виставці дізналася, що купюри можуть перебувати в обігу від одного до восьми років. І що вік залежить від їхнього номіналу. Найменші банкноти зношуються швидше, адже використовуються частіше, тому номінали до 10 гривень поступово замінюють на «витриваліші» монети.

Утилізують зношені банкноти шредингуванням: подрібнюють і ці частини безпечно знищують. Була здивована, коли побачила виставкові сувеніри, які можна придбати: «збрикетовані» 30 тисяч гривень, щоправда, у вигляді тієї-таки «подрібки».

Серед інших особливо цінних експонатів – Церемоніальна Конституція України, на якій присягають наші президенти. Її спеціально для відкриття виставки надала Верховна Рада.

В експозиційній залі «Донати. Єдність. Суспільство» довідалася, що культура пожертв, офірування, підтримки своїх побутувала ще за часів Гетьманщини. На одному зі стендів – QR-коди благодійних проєктів підтримки наших оборонців. Тут-таки кожен може теж долучитися до такої пожертви й отримати за це особливий подарунок від Національного банку України.