Один вітчизняний сайт, який пише переважно про мистецтво, а ще більше – про всілякий дріб’язок з життя митців, повідомив чергову «архіважливу» новину: Марія Яремчук зменшила собі…

щоки. Це навіть винесли у заголовок, аршинними літерами… Я здавна люблю українську естраду. Кохаюся в гарній українській пісні – від народної до естрадної. Але досі не знав, що щоки, виявляється, мають таке важливе для пісні значення! Послухати Марічку, то саме щоки співачці – ніби «жильотка» Голохвастову: не ті ґудзики  –  і вже «не той хвасон»…

Отже, Марічка Яремчук зменшила собі щоки.

І тепер, принаймні мені, дуже віриться, що вона, ця юна естрадна «зірка»,  заспіває бодай одненьку пісню, котра б зачепила «струни» і котру хотілося б хоч вряди-годи слухати. Як говорив один аматор, не бачу перешкод, щоб і в репертуарі Маріїз’явилося щось путнє, бо щоки вона тепер має «брендові»…

Ті щоки повернули мене знічев’я роками назад, на початок далеких 90-тих, у Чернівці. До нас в редакцію газети «Радянська Буковина» раптом став учащати Назарій Яремчук. Зауважу, тоді та ще в Чернівцях він був не те, що тепер – ЛЕГЕНДА і ІДОЛ. Він був просто Назарій, такий же чернівчанин, як і ми, хіба що – відомий співак. Приходив зазвичай до заввідділом сільського господарства Василя Бабуха. Але того разу чомусь зайшов у кабінет до нас з Іваном Завгороднім…

Кілька років по тому Назарія не стало, та й Іван, закохавшись у місцеву актрису, теж загадково зник, і дотепер про нього жодної звістки…  А тоді Назарій зайшов і сказав з порога: «Хлопці, я – Василь Зінкевич, давайте візьмете у мене інтерв’ю…»

Ми говорили цілий вечір. Власне, ми цілий вечір його слухали. Але я й досі не годен збагнути, що то було… Невідаю, чому тоді Назарій з доброго дива «став»  Зінкевичем? Думаю, він не мав сумніву, що ми знаємо, хто перед нами. Ми не помітили за ним жодного «помутніння». Окрім бажання перевтілитись у Василя… Він говорив щось про пісні, про Вижницю, про життя, про кохання, про зраду… І все – від імені Зінкевича… А ми спокійно слухали і не сперечалися…

Чому раптом мені спало це на пам’ять?..  Не знаю. Але точно знаю, що сколихнули спомин оті «відкориговані» щоки Марії Яремчук.

Зиґмунд Фрейд з його психоаналізом, напевно б, легко все те пояснив, а надто ж – про близьких людей і їх невидиму спорідненість, про те, що говорить їхня свідомість і… потаємні, сліпі, підсвідомі спонукання…