Одразу зацікавила яскрава обкладинка і назва книжки «Червоний Елвіс». Поєднання викликало комічне враження. Елвіс Преслі – американський виконавець рокабілі – одного з ранніх форм рок-н-ролу, легенда минулого століття, автор багатьох неперевершених музичних рекордів. Який  стосунок має Король рок-н-ролу до українських реалій? І чому Елвіс червоний? Заходилася шукати відповідь у автора книжки – письменника Сергія Жадана.

Зачином «Червоного Елвіса» стала  розповідь про знайомого, що на початку нульових  пробує заснувати перший у місті гей-клуб. Тоді про подібні диковинки  лише чули. Тож підприємець натерпівся усякого. Далі йшлося і про друзів, що шукали себе у дрібному бізнесі, заробляли законними та не дуже способами. Словом, яскраві ілюстрації про покоління, що входило в активне життя на початку століття.

Сергій Жадан не приховано оповідає про себе, про своє товариство та випадкових знайомих,  описує їхній побут, звички, погляди. Розповіді як пазли складають дещо абсурдну та карикатурну картину, часом здається, що читач втрачає зв’язок з реальністю: свої фантазії автор переплітає з дійсністю. Спершу подумалось, що такого не буває, що люди так не живуть, не думають! А потім зловила себе на думці: та таких персонажів сама ж зутрічала не раз!

Герої Жаданової книжки творять збірний образ нашого сучасника, розкривають чим живе пострадянське суспільство. А ми ще й досі просякнуті червоним – кольором комуністичного режиму і його прапорів.  Поєднання червоного з Елвісом Преслі підкреслює приховану абсурдність нашої  дійсності, суспільної свідомості, сформованої після 1991 року. Ми живемо у демократичній, вільній країні, поглинуті глобалізацією, рівняємося на Захід, але у звичайному житті, у своїх судженнях, у світоглядному виборі, за своїм менталітетом – часто-густо лишаємося совками. Повсюди чорні тіні червоного СРСР!

Книга «Червоний Елвіс» вийшла ще  2009 року і сьогодні особливо помітні рельєфи у трансформації суспільства. Так, ми змінюємося, але повільно і болісно! І Революція Гідності – то наш героїчний і трагічний ривок із червоної зони.

 Знайомство з творчістю Сергія Жадана почала книжкою «Інтернат», у якій ішлося про вчителя,котрий намагається жити за усталеними на окупованому Донбасі звичками. Зі сторінок війнуло похмурим настроєм, безнадією та відчаєм людей, кого не з власної волі затисли лабети війни. «Інтернат» став своєрідним продовженням «Червоного Елвіса»  –  тоталітарне минуле  не  відпускає і жорстоко мститься за наш вибір свободи. Але не «Інтернат», не строкатий «Депеш Мод», а саме «Червоний Елвіс» –  книжка, яка, на мою думку,  найбільше вдалася Сергію Жадану. І ще довго буде діагнозом нашому суспільству. На жаль…