Дитинство – пора пізнання. І реального світу в його яскравих фарбах, і фантастичних історій,  що, ймовірно, колись базувалися на життєвих подіях. «У дітей жага до пізнання правди більша ніж у дорослих», – запевняє Наталя Марченко. Вона працює в Інституті біографічних досліджень Національної бібліотеки України імені В.І.Вернадського та у Центрі дослідження літератури для дітей, але й сама творить книжки для юних читачів, під літературним псевдонімом Наталії Савчук.

Її оповіді правдиві, наближені до життя реальних історичних персонажів. А до того ж образні, захопливі, з аурою тепла, довірливості, затишку…

У книжці «Тато мій Петлюра» пані Наталія майстерно поєднує біографію історичного персонажа  та  цікаві історії, які він пережив. Письменниця обрала своєрідну форму викладу. Визначний діяч українських визвольних змагань постає передовсім як батько: оповідь авторка вклала в уста його доньки.  Діти досить добре сприймають «родинні історії», розповіді батьків чи родичів про «цікавинки», які з ними траплялося…

Наталія Марченко-Савчук, схоже, теж знайшла оту «цікавинку» для свого авторського відтворення історій реальних історичних персонажів. І має намір випустити ще декілька книжок біографічної тематики. А на зустрічі зі студентами Столичного Грінченкового університету запропонувала молодим написати оповідання про життєві пригоди Бориса Грінченка. Сподіваємося, така оповідь з’явиться на світ, і з легкої руки пані Наталії хтось відкриє в собі письменницький талант.